Справа №1/1816/122/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Бончукова

Номер провадження 11/1890/287/12 Суддя-доповідач - Яременко

Категорія - 20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Яременка Г. М.,

суддів - Крамаренка В. І., Олійника В. Б.,

з участю прокурора - Мусіяки В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2, на вирок Середино-Будського районного суду Сумської області від 06 березня 2012 року яким, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканку АДРЕСА_1, раніше судиму :

1) 17 грудня 2003 року Шосткинським райсудом , Сумсь кої області за ч. 3 ст. 185, 69, 75,76 КК України до позбавлення волі строком на 1 /один/ рік 6 / шість/ місяців, з звільненням від відбу вання покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік 6 місяців;

2) 2 червня 2004 року Шосткинським міськсудом за ч.3 ст.185 КК України ; ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, з застосуванням ст.ст. 69, ч.1 ст.70, 71 КК України до позбавлення волі строком два роки 1 місяць,

У відповідності з постановою Маліновського райсуду міста ОСОБА_3 від 16 грудня 2004 року звільнена від відбування покарання до досягнення дитини 3 -х річного віку.

Згідно постанови Шосткинського райсуду , Сумської області від 18 квітня 2005 року направлена в місця поз бавлення волі на строк - один рік 6 місяців;

3) 21 липня 2008 року Середино -Будським райсудом , Сумської області за ч. 2 ст. 185, ч.1 ст.162 КК України, з застосуванням ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 1 /один/ рік;

4) 13 жовтня 2010 року Середино -Будським райсудом, Сумської області за ст.395 КК України до арешту стро ком 4 місяця;

5) 12 січня 2012 року Середино-Будським районним судом за ст.185 ч.2 КК України до одного року позбавлення волі,

засуджена за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст.70 ч.4 КК України в строк покарання зараховано частково покарання за вироком Середино-Будського районного суду від 12 січня 2012 року у виді 1 місяця позбавлення волі і остаточно призначено покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 224 грн. 40 коп. за проведення експертизи.

Долю речових доказів по справі вирішено в порядку, передбаченому ст.81 КПК України

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_2 визнано винною і засуджено за те, що 12 листопада 2011 року, вона з допомогою ОСОБА_3, який не знав про злочинний намір ОСОБА_2, діючи свідомо, з метою скоєння крадіжки, вийнявши віконну раму з будинку, належного ОСОБА_4, в АДРЕСА_2 проникла в приміщення, звідки викрала металеву пічну плиту вартістю 293 грн.

У поданій апеляції засуджена ОСОБА_2 просить змінити вирок і пом»як шити їй покарання, так як вона не скоювала крадіжки, вона поросто допомогла перенести плиту, в суді вину не визнала, суд не дослідив докази по справі, не врахував всі пом»якшуючі обставини і не застосував ст.. 69 КК України.

Заслухавши доповідача про обставини справи та зміст поданої апеляції, міркування прокурора Мусіяки В.В., який вважав, що апеляція підлягає частковому задоволенню так як необхідно при призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, пояснення засудженої ОСОБА_2, яка просила пом»якшити їй покарання, свою вину визнає повністю, колегія суддів провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи апеляції, вважає, що апеляцію необхідно задовольнити частково з слідуючих підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй злочину за обставин, викладених у її показах і кваліфікація її дій за ознаками ч.3 ст. 185 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за вчинення повторно таємного викрадення чужого майна з проникненням у житло, є вірними.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 свою вину за пред»явленим їй обвинуваченням визнала повністю, судом правомірно в порядку ст.. 299 КПК України за згодою всіх учасників справи, в тому числі і підсудної, проведено скорочене судове слідство, в ході якого належно допитано підсудну та досліджено дані, що характеризують її особу, в умовах з»ясування судом правильності розуміння ОСОБА_2 змісту обставин справи, добровільності та істинності її позиції і роз»яснення їй судом про те, що у випадку не дослідження фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися в ході розгляду справи в суді, вона буде позбавлена права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, що підтверджується також письмовою розпискою ОСОБА_2 про роз»яснення судом їй зазначених вимог закону (113).

Покази ОСОБА_2, як на досудовому слідстві, так і в ході судового розгляду справи були послідовними з повідомленням обставин справи, що підтверджують факт вчинення інкримінованого їй злочину, а зміст цих показів свідчить про повне визнання нею своєї вини за пред»явленим їй обвинуваченням.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляції засудженої щодо неправомірності проведення судом скороченого судового слідства за наявності у неї заперечень проти фактичних обставин справи, які вона не оспорювала в ході розгляду справи судом першої інстанції.

Тому, відповідно до вимог ст.. 365 КПК України, висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які ОСОБА_2 як підсудною не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог ст.. 299 КПК України докази не досліджувалися, апеляційним судом не перевіряються.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання , враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з вимогами ч.1 ст.. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Разом з тим при призначенні ОСОБА_2 покарання за ч.3 ст. 185 КК України, суд не в повній мірі врахував вимоги ст.. 65 КК України та призначив покарання, яке за своєю суворістю не відповідає тяжкості вчиненого нею злочину.

Зазначивши у вироку, що суд врахував ступінь небезпечності вчиненого злочину, особу винної, пом»якшуючі покарання обставини, визнання вини, щире каяття у вчиненому, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_2 з»явилася із зізнанням, викрадене майно повернуто потерпілому, незначний розмір викраденого.

Враховуючи всі вищевикладені обставини та визнаючи їх такими, що пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винної, колегія суддів вважає за необхідне згідно ч.1 ст. 69 КК України, призначити ОСОБА_2 основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст. 185 КК України у виді 1 року шести місяців позбавлення волі.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 вироком Середино-Будського районного суду від 12.01.2012 року засуджена за ст.. 185 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі, а злочин в цій справі вона вчинила до постановлення попереднього вироку, тому на підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначено за попереднім вироком, більш суворим, що призначено даним вироком, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 373 КПК України апеляційний суд змінює вирок у випадку пом»якшення призначеного покарання, коли визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни вироку та часткового задоволення поданої апеляції.

Керуючись ст.362, 366, 373, 377 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженої ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Середино - Будського районного суду Сумської області від 06 березня 2012 року щодо ОСОБА_2 в частині призначення покарання змінити.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначено за вироком Середино-Будського районного суду від 12.01.2012 року, більш суворим, що призначено за даним вироком, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

СУДДІ:

Яременко Г. М. Крамаренко В. І. Олійник В. Б.