Справа № 2/0510/77/2012

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.02.2012 м. Макіївка

Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді: Супрун М.Ю.

при секретарі: Антуль А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестстрой 2011»про визнання права користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2, в якому посилалась на те, що з 06 грудня 2007 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з яким має сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вона, її чоловік та двоє її синів, в тому числі і її син від першого шлюбу ОСОБА_2 постійно мешкають в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Ії чоловік є наймачем даного жилого приміщення та крім нього, у вказаній квартирі з 2006 року зареєстрована його дочка від першого шлюбу ОСОБА_4 Також в особовий рахунок даного жилого приміщення вписані її малолітній син ОСОБА_6 та малолітній син відповідачки ОСОБА_8 Вона та її чоловік ОСОБА_5, їх сумісна дитина та її син від першого шлюбу є членами однієї сім»ї, разом харчуються, мають спільний бюджет, сумісно утримують квартиру, в якій мешкають, зробили там ремонт, іншого житла вона та неповнолітній ОСОБА_2 не мають. В теперішній час вона має намір в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 зареєструватись сама та зареєструвати свого сина ОСОБА_2, на що має згоду наймача даного жилого приміщення, але відповідачка по справі погодившись на вселення її та її сина в квартиру та проживання в ній, не дає не це письмову згоду. В свою чергу ОСОБА_4 не мешкає в даній квартирі зі своєю дитиною тривалий час. З урахуванням того, що вселилась вона з сином ОСОБА_2 в квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 зі згоди як наймача так і відповідачки, просила визнати за нею та неповнолітнім сином ОСОБА_2 право користування даним жилим приміщенням.

У судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_9 позов підтримали та просили визнати за ОСОБА_1 та її неповнолітнім сином ОСОБА_2 право користування квартирою, що розташована за адресою: що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідачка ОСОБА_4 позов ОСОБА_1 не визнала та суду пояснила, що після припинення шлюбних відносин в 2005 році її батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_10 вона залишилась проживати з матір»ю жилому приміщенні, що розташоване на м-ні Западному у м. Макіївці, батько залишився проживати в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. В 2006 році, коли їй було шістнадцять років, вона за згодою батьків була зареєстрована в спірній квартирі. В тому ж році батько ОСОБА_5 познайомився з позивачкою по справі, а в 2007 році вони зареєстрували шлюб. В неї з позивачкою були дуже добрі відносини, тому вона не заперечувала проти її вселення у спірну квартиру зі своїм сином від першого шлюбу. В 2008 році вона зареєструвала шлюб, а в 2009 році в неї народився син ОСОБА_11, який був вписаний в особовий рахунок спірної квартири сумісно з нею. З часу реєстрації шлюбу вона мешкала в квартирі свого чоловіка. Крім того, в 2008 році будинок, де знаходиться спірна квартира був частково зруйнований і відновлювався за гроші в тому числі її батька. 29 вересня 2009 році її батько подав до суду позов про визнання її такою особою, що втратила право користування спірним жилим приміщенням, але в задоволенні позову йому було відмовлено. До подання даного позову в суд в вересні 2009 року вона не заперечувала проти того, щоб позивачка була зареєстрована в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, а з вказаного часу не бажає, щоб ОСОБА_1 з сином зареєструвались в даному жилому приміщенні. Крім того, оскільки в спірній квартирі мешкає дружина батька з сином, вона зі своєю родиною позбавлена можливості також проживати в даній квартирі. З урахуванням викладеного, просила в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_12 просила в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись в судовому засіданні на те, що судам не підвідомчі спори про відмову наймача чи членів його сім»ї в згоді на вселення в жиле приміщення інших осіб. Крім того, надання членами сім»ї наймача згоди на вселення його дружини, дітей, батьків, а також інших осіб є правом членів сім»ї, але ніяк не обов»язком і суд не може втручатись у ці правовідносини. Більш того, в позовних вимогах відсутнє посилання позивача на норму матеріального права згідно з якою вона може вимагати визнання за нею та її дитиною права користування спірним майном. Також, при задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, будуть порушені права відповідачки та її дитини, оскільки площа квартири, яка на них буде приходитись буде меншою ніж це передбачено житловим законодавством. Разом з ти, позивачкою не наданий договір найму спірної квартири, тому неможливо встановити обсяг прав ОСОБА_1 щодо користування даним житлом. З урахуванням наведених заперечень, просила в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Третя особа -ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та суду пояснив, що він перебував з ОСОБА_10 у зареєстрованому шлюбі, який в 2006 році був розірваний. Після припинення шлюбних відносин він вирішив, що їхня сумісна донька -відповідачка по справі ОСОБА_4 повинна бути зареєстрована в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, де він є наймачем. Відповідачка не заперечувала проти його другого одруження, а також проти вселенні позивачки та її сина в спірну квартиру. ОСОБА_4 мала добрі стосунки як з ним, так і з його другою дружиною, вони спілкувались, дочка мешкала з бабусею, але часто приходила до них. Крім того, він пропонував відповідачці проживати разом з ними та також не заперечує, щоб і її чоловік мешкав в спірній квартирі. Просив визнати за позивачкою та її неповнолітнім сином ОСОБА_2 право користування спірним жилим приміщенням.

Представник третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестстрой 2011»у судове засідання не з"явився, згідно листа, який направив на адресу суду, не заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та просив справу розглянути у його відсутність.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, третьої особи, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Так, згідно статті 64 Житлового кодексу України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.

У відповідності до статті 65 Житлового кодексу України, наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням,якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року № 2 з наступними змінами «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи прописані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.15 постанови від1 листопада 1996 р. N 9 ( v0009700-96 ) "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому. Однак відсутність письмової згоди членів сім'ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.

За змістом зазначених норм наймач вправі вселити в жиле приміщення свою дружину, яка набуває права користування цим приміщенням, якщо при вселенні між нею, наймачем та членами його сім»ї, які проживають з ним не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Так, згідно матеріалів справи, ОСОБА_5 та членам його сім»ї -дружині ОСОБА_10 та доньки ОСОБА_4 08 листопада 2000 року був виданий ордер на службове приміщення, жилою площею 28, 5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.16).

Згідно копії рішення виконавчого комітету Макіївської міської ради № 935 від 06 серпня 2008 року, квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 була виключена з числа службових приміщень і адміністрації житлового органу запропоновано укласти договір найму на дане жиле приміщення.

З копії особового рахунку убачається, що наймачем зазначеного жилого приміщення є ОСОБА_5, крім якого в квартирі на теперішній час зареєстрована його донька ОСОБА_4 та вписані неповнолітні: син наймача - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року та внук наймача -ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 року. (а.с.12)

З копії свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого 13 вересня 2007 року Гірницьким відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області убачається, що шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 був розірваний. (а.с.9).

Судом встановлено, що з травня 2007 року в квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 вселилась ОСОБА_1, яка 06 грудня 2007 року зареєструвала шлюб з наймачем даної квартири ОСОБА_5 Позивачка вселилась у вказане жиле приміщенні сумісно зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_2 зі згоди наймача ОСОБА_5 та його доньки ОСОБА_4 З часу вселення зі своїм сином у спірну квартиру ОСОБА_1 проживала з наймачем ОСОБА_5 однією сім»єю, вела з ним спільне господарство. Крім того, квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 стала для позивачки і її сина ОСОБА_2 постійним та єдиним місцем їх проживання, оскільки іншого житла вони не мають. Всі ці обставини не оспорювались відповідачкою у судовому засіданні.

Крім того, дані обставини були підтверджені у судовому засіданні свідками ОСОБА_16 та ОСОБА_3

Так, свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що вона проживає по-сусідству з ОСОБА_5, який до 2005 року в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 мешкав з першою дружиною ОСОБА_10 та донькою ОСОБА_4. Після припинення шлюбних відносин з ОСОБА_10, ОСОБА_5 залишився проживати в даній квартирі сам, а з 2007 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_1, яка постійно зі своїм сином від першого шлюбу почала мешкати в спірному жилому приміщенні. В 2008 році їх жилий будинок рухнув і 29 квітня 2008 року вони були вимушені виселитись з нього, а через рік після проведення капітального ремонту повернулись у свої квартири. ОСОБА_5 зі своєю дружиною ОСОБА_1 за свої кошти ремонтували спірну квартиру. Їй відомо, що ОСОБА_4 зі своїм батьком та його другою дружиною мали добрі стосунки, спілкувались.

Свідок ОСОБА_3 надав суду аналогічні пояснення.

Таким чином, аналіз приведених вище доказів, приводить суд до висновку в тому, що незважаючи на те, що позивачка вселилась у спірну квартиру без письмової згоди члена сім»ї наймача - ОСОБА_18, але обставинами справи безспірно встановлено, що остання висловлювала таку згоду, тому ОСОБА_1 та її неповнолітній син набули права користування жилим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідачки, що судам не підвідомчий даний спір, оскільки ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо інтересів, що виникають в тому числі і із житлових відносин, до яких відноситься дана справа.

Крім того, суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на те, що при задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, будуть порушені права відповідачки та її дитини, оскільки площа квартири, яка на них буде приходитись буде меншою ніж це передбачено житловим законодавством, оскільки норма жилої площі, передбачена Житловим кодексом України не застосовується при вирішенні питання про визнання права користування жилим приміщенням за членом сім»ї наймача. Так, у відповідності до ст. ст. 48, 54, 66, 90,102 Житлового кодексу України, норма жилої площі застосовується при визначенні максимального розміру наданих громадянам житлових приміщень, розміру зайвої житлової площі для нарахування квартирної плати за користування житловим приміщенням, наданні ізольованого житлового приміщення, що звільнилось в квартирі, реалізації права наймача на одержання житлового приміщення меншого розміру замість займаного, наданні наймачу іншого упорядженого житлового приміщення у зв»язку з капітальним ремонтом житлового будинку

Також суд не може погодитись із ствердженням представника відповідачки, що оскільки позивачкою не наданий договір найму спірної квартири, тому неможливо встановити обсяг прав ОСОБА_1, оскільки у відповідності зазначеної раніш ст. 65 Житлового кодексу України, особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням,

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та необхідність задоволення їх у повному обсязі

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 64,65 ЖК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 209,212,214-223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_5, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестстрой 2011»про визнання права користування жилим приміщенням задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та її неповнолітнім сином ОСОБА_2 право користування квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції в 10- денний строк з дня його проголошення.

СУДДЯ: