УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0190/3940/2012Головуючий суду першої інстанції:Старова Н.А.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Куриленко О. С.
"20" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіКуриленко О.С.
СуддівОнищенко Т.С., Сокола В.С.,
При секретаріУрденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської Республіканської дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_7. про звернення стягнення на предмет застави, за участю третьої особи - ОСОБА_8, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2012 року,
ВСТАНОВИЛА:
рішенням Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2012 року позовна заява публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської Республіканської дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_7. про звернення стягнення на предмет застави, за участю третьої особи - ОСОБА_8, задоволена.
ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановите нове рішення по суті позовних вимог.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що правовідносини сторін склалися з приводу кредитних зобов'язань.
18 червня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_8 укладений кредитний договір №014/0017/73/75305, згідно якого позичальник отримав кредит на загальну суму 10 000 доларів США зі сплатою 13,8 відсотків річних для придбання автомобіля. Кредит надано строком на 72 місяця з 18.06.2008 року по 18.06.2014 року. На підставі заяви ОСОБА_8 від 18.06.2008 року банк видав кредитні кошти у повному обсязі. В забезпечення виконання зобов'язань позичальника між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_8 18.06.2008 року укладений договір застави №014/0017/73/75305/1, згідно с п.1.1 якого заставодавець передає в заставу заставодержателю автомобіль марки DAEWOO LANOS 2008 року випуску, кузов НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований МРЕВ м. Джанкой, який належить ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про реєстрацію, виданого 26.06.2008 року МРЕВ м. Джанкой НОМЕР_3.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_8 умов кредитного договору банк звернувся до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості. Рішенням Джанкойського міськрайонного суду стягнуто с ОСОБА_8 заборгованість за кредитним договором у розмірі 71580 грн. 33 коп.
В ході виконання рішення суду ВДВС Джанкойського МРУЮ було встановлено, що предмет застави, на який можливо звернути стягнення ОСОБА_8 реалізував без згоди банку ОСОБА_7
Суть спору полягає у зверненні стягнення на предмет застави, який перебуває не у власності заставодавця, а у власності іншої особи.
Суд не може погодитися з доводами відповідача про те, що він є добросовісним набувачем в розумінні ст. 388 ЦК України.
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» в разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст. 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.
В даному випадку реєстрація обтяження здійснена 08.09.2008 року, а відчуження предмета застави 09.06.2009 року.
Таким чином , у кредитора для задоволення своїх грошових вимог є право звернення стягнення на предмет застави. Разом із тим сам по собі факт реалізації предмета застави, в тому числі й на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу, не припиняє зобов'язання боржника перед кредитором. Відповідно до ст. 9 Закону зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника рухомого майна, що є предметом обтяження. Відповідач ОСОБА_7 набув право власності на автомобіль з обтяженням, а тому на автомобіль може бути звернено стягнення як на предмет застави згідно з договором застави транспортного засобу.
Виходячи з наведеного, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст..213 ЦПК України, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.
Рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів
Судді: