ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" червня 2008 р. Справа № 5/128-07
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черпака Ю.К.
суддів: Веденяпіна О.А.
Іоннікової І.А.
при секретарі Гаврилюк Т.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Микитенко О.В. (довіреність № 1118/01/04 від 13.06.2008р.),
від відповідача: Вітер В.Б. (довіреність № 149/02 від 28.02.2008р.),
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гервін"
на рішення господарського суду Вінницької області
від "14" червня 2007 р. у справі
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій ім. В.М.Шимановського" (м.Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гервін" (м.Вінниця)
про відшкодування моральної (немайнової) шкоди в розмірі 50000,00 грн. тастягнення
компенсації за порушення авторських прав в розмірі 46214,40 грн.,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2007 року відкрите акціонерне товариство "Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського" (далі - "Інститут сталевих конструкцій") звернулося з позовом до ТОВ "Гервін" (далі - товариство) про стягнення компенсації за порушення авторських прав у розмірі 46214 грн.40 коп. та відшкодування моральної шкоди в сумі 50000 грн., посилаючись на те, що відповідач без дозволу автора використав його проектні рішення, повністю відтворивши їх у своєму проекті (т.1 а.с.2 - 5, т.8 а.с.10 - 11).
Рішенням господарського суду Вінницької області від 14.06.2007р. позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Гервін" на користь Інституту сталевих конструкцій 46214 грн.40 коп., 462 грн.14 коп. державного мита і 56 грн.64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ "Гервін" просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову в позові. Посилається на такі порушення, допущені, на його думку, судом.
За змістом судове рішення не відповідає вимогам ст.84 ГПК України, оскільки в ньому не наведено стислий виклад доводів відповідача.
Суд не встановив факту використання проекту, розробленого позивачем, при створенні проекту відповідачем. "Повне копіювання креслень", яке суд вважає встановленими, не є доведеним належними засобами доказування, зокрема, висновками судових експертиз. Такий висновок суду зроблений лише на підставі пояснень позивача, без будь-якого аналізу і без врахування заперечень і доказів, наданих відповідачем, в тому числі висновку № 33/07 від 25.05.2007р. експертного дослідження, проведеного Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.
Судом не з'ясовано зміст і значення терміну "аналог", що вживається в проекті, розробленому відповідачем, і не наведено доводів, з яких відхилено твердження відповідача і надані ним докази про те, що вказівка на аналог не є порушенням авторського права.
Позивачем не надано доказів і судом не встановлена та обставина, знав відповідач і чи повинен був знати про порушення авторських прав позивача під час створення відповідачем свого проекту. Суд також не встановив, автором чи особою, яка має авторські права, допущене порушення, оскільки на примірниках розробленого позивачем проекту відсутні знаки охорони авторського права.
Приймаючи рішення в частині визначення розміру компенсації в сумі 46214 грн.40 коп., суд виходив з повної вартості розроблення проекту, що суперечить ч.2 ст.52 Закону України "Про авторське право і суміжні права". Суд не зазначив обсягів порушення, намірів відповідача, розміру мінімальної заробітної плати і кількості таких розмірів при визначенні суми компенсації.
Не досліджено і не з'ясовано питання щодо обсягу авторських майнових прав позивача на проект, який є твором архітектури та службовим твором, так як відповідно до ст.30 Закону України "Про архітектурну діяльність" майнові права на об'єкт архітектури як об'єкт авторського права, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належить спільно працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, якщо інше не встановлено договором; виключне право давати згоду на повторне використання проекту і робочої документації належить автору твору, а не роботодавцеві (т.8 а.с.32 - 35).
У відзиві на апеляційну скаргу Інститут сталевих конструкцій зазначає про правильне вирішення спору (т.8 а.с.42 - 44).
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.
