Справа № 2213/211/2012

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2012 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого судді Шершуна В.В.

суддів Карпусь С.О., Баса О.Г.

при секретарі: Бондар О.В.

з участю: представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2,

представника Полонської міської ради -Загоруйка М.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 17 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Полонської міської ради, треті особи на стороні позивача -комунальне підприємство Полонської міської ради, бюро технічної інвентаризації Полонського району Хмельницької області, ОСОБА_5 про припинення права власності на житловий будинок.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

17 січня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом з урахування доповнених в судовому засіданні позовних вимог до ОСОБА_4 та Полонської міської ради про припинення права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 та на земельну ділянку.

На обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 06.06.2005 року за нотаріально посвідченим договором купівлі - продажу придбав у ОСОБА_5 земельну ділянку площею 607,78 кв.м. по АДРЕСА_1, що належала продавцеві на праві власності згідно державного акту про право власності на землю для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Рішеннями сесій Полонської міської ради від 15.07.2005 року та 16.02.2006 року цільове призначення земельної ділянки було змінено для комерційного використання, а 01.03.2006 року було видано державний акт на право власності на згадану вище земельну ділянку.

Рішенням Полонського районного суду від 20.12.2010 року залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.07.2011 року рішення виконкому та сесії Полонської міської ради на підставі яких надавалась спірна земельна ділянка, у тому числі на праві власності ОСОБА_5 та йому, ОСОБА_1, на дану земельну ділянку, а також державні акти про право власності визнано незаконними та скасованими.

Скасовуючи рішення виконкому та сесії Полонської міської, а також державні акти про право власності на земельні ділянки, суд виходив із того, як зазначив позивач, що

________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції -Дідек М.Б. Провадження № 22ц/2290/1295/12

Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 5

відповідно до рішення виконкому Полонської міської ради від 25.01.1990 року ОСОБА_4 в порядку покращення житлових умов було надано квартир АДРЕСА_2, в яку вона в тому ж році вселилась із сім'єю. Однак відповідно до вимог ст. 33 ЖК УРСР , ст.ст. 103,104 ЦК України 1963 року, які були чинними на час надання їй квартири, у зв'язку з отриманням квартири. ОСОБА_4 належного їй на праві власності будинку по АДРЕСА_1 не відчужила, а надана їй спірна земельна ділянка, в користування під будівництво та обслуговування будинку , не була повернута її власнику - Полонській міській раді.

Поскільки про ці обставини стало відомо із ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.07.2011 року, позивач, посилаючись на вищенаведені обставини, просить поновити строк для звернення до суду та припинити права власності ОСОБА_4 на житловий будинок по АДРЕСА_1 та вилучити спірну земельну ділянку.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 17 квітня 2012 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Він просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення яким повністю задовільнити його позовні вимоги. При цьому він посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Він вказує, що попередніми рішеннями судів був незаконно позбавлений права власності на належну йому земельну ділянку. На його думку із зносом будинку, право на земельну ділянку припиняється, а тому ОСОБА_4 втрачає право на спірну земельну ділянку.

Колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Судом правильно встановлено, що рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 20 грудня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, визнано незаконними та скасовано: рішення виконавчого комітету Полонської міської ради № 55 від 21.12.92 року про надання земельної ділянки в АДРЕСА_1 малому підприємству «Лотос», № 443 від 18.12.96 року про надання земельної ділянки в АДРЕСА_1 площею 0,068 га товариству з обмеженою відповідальністю «Вірсавія" № 817 від 19.09.01 року про надання ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,07 га під житлове будівництво в АДРЕСА_1, № 545 від 25.03.04 року про надання дозволу ОСОБА_5 на будівництво житлового будинку за вказаною адресою; рішення сесії Полонської міської ради № 15 від 16.10.03 року про надання земельної ділянки ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 у приватну власність та рішення сесії № 12 від 16.02.06 року про надання зазначеної земельної ділянки ОСОБА_1; - державний акт від 05.10.04 року на право власності ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку та відповідний державний акт від 01.03.06 року на право приватної власності ОСОБА_1; договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 06.06.05 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_1П

Як вбачається із постанови суду підставою для скасування рішень Полонської міської ради та виконавчого комітету Полонської міської ради з питань надання земельних ділянок, державних актів про право власності на землю на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_1 і укладеного між ними договору купівлі-продажу земельної ділянки, стало те, що відповідачка ОСОБА_4, являючись власником житлового будинку по АДРЕСА_1 після набуття на підставі рішення виконавчого комітету Полонської міської ради від 25.01.1990 року квартири у відомчому фонді, не відчужила житловий будинок та не відмовилась від земельної ділянки, яка знаходилась в її користуванні.

Поскільки на думку позивача, такі дії ОСОБА_4 суперечать вимогам ст. 33 ЖК УРСР та ст.ст. 103,104 ЦК УРСР 1963 року, тому її право власності на житловий будинок підлягає припиненню, а земельна ділянка вилученню.

Проте суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з такими доводами.

Відповідно до ст.ст. 103,104 ЦК УРСР 1963 року, які були чинними на час виникнення правовідносин, передбачалось, що якщо у громадянина або у спільно проживаючого подружжя, їх неповнолітніх дітей, виявився другий житловий будинок (квартира) але протягом року інший будинок не був відчужений в любій формі, даний будинок за рішенням виконкому районної, міської ради депутатів підлягав примусовій продажі в порядку передбаченого ЦПК для виконання судового рішення.

Тобто припинення права особистої власності на житловий будинок у таких випадках відповідно до норм ЦК УРСР здійснювалось на підставі рішення органів місцевого самоврядування.

Крім того у справі встановлено, що відповідачкою ОСОБА_4 належний їй на праві власності спірний житловий будинок як аварійний був у 1990 році знесений. В той же час, земельна ділянка відповідно до державного акту про право власності від 04.05.2007 року, виданого на підставі рішення Полонської міської ради від 23 квітня 2007 року, належить ОСОБА_4, даний акт не скасований і є дійсним.

Виходячи із того, що предметом судового захисту відповідно до ст. 3 ЦПК України є порушенні права, свободи і охоронювані законом інтереси особи, суд прийшов до правильного висновку про те, що виходячи із статусу позивача, його суб'єктивне прво, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Таким чином, відмовляючи ОСОБА_1 в позові суд першої інстанції правильно виходив з того, що предмет спору будинок АДРЕСА_1, в даний час відсутній (знесений відповідчкою в 1990 році), а в звязку з цим у відповідачки відсутнє і оспорюване позивачем право власності на цей будинок. Звіци виплива, що позов не може бути задоволений, оскільки не є способом захисту порушенного права позивача.

Що стосується спору між сторонами щодо земельної ділянки то цей спір вирішений судом у встановленому законом порядку і не може бути предметом данного судового розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 17 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

З оригіналом згідно

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області В.В. Шершун