Судове рішення #2368079
29/33

донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

24.06.2008 р.                                                                          справа №29/33

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:


головуючого:

Шевкової  Т.А.

суддів

Діброви  Г.І. , Стойка  О.В.



за участю представників сторін:


від позивача:

Ніколаєв О.С. дов. № Н-01/4001 від 25.12.2005р.,

від відповідача:

Коротенко Р.О. дов. № 09-18/1311 від 28.12.07р.,




розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства „Донецька залізниця”    м. Донецьк



на рішення  господарського суду


Донецької області



від

06.05.2008 року



по справі

№ 29/33 (Татенко В.М.)



за позовом

Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк

до

Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" м. Маріуполь Донецької області

про

стягнення 644 грн. 80 коп.


В С Т А Н О В И В :


Державне підприємство „Донецька залізниця” звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь»м. Маріуполь Донецької області 644грн. 80коп. штрафу за невиконання планів перевезень №№ 117, 727 по залізницям призначення у жовтні 2007 року.

Господарський суд Донецької області рішенням від 06.05.2008р. у справі № 29/33 у задоволенні позову Державного підприємства „Донецька залізниця” відмовив, обґрунтувавши свою відмову тим, що позивач в облікових картках №№ 117, 727 замість виключно українських залізниць переходу вантажу за кордон вказав залізниці країн направлення вантажу з подальшим дописом іншою пастою невідомою особою українських залізниць пограничного перетину вагонів, тому облікові картки, надані позивачем в обґрунтування позову, визнані судом складеними з порушенням Правил планування перевезень вантажів і не прийняті у якості належних доказів у даній справі.

Державне підприємство „Донецька залізниця”, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 06.05.2008р. у справі              № 29/33 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.  

Заявник скарги вважає, що при прийнятті рішення господарський суд неправильно визначив предмет спору, так як в даному випадку спір виник про обсяг перевезеного вантажу по залізницям призначення на території України, а не про послуги залізниці по перевезенню вантажів.

Відповідач вважає рішення господарського суду Донецької області від 06.05.2008р. у справі № 29/33 законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Представниками сторін було заявлено клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами. Дане клопотання судовою колегією задоволено.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Згідно ст. 306 Господарського кодексу України загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів, визначаються цим кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 307 Господарського кодексу України та статтею 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 2 Статуту залізниць України встановлено, що цей Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом; міжнародні перевезення вантажу, пасажирів, багажу та пошти здійснюються відповідно до правил, двохсторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів 5 (транспортних конвенцій), які відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 10 Цивільного кодексу України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до п. 1.2 р. 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України і Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів цього Збірника, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999р. № 551, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.1999р. за № 828/4121, за невиконання плану перевезень по українських залізницях призначення відправник сплачує штраф за вагон (контейнер) у розмірі однієї добової ставки плати за користування вагоном (контейнером).

Статтею 4 Статуту залізниць України встановлено, що перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення. Одним із таких багатосторонніх договорів є Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951р. (далі Угода), яка була ратифікована Україною 05.06.1992р.

Відповідно до ст. 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Згідно статті 106 Статуту залізниць України за невиконання плану перевезень по залізницях призначення вантажовідправник сплачує штраф за вагон (контейнер) у розмірі однієї добової ставки за користування вагоном (контейнером).  

§ 6 ст. 7 Угоди закріплює, що в накладній відправник повинен зазначити вихідні граничні станції країни відправлення та транзитних країн, через які повинен проїхати вантаж.

Положеннями Угоди не встановлено відповідальності по планових обсягах перевезень. Водночас, ст. 36 Угоди встановлено, що за відсутності в даній Угоді необхідних положень застосовуються положення, викладені у внутрішніх законах і правилах відповідної країни, залізниця якої є учасницею даної Угоди.

Правила планування перевезень вантажів, які затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002р. № 873, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2002р. за № 1030/7318 визначають порядок планування перевезень вантажів залізницями у всіх видах сполучень, а також обліку виконання планів.

