ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" червня 2008 р. Справа № 11/882
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Клименка О.М. - представника за довіреністю від 01.12.2008р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Городоцький цукровий
завод", Хмельницька область м. Городок
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "26" лютого 2008 р. у справі № 11/882 (суддя Радченя Д.І.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод", с.Лебедин Шполянськго району Черкаської області
до Приватного підприємства "Городоцький цукровий завод", м. Городок Хмельницької
області
про стягнення 170558,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.02.2008р. у справі №11/882 позов ВАТ "Лебединський насіннєвий завод" до ПП "Городоцький цукровий завод" про стягнення 170558,00 грн. задоволено.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 170558,00 грн. заборгованості, 1705,58 грн. витрат зі сплати державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Вважаючи, що при прийнятті рішення судом першої інстанції порушено норми процесуального права, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуваний акт скасувати та прийняти новий - про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач зазначає, що місцевий господарський суд, всупереч нормам ст. 4, 4-2, 4-3, 22, 33, 69 Господарського процесуального кодексу України, не задовольнив його клопотання про відкладення розгляду справи, що не дало можливості представнику підприємства ознайомиться з матеріалами справи, надати додаткові докази. Крім того, суд позбавив відповідача можливості виконати вимоги ухвали від 04.02.2008р., якою останнього було зобов'язано надати відзив на позовну заяву, що призвело до прийняття рішення по суті спору без дослідження всіх обставин справи.
Позивач у письмовому відзиві від 12.05.2008р. на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених у скарзі, вважають рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини нез'явлення не повідомив.
Зважаючи на те, що про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 24.03.2008р., а також, враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представника відповідача не перешкоджає переглядові справи за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
В січні 2008р. в господарський суд Хмельницької області звернулось ВАТ "Лебединський насіннєвий завод" з позовом до ПП "Городоцький цукровий завод" про стягнення з останнього 170558,00грн. заборгованості за договором консигнації.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25.02.2005р. між ВАТ "Лебединський насіннєвий завод" (консигнант) та ПП "Городоцький цукровий завод" (консигнатор) було укладено договір консигнації № 55, відповідно до умов якого консигнант зобов'язався передати консигнатору для продажу насіння цукрового буряка (а.с.5).
Згідно з п.1.3. договору був встановлений термін консигнації товару - 8 місяців з моменту підписання акту прийому-передачі товару, але не пізніше 01 листопада 2005 року.
У випадку, якщо товар не буде реалізовано в строк до 01.11.2005р. консигнатор зобов'язується придбати товар у свою власність в строк не пізніше 10.11.2005р. (п.1.4. договору).
Пунктом 4.1. договору обумовлено, що протягом 10 днів з моменту продажу або придбання у власність товару відповідно до п.1.4. даного договору, консигнатор повинен перерахувати вартість проданого згідно з умовами цього договору товару.
На виконання умов договору позивач надав відповідачу товар на загальну суму341118,00 грн., що підтверджується оформленими належним чином довіреностями на отримання товару серії ЯЗС №795411 від 15.03.2005 року та серії ЯЗС №795428 від 07.04.2005 року, а також накладними №422 від 14.03.2005р. на отримання товару на суму 177 248,00 грн. та № 794 від 09.04.2005р. на суму 163 870,00 грн.(а.с.7-10).
Оскільки, відповідач свої зобов'язання по консигнації товару у визначений термін виконав лише частково, поставивши товар на суму 170 560,00 грн., виникла заборгованість у розмірі 170 558, 00 грн., що і спонукало позивача звернутись за судовим захистом своїх прав та інтересів.
За змістом ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Приписами ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.
Норма ст. 33 Господарського процесуального кодексу України покладає на кожну сторону обов'язок доведення тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як свідчать матеріали справи, відповідач взятих на себе зобов'язань перед позивачем не виконав та доказів сплати боргу до суду не надав.
Відтак, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Лебединський насіннєвий завод" щодо стягнення з Приватного підприємства "Городоцький цукровий завод" заборгованості за недопоставлений цукор є правомірними і підстави вимагати у відповідача сплатити борг є обґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на чинному законодавстві та спростовуються матеріалами справи, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Зокрема, слід зазначити, що норма ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Звертаючись до суду першої інстанції з клопотанням про відкладення справи на іншу дату у зв'язку з відсутністю юрисконсульта та директора підприємства, які знаходяться у відрядженні, відповідач не надав будь -яких доказів в обгрунтування заявленого клопотання.
За змістом ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
З огляду на викладене, відповідач не був позбавлений можливості забезпечити в судове засідання, про дату якого був повідомлений завчасно та належним чином, явку свого представника.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 26.02.2008р. у справі № 11/882 є законним та таким, що відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Городоцький цукровий завод" - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 26 лютого 2008 року у справі № 11/882 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Городоцький цукровий завод" м. Городок Хмельницької області - без задоволення.
2. Справу № 11/882 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 4 прим.:
1- до справи;
2- позивачу;
3- відповідачу;
4- в наряд.