03.02.2012 Справа № 422/6041/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 лютого 2012 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Залімської Н.В.,
при секретарі Карпенко А.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, уточнивши позовні вимоги, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що їй, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належить квартира АДРЕСА_1. ОСОБА_2 є власником квартири № 1 в зазначеному будинку та яка самовільно переобладнала на стіні, що межує з її квартирою замість встановленої там раніше стаціонарної ванної душеву кабінку, яку виложила з цегли та кахлю, що пропускають крізь себе воду на протилежну стіну передпокою квартири позивача. За нетривалий час від вологи та сирості стіна в передпокої в квартирі позивача почорніла та вкрилася цвіллю, по стіні постійно стікає волога. Через зазначені обставини позивач та її родина не можуть належним чином користуватися належною їм квартирою.
Уточнивши позовні вимоги, позивач просила визнати порушенням будівельних правил та санітарних норм та такими, що є неправомірними дії ОСОБА_2 з самовільного переобладнання ванної кімнати –зобов’язати ОСОБА_2 перенести на протилежну від суміжної з її передпокоєм стіну, замурований з її сторони трубопровід та розміщену на ній з цегли та кахлю душеву; стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму відшкодування витрат на ремонтні роботи з гідроізоляції стіни та поновлення нормального санітарно-технічного стану кімнати в її квартирі, суміжній з квартирою відповідача, в розмірі 2368 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на її користь моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2011 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, а ОСОБА_3, ОСОБА_4 у якості співвідповідачів.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Треті особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.
На підставі ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14 грудня 1993 року, виданого заводом «Красний профінтерн»згідно з розпорядженням (наказом) від 14 грудня 1993 року № 0064-КП, зареєстрованого в ДМБТІ в реєстрову книгу за № 138п-71.
ОСОБА_2, ОСОБА_7, померлій 20 вересня 2009 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14 грудня 1993 року, виданого заводом «Красний профінтерн»згідно з розпорядженням (наказом) від 14 грудня 1993 року № 0065-КП, зареєстрованого в ДМБТІ в реєстрову книгу за № 138п-71.
Відповідно до технічного паспорту КП «ДМБТІ»Дніпропетровської обласної ради від 16 липня 2010 року квартира АДРЕСА_2 складається з: веранди, площею 4,3 кв.м.; кухні, площею 8,9 кв.м.; коридору, площею 4,3 кв.м.; комори, площею 1,3 кв.м.; житлової кімнати, площею 16,6 кв.м.; житлової кімнати, площею 11,1 кв.м.; житлової кімнати, площею 9,6 кв.м.; душової кімнати, площею 2,7 кв.м.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 у душовій кімнаті квартири АДРЕСА_2 були проведені ремонтні роботи у вигляді заміни труб та кахлю.
Відповідно до Наказу Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207, зазначено, що до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. До переобладнання відноситься –улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів.
Згідно п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, не належать до самочинного будівництва: у квартирах –перепланування, не пов’язані зі змінами (збільшення чи зменшення) житлової або допоміжної площ, без порушення несучих конструкцій; збільшення житлової чи допоміжної площ за рахунок демонтування перегородок, комор, знесення печей, камінів та грубок, заскелення балконів, лоджій, улаштування дверних прорізів у внутрішніх некапітальних стінах; перестановка в межах призначених приміщень обладнання; поточний ремонт будівель та споруд без змін призначення приміщень.
У відповідності з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
На підставі Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»№ 6 від 27 березня 1992 року, шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31 березня 1995 року, суд повинен з’ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення спору.
Висновком № 2142-10 додаткової судової будівельно-технічної та товарознавчої експертизи від 25 серпня 2010 року, виконаного Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, встановлено, що при здійсненні ремонтних робіт в душовій власником квартири АДРЕСА_2 дотримані будівельно-технічні норми. Проведення ремонтних робіт у душовій кімнаті квартири АДРЕСА_2 не могли привести до наявності існуючих дефектів в кімнаті квартири № 2.
У відповідності зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у праві.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Таким чином, позивач не надала суду доказів того, що дії відповідачів були протиправними та між цими діями та спричиненою позивачеві шкодою є безпосередній причинний зв'язок, тобто не доведена вина відповідачів у заподіяній позивачеві шкоди.
Аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає позовні вимоги недоведеними, необґрунтованими та безпідставними, а тому неможливим їх задоволення.
На підставі викладеного та керуючись Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207, п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»№ 6 від 27 березня 1992 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31 березня 1995 року, ст. ст. 1166-1167 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213-215 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди –відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.
Суддя Н.В. Залімська
Копія вірна: Суддя – Секретар –