11.09.2006р. ТОВ "Гервін" звернулось з листом № 18/09 до Інституту сталевих конструкцій, в якому просило направити фахівців для визначення впливу виявлених дефектів на несучу спроможність і надійність зведеної товариством вежі висотою Н=52м у с.Гранів Гайсинського району Вінницької області та, при необхідності, визначити об'єми робіт, необхідних для ліквідації цих дефектів (т.1 а.с.6).
В результаті обстеження вежі, її фундаменту та вивчення наданої відповідачем проектної документації, за якою була збудована вежа, фахівцями позивача встановлено, що документація повністю відтворює проектне рішення, розроблене ВАТ "Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського".
В п.1.2 розділу 1 загальних вказівок робочого проекту № 327/2004-VIN111-КМ, розробленого товариством "Гервін", зазначено, що за аналог креслень вежі прийняті креслення типового проекту 22731-3-КМ, розробленого ВАТ "Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського" (т.1 а.с.21 - 34).
На думку позивача, робочий проект № 327/2004-VIN111-КМ, виконаний відповідачем в 2006 році, є абсолютним повторенням проекту № 22731-3-КМ (проект металоконструкції вежі), розробленого ВАТ "Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського" для ІК "Ініціатива". Робочий проект № 327/2004-VIN111-АБ.0 (проект фундаменту вежі ТОВ "Гервін") є таким же повторенням проекту № 22731-3-КЗ фундаменту вежі, розробленого Інститутом сталевих конструкцій для ІК "Ініціатива".
Робочі проекти позивача, використання яких відповідачем є предметом даного спору, створені в 2005 році на підставі договору від 02.02.2005р., укладеного із замовником - інженерним кооперативом "Ініціатива" (т.1 а.с.11 - 20). На кожному аркуші креслень вказана назва організації-розробника (ВАТ "Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського") і безпосередні виконавці даного проекту (т.1 а.с.35 - 44, 45 - 54, т.3 а.с.28 - 53, 54 - 67).
Інститут сталевих конструкцій пред'явив претензію ТОВ "Гервін" про відшкодування матеріальних і моральних збитків на суму 30920 грн., на яку товариство відповіло, що створення аналога будь-якого об'єкта не означає його копіювання чи повторного використання проекту. Проектна документація башти Н-52, розташованої в с.Гранів Вінницької області, є самостійною розробкою ТОВ "Гервін", що виконана на підставі власних вихідних даних, але враховуючи свої особливі параметри, для проектування і спорудження вежі були проведені окремі розрахунки і проектні рішення (т.1 а.с.7 - 10).
У висновку експертного дослідження об'єктів права інтелектуальної власності від 25.05.2007р. № 33/07, проведеного Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, до якого звернувся представник товариства, зазначено, що при створенні твору "Робочий проект розширення мережі радіотелефонного зв'язку стандарту GSM-900 ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." у Вінницькій області. Базова станція в с.Гранів Гайсинського району Вінницької області, металоконструкції вежі висотою 52 м, 327/2004-КМ, фундаменти VIN111-АБ.0", розробленого ТОВ "Гервін", не було використано твір "Робочий проект будівництва базових станцій ЗАТ "Київстар" для потреб радіорелейного та мобільного зв'язку, башта висотою 60 м в с.Сітківці Вінницької області з обладнанням, яке має розрахункову навітряну площу 8,33 м2, металоконструкції, 22731-3-КМ, фундаменти 22731-3-КЗ", розроблений ВАТ "Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського". Висновок грунтується на тому, що збіг елементів внутрішньої форми, в окремих словосполученнях, в наявності і структурі розташування розділів робочих проектів позивача і відповідача обумовлений тим, що при їх наповненні, а саме: опису конструктивних схем несучих металоконструкцій, методів розрахунку металоконструкцій і фундаменту, видів використаного металопрокату, способів кріплення елементів споруд, принципів розміщення обладнання тощо, застосовуються ті ж самі державні нормативні та технічні стандарти і вимоги, використовуються одні і ті ж технічні терміни (т.1 а.с.84 - 97).