Пункт 6.7 Правил планування перевезень вантажів встановлює облік виконання плану перевезення вантажів в обліковій картці та передбачає, що дані про навантаження на залізниці призначення вказуються для всіх вантажів тільки у вагонах (контейнерах) і тільки для залізниць України у графах 10-15 облікової картки. Для експортних вантажів вказуються залізниці, які передають вантаж за кордон. Недовантаження на залізниці призначення за декаду визначається як сума недовантажень на окремі залізниці за вилученням загального недовантаження за декаду.

Відповідно пункту 6.1 Правил планування перевезень вантажів облікова картка є підставою для визначення розміру матеріальної відповідальності сторін за невиконання плану перевезень.

Позивачем в підтвердження позовних вимог наданий план перевезень на жовтень 2007р., облікова картка № 727 на жовтень 2007р., претензія №47 від 26.11.2007р., відповідь на претензію від 30.11.2007р., пояснення до облікової картки № 727 за жовтень 2007р., декадні заявки,  план перевезень на жовтень 2007р., облікова картка № 117 на жовтень 2007р., претензія №49 від 26.11.2007р., відповідь на претензію від 30.11.2007р., пояснення до облікової картки № 117 за жовтень 2007р., договір № 545 від 22.12.2005р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Між сторонами укладено договір № 545 від 22.12.2005р. про організацію перевезень вантажів, пунктом 4.1 якого встановлено, що залізниця та ВАТ МК «Азовсталь»несуть відповідальність за невиконання планів перевезень у відповідності до Статуту залізниць України.  

Як вбачається з матеріалів справи на жовтень 2007р. ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” по станції Сартана було заплановано до перевезень на експорт 3385т вантажу –у 52 вагонах, залізницею план перевезень відповідача прийнято до виконання з наданням йому номеру 117.  

План перевезень № 117 стосується експортних перевезень в прямому міжнародному залізничному сполученні.  

Згідно облікової картки №117 за жовтень 2007р. залізницею на відповідача нарахований штраф за невиконання плану перевезень по залізницям призначення у розмірі 41грн. 60коп. у 1-й декаді (2 вагони). Штраф стосується невиконання плану перевезень на залізниці, які знаходяться за межами України, а саме: Молдовська, Литовська, Північно-Кавказська, Казахська (станції переходу Хоробичи, Могильов-Подільський).

Як вбачається з матеріалів справи на жовтень 2007р. ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь” по станції Сартана було заплановано до перевезень на експорт 15000т вантажу –у 230 вагонах, залізницею план перевезень відповідача прийнято до виконання з наданням йому номеру 727.  

План перевезень № 727 стосується експортних перевезень в прямому міжнародному залізничному сполученні.  

Згідно облікової картки №727 за жовтень 2007р. залізницею на відповідача нарахований штраф за невиконання плану перевезень по залізницям призначення у розмірі 603грн. 29коп. у 2-й декаді (29 вагонів). Штраф стосується невиконання плану перевезень по залізницям, які знаходяться за межами України, а саме: Південно-Західній, Північно-Кавказській (станції переходу Тополі, Козача Лопань).

Позивач в облікових картках №№ 117, 727 замість виключно українських залізниць переходу вантажу за кордон, вказав залізниці країн направлення вантажу, з подальшим дописом іншою пастою невідомою особою українських залізниць пограничного перетину вагонів, що є порушенням вимог п.п. 3.1, 3.6, 6.1, 6.7 Правил планування перевезень вантажів.

Відповідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючі ті обставини, що облікові картки №№ 117, 727 складені з порушенням вимог, які ставляться до їх складання Правилами планування перевезень вантажів, дані облікові картки не можуть бути прийнятими у якості доказу невиконання планів перевезень вантажів по залізницям призначення, тому висновок господарського суду про недоведеність наданими документами позовних вимог про стягнення 644грн. 80коп. штрафу за невиконання плану перевезень по залізницях призначення є правильним.  

Таким чином, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 06.05.2008р. у справі № 29/33 є таким, що винесено при всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, що відповідає ст.43 ГПК України, тому підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк –залишенню без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд, -  


П О С Т А Н О В И В :


Апеляційну скаргу Державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 06.05.2008р. у справі № 29/33 залишити без змін.   


Головуючий          Т.А.  Шевкова


Судді:          Г.І.  Діброва


          О.В.  Стойка
















          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація