ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" червня 2008 р. Справа № 16/2736
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Горшкової Н.Ф.
суддів: Будішевської Л.О.
Майора Г.І.
при секретарі Швидченко О.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідачів:
- АТЗТ Коростенський завод "Янтар": не з'явився,
- ВАТ "Національна Акціонерна Страхова Компанія "Оранта": Сікорська К.І., довіреність від 12.12.2007р.,
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", м.Київ
на рішення господарського суду Житомирської області
від "26" лютого 2008 р. у справі № 16/2736 (суддя Гансецький В.П.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна",м.Київ
до 1) Акціонерного товариства закритого типу Коростенський завод "Янтар", м.Коростень
2) Відкритого акціонерного товариства "Національна Акціонерна Страхова Компанія "Оранта", м.Київ
про стягнення 15954,65 грн.,
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2007р. ВАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення на свою користь з відповідачів 15954,65грн., зокрема, з першого відповідача - АТЗТ Коростенського заводу "Янтар" 350,00 грн. франшизи згідно договору страхування, з другого відповідача - ВАТ "НАСК "Оранта" 15604,65 грн. страхового відшкодування.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 26.02.2008р. у справі №16/2736 позов ВАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" задоволено частково: стягнуто з АТЗТ Коростенського заводу "Янтар" на користь позивача 350,00грн. франшизи згідно договору страхування, 03,50грн. державного мита та 02,58грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення в частині відмови в задоволенні позову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи скарги, позивач посилається, що АТЗТ Коростенський завод "Янтар" є основним відповідачем по справі, тобто ВАТ "НАСК "Оранта" не несе окрему відповідальність, а також не має права самостійно визнавати або заперечувати позовні вимоги та заявляти про застосування строків позовної давності. При цьому позивач зазначає, що він звернувся з позовом до АТЗТ Коростенського заводу "Янтар" з метою стягнення суми боргу, але враховуючи, що цивільна відповідальність АТЗТ Коростенського заводу "Янтар" була застрахована у ВАТ "НАСК "Оранта", останнього було залучено до справи як відповідача-2. Згідно укладеного між відповідачами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності ВАТ "НАСК "Оранта" взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок ДТП (позивачу), що сталося за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільна відповідальність особи, відповідальність якої застрахована (відповідач 1). Відповідно до п.9 Постанови КМУ від 28.09.1996р. №1175 "Про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхувальник або третя особа (її спадкоємець, правонаступник) звертається до страховика (страхової організації).
Вказує, що відповідно до п.5 ст.268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування).
Позивач вважає, що посилання в рішенні господарського суду Житомирської області на ст.ст.256, 257, абз.2 ч.5 ст.261, ч.4 ст.267 ЦК України є необґрунтованим, оскільки для подання позовної заяви при вирішенні питань щодо виплати страхового відшкодування не встановлений строк позовної давності.
Також зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст.541 ЦК України щодо неподільності предмета зобов'язання.
Відповідач - АТЗТ Коростенського заводу "Янтар" в письмовому відзиві на апеляційну скаргу (а.с.76) та його представник в судовому засіданні 15.05.2008р. заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважають рішення господарського суду Житомирської області законним та обґрунтованим, просять його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Пояснили, що відповідно до ст. 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю три роки сплинула. Строк позовної давності позивачем пропущено. Статтею 268 ЦК України встановлено вичерпний перелік вимог, на які не поширюється позовна давність.
Відповідач - ВАТ "Національна Акціонерна Страхова Компанія "Оранта" в письмовому запереченні (а.с.80) та його представник в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просять його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначили, що дійсно, згідно п.5 ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу страхувальника до страховика про здійснення страхової виплати. Страхувальником у даній справі є Михайленко В.Д., якому страхова компанія ВАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" здійснила страхове відшкодування в сумі 15 954,65грн. і в порядку регресу звернулась до суду з позовом про відшкодування заподіяних збитків. Дія п.5 ст.268 ЦК України на позов страховика про відшкодування збитків в порядку регресу не поширюється.
Позивач та відповідач - АТЗТ Коростенського заводу "Янтар" не скористались своїм правом на участь в судовому засіданні 19.06.2008р.: повноважних представників в судове засідання не направили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с.82, 129). В адресованій Житомирському апеляційному господарському суду від відповідача - Акціонерного товариства закритого типу Коростенський завод "Янтар" надійшла телеграма про розгляд справи без присутності його представника (був в судовому засіданні 15.05.1008р.).
Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Згідно приписів ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
З врахуванням викладеного колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та відповідача-1, оскільки неявка представників не перешкоджає повному та всебічному розгляду апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи документами, про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином (а.с.82, 129).
Переглянувши рішення суду першої інстанції відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 10.11.2004р. в місті Одесі на перехресті вулиць Середня - Балковська трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Renault Laguna", що знаходився під керуванням водія Михайленко В.Д., та за участю автомобіля "МАЗ" з державним реєстраційним номером 1383 АЕМ, що належить на праві власності першому відповідачу - АТЗТ Коростенському заводу "Янтар" та який на момент ДТП знаходився під керуванням водія Муравицького Петра Петровича, що підтверджується довідкою Державтоінспекції ОМУ УМВС України в Одеській області (а.с.14).
Про ДТП був складений протокол №810765 від 10.11.2004р. та направлено його до Коростенського міськрайсуду, постановою якого від 17.12.2004р. (а.с.16, 104) звільнено Муравицького П.П. від адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП в зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, а також оголошено Муравицькому П.П. усне зауваження, провадження по справі закрито.
Відповідно до укладеного між Михайленко Володимиром Дмитровичем та ВАТ Страховою компанією "Скайд-Вест", правонаступником якої є ВАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (а.с.106-125), договору страхування №021.02502.13 від 19.10.2004р. автомобіль "Renault Laguna", державний реєстраційний номер 54476 ОК, 2002 року випуску був застрахований із страховою вартістю на суму 17479,23грн., строк дії договору до 19.02.2005р. (а.с.9,10).
Цивільна відповідальність АТЗТ Коростенського заводу "Янтар" , як власника автомобіля "МАЗ" була застрахована у ВАТ "НАСК "Оранта".
Згідно з п.п.35.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.
10.11.2004р. страхувальник - Михайленко В.Д. звернувся з заявою про пошкодження транспортного засобу до позивача з метою визнання ДТП страховою подією та здійснення страхового відшкодування (страхової виплати) згідно вищеназваного договору страхування.
14.12.2004р. позивачем було здійснено фактичне страхове відшкодування Михайленку В.Д. в сумі 15954,65 грн. згідно платіжного доручення №94 (а.с.31) на підставі Страхового акту №3980.10.2004.21 (аварійного сертифікату) від 06.12.2004р. та доданого до нього розрахунку страхового відшкодування (а.с.28-30), рахунку-фактури №0000000711 від 10.11.04р. (а.с.27), Акту №6639 дослідження спеціаліста - автотоварознавця від 25.11.04р. (а.с.18-22).
Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення франшизи в розмірі 350,00 грн. з першого відповідача - АТЗТ Коростенського заводу "Янтар" згідно договору страхування та страхового відшкодування з другого відповідача - ВАТ "НАСК "Оранта" в розмірі 15604,65 грн., оскільки шкода була заподіяна Муравицьким П.П., який здійснював керівництво транспортним засобом "МАЗ" з державним реєстраційним номером 1383 АЕМ, що належить на праві власності першому відповідачу - АТЗТ Коростенському заводу "Янтар", цивільна відповідальність якого була застрахована в ВАТ "НАСК "Оранта" згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (поліс) №Б/2414957 від 03.02.04р.(а.с.32) та згідно якого було передбачено франшизу - сума, що вираховується з суми страхового відшкодування при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну третіх осіб в сумі 350,00 грн.
В своїх позовних вимогах позивач посилається на ст.27 Закону України "Про страхування" від 07.03.96р. №85/96-ВР, згідно якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Також позивач посилається на ст.ст.1172, ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України та ст.993 ЦК України, зокрема, згідно якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення з ВАТ "НАСК "Оранта" 15604,65грн. страхового відшкодування, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки право вимоги у позивача виникло на наступний день після сплати страхового відшкодування, тобто з 15.12.2004р., тому відповідно трирічний строк позовної давності сплинув 15.12.2007р., однак належним чином оформлений позов позивачем подано до господарського суду Житомирської області 28.12.2007р., тобто після спливу трирічного строку позовної давності.
Задовольняючи позов щодо стягнення з АТЗТ Коростенського заводу "Янтар" на користь позивача 350,00грн., суд першої інстанції врахував, що станом на день вирішення спору перший відповідач - АТЗТ Коростенського заводу "Янтар" заяви про застосування позовної давності не надав, тому позовні вимоги до цього відповідача підлягають задоволенню в повному обсязі - 350,00грн. франшизи згідно договору страхування.
Заслухавши пояснення представника відповідача-2, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв'язку з наступним:
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).
Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з абз.2 ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Право вимоги у позивача виникло на наступний день після сплати страхового відшкодування, тобто з 15.12.2004р. (а.с.31), тому відповідно трирічний строк позовної давності сплинув 15.12.2007р.
Приписами ч.ч. 2, 3 ст.267 ЦК України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Належним чином оформлений позов позивачем подано до господарського суду Житомирської області 28.12.2007р., що підтверджується штампом канцелярії суду першої інстанції на позовній заяві, тобто після спливу трирічного строку позовної давності.
Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У зв'язку з поданою другим відповідачем - НАСК "Оранта" заявою про застосування строку позовної давності (а.с.52), господарський суд прийшов до правильного висновку, що позивачем пропущений строк позовної давності стосовно позовних вимог до НАСК "Оранта", що є підставою для відмови в позові до цього відповідача.
Враховуючи, що станом на день вирішення спору від першого відповідача - АТЗТ Коростенського заводу "Янтар" не надійшло заяви про застосування позовної давності, позовні вимоги до цього відповідача підлягають задоволенню в повному обсязі - 350,00 грн. франшизи згідно договору страхування.
Посилання позивача на п.5 ч.1 ст.268 ЦК України, згідно якого позовна давність не поширюється на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) є безпідставними, оскільки не стосуються позивача, який не є страхувальником, а тому судом до уваги не приймаються.
З врахуванням викладених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанції обґрунтовано позов ВАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" задовольнив частково, стягнувши з АТЗТ Коростенського заводу "Янтар" на користь позивача 350,00грн. франшизи згідно договору страхування, 03,50грн. державного мита та 02,58грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а в решті позову відмовив.
Судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Доводи позивача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Рішення господарського суду Житомирської області від 26.02.2008р. у справі №16/2736 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для скасування вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 26 лютого 2008 року у справі №16/2736 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", м.Київ - без задоволення.
2. Справу №16/2736 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Горшкова Н.Ф.
судді:
Будішевська Л.О.
Майор Г.І.
Віддруковано 5прим.:
---------------------------------
1 - досправи;
2 - позивачу;
3, 4 - відповідачам;
5 - в наряд