У висновку ВАТ "Проектний інститут "Дніпропроектстальконструкція" від 04.06.2007р. № 386, виданому згідно з запитом Інституту сталевих конструкцій від 01.06.2007р. № 1349/03/04, зазначено, що робочий проект № 327/2004--VIN111-КМ "Базова станція в с.Гранів Гайсинського району Вінницької області. Металоконструкції вежі висотою 52 м" містить недоліки і потребує перерахунку та зміну перерізів опорних розкосів на ті, що відповідають вимогам СНиП ІІ-23-81 "Стальні конструкції". У випадку невиконання вказаних у висновку рекомендацій башта в с.Гранів чи інші збудовані по даному проекту башти не тільки не будуть придатними для роботи і не зможуть виконувати функції опор об'єктів зв'язку, а й їхня експлуатація може призвести до виникнення аварійних ситуацій (т.8 а.с.12 - 22).
Для вирішення питання про те, чи мало місце відтворення робочого проекту башти висотою 60 м в с.Сітківці Вінницької області при створенні відповідачем робочого проекту базової станції висотою 52 м в с.Гранів Гайсинського району Вінницької області, ухвалою суду від 04.12.2007р. була призначена судова експертиза об'єктів права інтелектуальної власності (т.8 а.с.127).
Проведення експертизи доручено експертам Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України, які мають кваліфікацію судових експертів з питань інтелектуальної власності.
У висновку експертизи від 11.04.2008р. № 400 (т.9 а.с.3 - 69) експерти позначили об'єкти дослідження наступним чином:
об'єктом № 1 є проект № 22731-3-КМ "Будівництво базових станцій ЗАТ "Київстар" для потреб радіорелейного та мобільного зв'язку. Башта висотою 60 м с.Ситківці Вінницької області з обладнанням, яке має розрахункову навітряну площу 8,33 м2. Металоконструкції" (т.3 а.с.28 - 53);
об'єктом № 2 є проект № 22731-3-КЗ "Будівництво базових станцій ЗАТ"Київстар" для потреб радіорелейного та мобільного зв'язку. Башта висотою 60 м с.Ситківці Вінницької області з обладнанням, яке має розрахункову навітряну площу 8,33 м2. Фундаменти" (т.3 а.с.54 - 67).
Зазначені проекти розроблені ВАТ "Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій ім.В.М.Шимановського" у 2005 році;
об'єктом № 3 є робочий проект № 327/2004--VIN111-КМ "Розширення мережі стільникового радіотелефонного зв'язку стандарту GSM - 900 ЗАТ "Київстар дж.Ес.Ем." у Вінницькій області. Базова станція в с.Гранів Гайсинського району Вінницької області. Металоконструкції вежі висотою 52 м" (т.3 а.с.18 - 65);
об'єктом № 4 є робочий проект № 327/2004-VIN111-АБ.О "Розширення мережі стільникового радіотелефонного зв'язку стандарту GSM - 900 ЗАТ "Київстар дж.Ес.Ем." у Вінницькій області. Базова станція в с.Гранів Гайсинського району Вінницької області. Фундаменти вежі висотою 52 м" (т.4 а.с.1 - 16).
Зазначені робочі проекти розроблені ТОВ "Гервін" у 2006 році (т.9 а.с.3 - 69).
З порівняльного аналізу об'єктів № 1 і № 3 випливає, що за загальною структурою об'єкти № 1 та № 3 є подібними, що в першу чергу обумовлюється вимогами до структури та змісту подібних творів згідно з ГОСТ 21.101-97, ДБН А.2.2-3-2004, СНиП 2/01.01-85 та СНиП ІІ-23-81. Отже, загальні структури об'єктів № 1 та № 3 не є результатами творчої діяльності їх авторів (розробників).
Майже повний збіг структури "Загальних вказівок" об'єктів № 1 та № 3 обумовлюється тим, що "Загальні вказівки" об'єкту № 3 розроблялися на основі "Загальних вказівок" об'єкту № 1.
