Справа № 2/0510/324/2012р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.06.2012 м. Макіївка

Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

головуючого - судді Супрун М. Ю.

при секретарі - Шуляк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ сумісного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності її та її чоловіка і яке складається з квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала та суду пояснила, що 02 липня 2005 року між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб і ІНФОРМАЦІЯ_1 року в них народився син ОСОБА_3. Спільне життя в неї з чоловіком не склалось і тому в лютому 2009 році вони припинили шлюбні відносини, причиною чого було те, що вони з відповідачем різні за характером люди, мають несхожі погляди на спільне життя, вони часто сварились, в процесі чого чоловік бив її та дитину. На теперішній час вони втратили почуття любові та поваги один до одного, тому вважає, що примирення між ними неможливе. Просила шлюб розірвати, залишивши їх прізвище чоловіка. Крім того, під час шлюбу вони з ОСОБА_2 придбали квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Враховуючи інтереси їх малолітньої дитини та приймаючи до уваги те, що відповідач після придбання вказаної квартири не сплачував ремонтні роботи, які в ній проводились, не приймав участі в оплаті квартирної плати та комунальних послуг, просила поділити дане нерухоме майно, яке є спільною сумісної власністю її та ОСОБА_2, визнавши за нею та малолітньою дитиною ОСОБА_3 право власності на 2/ 3 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, а за відповідачем -на 1/ 3 частину даного майна.

Відповідач позов визнав частково та суду пояснив, що дійсно з 02 липня 2005 року він перебуває в зареєстрованому шлюбі з позивачкою, з якою вони мають малолітню дитину -сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбні відносини в них з ОСОБА_1 припинені, оскільки в їх сім»ї часто виникали сварки на побутовому грунті та з причини непорозуміння один одного. Вважає, що вони з дружиною втратили почуття любові, тому їхня сім»є не може бути збережена. Просив їх шлюб з позивачкою розірвати. Крім того, просив поділити квартиру, що є їх з дружиною спільною сумісною власністю порівну, оскільки вважає, що підстави для визнання за їхньою дитиною права власності на частину даної квартири відсутні.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що 02 липня 2005 року між сторонами в Донецькому міському відділі реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції був зареєстрований шлюб.(а.с.10) Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини. (а.с.12).

Згідно пояснень сторін в судовому засіданні, в лютому 2009 року вони припинили шлюбні відносини, у зв»язку з частими сварками. Сторони дійшли згоди щодо того, що їх дитина буде проживати з матір»ю, а батько - добровільно сплачувати аліменти на її утримання. Сторони наполягали на розірванні їх шлюбу, посилаючись на те, що примирення між ними неможливо.

З»ясувавши фактичні взаємини подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи наявність в них малолітньої дитини та інші обставини життя сторін, суд прийшов до висновку в тому що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з них, інтересам їхньої дитини, тому їх шлюб підлягає розірванню, а позов ОСОБА_1 в даній частині - задоволенню.

Крім того, позов в частині поділу майна, що є об»єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Так, згідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У відповідності зі ст. 70 того ж Кодексу, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім»ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім»ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Стаття 71 СК України, говорить про те, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

У відповідності до роз»ясень п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при вирішенні спору про поділ майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами 2, 3 ст. 70 СК в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей ( за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім»ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім»ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (ч.1 ст. 60 СК).

В судовому засіданні встановлено, що під час шлюбу сторони придбали квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору купівлі-продажу даного нерухомого майна від 07 листопада 2005 року, посвідченого нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу (а.с. 11)

Позивачка ставить питання про відступлення від засади рівності їх з чоловіком часток в даному майні, посилаючись на те, що відповідач після придбання вказаної квартири не сплачував ремонтні роботи в ній, а також не виконував свої обов»язки з оплати квартирної плати та комунальних послуг. Крім того, ОСОБА_1 просила визнати право власності на частку в даному жилому приміщенні за їх сином з тих підстав, що вона бажає забезпечити дитину житлом.

Суд вважає, що підстави для відступлення від засади рівності часток сторін в майні, що є їх спільною сумісною власністю відсутні, оскільки обставини, що мають істотне значення, передбачені ч.2 та 3 ст. 70 СК України, судом не встановлені. Крім того, закон не передбачає при поділі майна подружжя визнавати право власності на частку в даному майні за їх дитиною.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку в тому, що квартира, яка є об»єктом права спільної сумісної власності сторін підлягає поділу порівну між подружжям ОСОБА_2 та ОСОБА_1

На підставі викладеного, ст. ст. 60, 70, 71, 112 СК України, керуючись ст. ст. 10,11,209,212,214-215, 154 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ сумісного майна подружжя задовольнити частково.

Шлюб, зареєстрований 02 липня 2005 року в Донецькому міському відділі реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції (актовий запис № 701) між ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище «ОСОБА_1»), ІНФОРМАЦІЯ_3 розірвати.

При розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище «ОСОБА_1».

Поділити майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на 1/ 2 частину за кожним на жилу квартиру, загальною площею 30,60 кв.м., в тому числі жилою - 17,40 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: