ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.10.06 Справа 295/13-06
За позовом Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця”, м. Київ
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 1175,47 грн.
Суддя С.Ю. Наріжний
Представники:
Від позивача:. Ярмак Є.С.. -довіреність;
Від відповідача: ОСОБА_2 -довіреність;
ОСОБА_1 - підприємець
суть спору:
Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця” (далі -позивач) заявлено позов до Приватного підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення 1175,47 грн., з яких 471,61 грн. -основний борг, 689,91 грн. пені, 13,95 грн. - 3% річних.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору НОМЕР_1 про користування електричною енергією щодо оплати за надані послуги електропостачання.
Представник відповідача відповідно до ст. 59 ГПК України надав суду відзив на позов в якому позовні вимоги не визнає повністю з тих підстав, що за період за який позивачем заявлено до стягнення суму основного боргу він взагалі не користувався електричною енергією, що підтверджується звітами за спожиту електричну енергію, що узгоджені та підписані сторонами.
27.10.2006 р. представник позивача надав суду письмові пояснення по справі згідно яких зазначив, що так як відповідач не подав звіти про використану електроенергію за червень та липень місяць 2005 р., то відповідно до п. 6.1 договору при не передачі показників електролічильників в зазначений термін визначення обсягу спожитої електроенергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній період. Період розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії має не перевищувати один місяць, після чого
розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за потужністю 2 кВт струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку.
Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.
15.11.2001 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір НОМЕР_1 про користування електричною енергією (далі -Договір). Відповідно до п. 1 Договору предметом договору є умови й порядок постачання позивачем та оплата спожитої електроенергії відповідачем та виконувати інші умови, визначені договором.
Відповідач відповідно до п.3.1 зобов'язаний щомісячно 17 числа подавати звіт про використану електроенергію, за розрахунковий період (місяць).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач в червні та липні 2005 р. звіти щодо використаної електроенергії за відповідні місяці в строки передбачені умовами договору позивачу не подавав.
Відповідно п. 6.1. договору при не передачі показників електролічильників в зазначений термін визначення обсягу спожитої електроенергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній період. Період розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії має не перевищувати один місяць, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за потужністю 2 кВт струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку.
Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.
Зазначений пункт договору також узгоджується з п. 7.25 Правил користування електричною енергією від 31.07.1996 р. № 28 (далі -Правила) затверджених Постановою НКРЕ від 22.08.2002 року № 928. (в редакціі від 08.22.2002 р.).
На підставі п. 6.1 договору 26.07.2005 р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок НОМЕР_2 на сплату електричної енергії по встановленій потужності 2кВт/год. на суму 471,61 грн. (розрахунок додається).
Відповідно до п. 3.2 договору відповідач зобов'язаний сплачувати використану за розрахунковий період електроенергію, а також вносити попередню оплату за електроенергію за наступний місяць в розмірі 100% згідно виставленого рахунку за тарифами, розрахованими позивачем згідно калькуляції.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний здійснювати самостійно оплату за електроенергію в п'ятиденний строк після дати вручення платіжного документа.
Відповідач належним чином свої зобов'язання за договором не виконав, виставлений позивачем рахунок не оплатив, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 471,61 грн. за липень 2005 р.
Посилання відповідача у відзиві на ту обставину, що він не споживав електричну енергію за літній період в тому числі і липень місяць 2005 р. не приймаються судом до уваги оскільки в такому випадку відповідач все рівно повинен був подати позивачу звіт з нульовим показником споживання електроенергії.
Таким чином, на день розгляду справи основний борг, який підлягає стягненню з відповідача становить 471,61 грн.
Відповідно до абзацу другого пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України та абзацу другого пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, які набрали чинності 01.01.2004р. до відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями цих Кодексів, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями. Оскільки правовідносини між сторонами станом на 01.01.2004р. продовжували існувати, то суд при розгляді справи застосовує норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Згідно п. 6.4 Договору, в разі несплати платіжного документа протягом 5-ти днів, відповідачу нараховується пеня в розмірі 0,8% за добу по день фактичної оплати.
Судом встановлено, що пеня в розмірі 689,91 грн. нарахована позивачем правомірно у зв'язку з наявністю заборгованості відповідача та на підставі п. 6.4 договору.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно п. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Враховуючи вищенаведене, ступінь вини відповідача у виникненні заборгованості за неподання розрахунку спожитої електроенергії, беручи до уваги також те, що розмір нарахованої пені неспіврозмірний і є більшим ніж сума основної заборгованості суд зменшує за власної ініціативи пеню в розмірі 689,91 грн., яка підлягає стягненню з відповідача до 10 грн.
Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 13,95 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 471,61 грн. -основного боргу, 10 грн. -пені, 13,95 грн. 3% річних.
Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно -технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача. У зв'язку з тим, що сума пені в розмірі 689,91 грн. нарахована позивачем правомірно, а її розмір до 10 грн. зменшено судом за власної ініціативою з підстав наведених вище та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача витрати відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК в частині суми відмовленої пені покладаються також на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_3) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця” (01034, м. Київ, вул. Лисенка 6; код ЄДРПОУ 21721494) 471 (чотириста сімдесят одну) грн. 61 коп. заборгованості, 13 (тринадцять) грн. 95 коп. 3% річних, 10 (десять) грн. пені а також судові витрати: 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат за інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 679,91 грн. пені відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Наріжний С.Ю.