Креслення 327/2004-VIN111-КМ (арк.13-15) та специфікації до них 327/2004--VIN111-КМ (арк.16) об'єкту № 3 є відтворенням за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення креслення та специфікацій до нього 21435-3-КМД-4 об'єкту № 1.
Креслення 327/2004-VIN111-КМ (арк.17-19) та специфікації до них 327/2004--VIN111-КМ (арк.20) об'єкту № 3 є відтворенням за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення креслення та специфікацій до нього 21435-3-КМД-5 об'єкту № 1.
Креслення 327/2004-VIN111-КМ (арк.21-23) та специфікації до них 327/2004--VIN111-КМ (арк.24, 25) об'єкту № 3 є відтворенням за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення креслення та специфікацій до нього 21693-1-КМД-6 об'єкту № 1.
Креслення 327/2004-VIN111-КМ (арк.26-27) та специфікації до них 327/2004--VIN111-КМ (арк.28) об'єкту № 3 є відтворенням за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення креслення та специфікацій до нього 21693-1-КМД-7 об'єкту № 1.
Креслення 327/2004-VIN111-КМ (арк.29-31) та специфікації до них 327/2004--VIN111-КМ (арк.32) об'єкту № 3 є відтворенням за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення креслення та специфікацій до нього 21693-1-КМД-8 об'єкту № 1.
Креслення 327/2004-VIN111-КМ (арк.33, 34) та специфікації до них 327/2004--VIN111-КМ (арк.35) об'єкту № 3 є відтворенням за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення креслення та специфікацій до нього 21435-3-КМД-9 об'єкту № 1.
Креслення 327/2004-VIN111-КМ (арк.36, 37) та специфікації до них 327/2004--VIN111-КМ (арк.39) об'єкту № 3 є відтворенням за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення креслення та специфікацій до нього 21693-1-КМД-10 об'єкту № 1.
Креслення 327/2004-VIN111-КМ (арк.40, 41) та специфікації до них 327/2004--VIN111-КМ (арк.42) об'єкту № 3 є відтворенням за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення креслення та специфікацій до нього 21435-3-КМД-11 об'єкту № 1.
Креслення 327/2004-VIN111-КМ (арк.43, 44) та специфікації до них 327/2004--VIN111-КМ (арк.45) об'єкту № 3 є відтворенням за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення креслення та специфікацій до нього 21693-1-КМД-12 об'єкту № 1.
Креслення 327/2004-VIN111-КМ (арк.43, 44) та специфікації до них 327/2004--VIN111-КМ (арк.45) об'єкту № 3 є, у своїй більшості, відтворенням за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення креслення та специфікацій до нього 21693-1-КМД-12 об'єкту № 1.
Креслення 327/2004-VIN111-КМ (арк.49) та специфікації до них 327/2004--VIN111-КМ (арк.50) об'єкту № 3 є, у своїй більшості, відтворенням за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення креслення та специфікацій до нього 21509-1-КМД-14 об'єкту № 1.
Креслення перерізів від 1-1 та 11-11 башти об'єкту № 3 (арк.11 креслення 327/2004-VIN111-КМ) є відтворенням за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення креслень перерізів від 1-1 та 11-11 башти об'єкту № 1 (креслення 22731-3-КМ-4).
Елементи зовнішньої форми креслень об'єктів № 1 та № 3, які віддзеркалюють творчу роботу автора, співпадають. При цьому, конструктивно, башти об'єкту № 3 від перерізу 10-10 до перерізу 2-2 є копією башти об'єкту № 1 від перерізу 10-10 до перерізу 2-2.
З порівняльного аналізу об'єктів № 2 і № 4 випливає, що за загальною структурою об'єкти № 1 та № 3 є подібними, що в першу чергу обумовлюється вимогами до структури та змісту подібних творів згідно з ГОСТ 21.101-97, ДБН А.2.2-3-2004, СНип 2/01.01-85 та СНиП ІІ-23-81. Отже, загальні структури об'єктів № 2 та № 4 не є результатами творчої діяльності їх авторів (розробників).
Майже повний збіг структури "Загальних вказівок" об'єктів № 2 та № 4 обумовлюється тим, що "Загальні вказівки" об'єкту № 4 розроблялися на основі "Загальних вказівок" об'єкту № 2.
Креслення 327/2004-VIN111-АБ.0 (арк.16) та специфікації до нього об'єкту № 4 є копією креслення та специфікацій до нього 22731-3-К3.В6 об'єкту № 2.
Креслення 327/2004-VIN111-АБ.0 (арк.13) та специфікації до нього об'єкту № 4 є копією креслення та специфікації до нього 327/2004-VIN111-КМ (арк.14) об'єкту № 4 є відтворенням за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення креслення та специфікацій до нього 22731-3-К3-4 об'єкту № 2.
Креслення 327/2004-VIN111-АБ.0 (арк.15) та специфікації до нього об'єкту № 4 є копієюкреслення та специфікацій до нього 22731-3-К3.В-5 об'єкту № 2.
Грунтуючись на проведеному дослідженні експерти дійшли висновку, що при створенні робочого проекту № 327/2004--VIN111-КМ "Базова станція в с.Гранів Гайсинського району Вінницької області. Металоконструкції вежі висотою 52 м" (об'єкти №№3, 4) мало місце відтворення (копіювання) деяких частин робочого проекту № 22731-3-КМ "Башта висотою 60 м в с.Сітківці Вінницької області з обладнанням, яке має розрахункову навітряну площу 8,33 м2. Металоконструкції. Фундаменти" (об'єкти №№ 1, 2), а саме: структури "Загальних вказівок" об'єктів № 1 та № 2, окремих пунктів "Загальних вказівок" об'єктів № 1 та № 2, окремих креслень та специфікацій до них об'єкту № 2.
При проведенні дослідження експертами встановлено, що більшість пунктів "Загальних вказівок" об'єктів № 3 та № 4 відрізняються від аналогічних пунктів "Загальних вказівок" об'єктів № 1 та № 2 переважно змінами, що не є результатом творчої праці. Це саме стосується комплекту креслень та специфікацій до них об'єкту № 3 у порівнянні з комплектом креслень та специфікацій до них об'єкту № 1, і, частково, комплекту креслень та специфікацій до них об'єкту № 4 у порівнянні з комплектом креслень та специфікацій до них об'єкту № 2. Також, "Загальні вказівки" об'єктів № 3 та № 4 містять у деяких пунктах невелику кількість змін творчого характеру у порівнянні з аналогічними пунктами "Загальних вказівок" об'єктів № 1 та № 2.
Зазначене свідчить, що відповідно до положень авторського права та норм Закону України "Про авторське право і суміжні права" робочий проект № 327/2004--VIN111-КМ "Базова станція в с.Гранів Гайсинського району Вінницької області. Металоконструкції та фундаменти вежі висотою 52 м" є, в основному, результатом нетворчої переробки робочого проекту № 22731-3-КМ "Башта висотою 60 м в с.Сітківці Вінницької області з обладнанням, яке має розрахункову навітряну площу 8,33 м2. Металоконструкції. Фундаменти". На це, зокрема, наголошується у "Загальних вказівках" об'єкту № 3, в яких зазначається, що за аналог креслень башти прийняті креслення типового проекту 22731-3-КМ, розробленого ВАТ "Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій ім.В.М.Шимановського.
Апеляційний суд погоджується з наведеними висновками судової експертизи, які є детальними, конкретними, належно обгрунтованими. Експертиза виконана компетентними фахівцями, які мають достатній досвід, фах і кваліфікацію судових експертів.
Статтею 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", ч.1 ст.424, статтями 440, 441 ЦК України передбачено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належить, зокрема, виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів будь-яким способом та у будь-якій формі.
Згідно із ст.443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
В силу ст.1 частин 1 і 3 ст.11 Закону України "Про авторське право і суміжні права", статтей 435, 437 ЦК України первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.
Відповідно до ч.2 ст.429 ЦК України майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належить працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичні особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.
Як свідчать матеріали справи, безпосередніми виконавцями і авторами робочої документації позивача були працівники Інституту сталевих конструкцій: начальник відділу висотних споруд Бут Б.М., завідувач групи відділу висотних споруд Пурдич В.О., головний інженер проекту Мех В.В., які виконували трудові обов'язки на підставі наказів підприємства про зарахування на роботу на відповідну посаду та їх посадових інструкцій. Договори про обсяг авторського права між Інститутом сталевих конструкцій як роботодавцем та зазначеними працівниками не укладалися (т.8 а.с.60 - 124).
Статтею 430 ЦК України визначено, що майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належить творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором.
Договором на виконання проектних робіт від 02.02.2005р. № 22731, укладеним між Інститутом сталевих конструкцій та ІК "Ініціатива", інше не встановлено.
Отже, Інститут сталевих конструкцій як суб'єкт майнового права автора на твір мав право на пред'явлення позову про цивільно-правовий захист авторського права відповідно до ст.431, ч.1 ст.432 ЦК України, ст.50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".
Порушення авторського права виразилося в тому, що ТОВ "Гервін" використало проектні рішення позивача без його згоди, оскільки матеріали справи не містять доказів про надання авторами робочого проекту будівництва базової станції висотою 60 м в с.Сітківці Вінницької області згоди на відтворення (копіювання) цього проекту.
Статтею 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", частиною 2 ст.432 ЦК України передбачені способи цивільно-правового захисту авторського права, у тому числі відшкодування моральної шкоди, завданих збитків, стягнення з порушника авторського права доходу, отриманого внаслідок порушення, виплати компенсації.
Згідно з п.5 ч.2 ст.432 ЦК України суд може постановити рішення, зокрема, про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначаться відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п."г" ч.2 ст.52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, враховується обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
В п.33 рекомендацій президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" від 10.06.2004р. № 04-5/1107 зазначено, що для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Стягнення зазначеної компенсації є одним з видів відповідальності за порушення авторського права, який застосовується як альтернативний захід у випадку неможливості точного обчислення завданих у зв'язку з правопорушенням збитків та розміру отриманого порушником доходу. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 Цивільного кодексу, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності. Розмір компенсації визначається судом в межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин.
Заявляючи позов про стягнення компенсації в розмірі 46214,40 грн., позивач виходив з кошторисної вартості розроблення аналогічного проекту на 1 січня 2007 року (т.3 а.с.1). Однак, прив'язка до вартості проекту не змінює суті позову про стягнення компенсації, а не збитків або доходу.
Суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позов у цій частині, оскільки з врахуванням розміру мінімальної заробітної плати на період виникнення спірних правовідносин і вирішення справи сума компенсації визначена в межах, встановлених законом, - ближче до мінімальної межі.
Враховуючи викладені обставини, відсутні підстави для скасування законного судового рішення.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати за проведення експертизи в сумі 8100 грн., які сплачені Інститутом сталевих конструкцій (т.9 а.с.83 - 87).
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 14 червня 2007 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гервін" - без задоволення.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гервін" (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 82, код ЄДРПОУ 13315739) на користь Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського" (02660, м. Київ, МСП-660 пр-т Визволителів, 1, код ЄДРПОУ 02494934) 8100,00 грн. витрат за проведення судової експертизи.
Видачу наказу в цій частині доручити господарському суду Вінницької області.
3. Справу №5/128-07 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Черпак Ю.К.
судді:
Веденяпін О.А.
Іоннікова І. А.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 23.06.2008р. Надруковано 4 прим.:
1 - в справу,
2 - позивачу,
3 - відповідачу,
4 - в наряд.