ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.07.2008 Справа № 41/49-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дмитренко А.К.(доповідач)
суддів: Прокопенко А.Є., Сизько І.А.
Представники сторін:
від позивача: Іваненко Н.В. представник, довіреність №б/н від 18.02.08;
від відповідача: Палєєв С.С. представник, довіреність №б/н від 28.01.08;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Італкава", м.Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.08р. у справі №41/49-08
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Італкава", м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон Днепр", м.Дніпропетровськ
про стягнення 1 447 грн. 73 коп.
В засіданні оголошувалась перерва з 24.06.08 по 01.07.08 (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.08 суддя Орєшкіна Е.В. відмовила товариству з обмеженою відповідальністю "Італкава" у позові про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон Днепр" 1 346 грн. 40 коп. заборгованості за поставлений товар , 91 грн. 37 коп. інфляційних втрат, 9 грн. 96 коп. річних.
Не погоджуючись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Італкава" просить його скасувати посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авалон Днепр" вважає, що поставка кави здійснювалась на підставі договору, тому просить рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
У відповідності до видаткової накладної №ІК-03/07/1 від 03.07.06, ТОВ „Авалон Днепр" (покупець) отримав товар від ТОВ „Італкава" (продавець) продукти харчування - каву на загальну суму 1 346 грн. 40 коп.
У видатковій накладній вказано перелік, асортимент та кількість товару (тобто предмет договору), ціна за одиницю, загальна ціна, тобто є всі істотні умови, по яких досягнуто сторонами письмової згоди.
Відповідно до приписів частин першої, другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За змістом частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Господарським судом встановлено, що існували договірні відносини за договором від 22.06.06р. №22/06/06, і що продукція за видатковою накладною №ІК-03/07/1 від 03.07.06р. поставлена відповідачу на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки від 22.06.06р. №22/06/06 (встановлено факт поставки товару за договором), в якому визначений строк оплати - протягом 500 банківських днів з дати отримання партії товару, який на момент розгляду справи ще не настав. І заборгованість відповідача перед позивачем відсутня, оскільки відповідно до платіжного доручення від 13.11.06р. № 1374 та платіжного доручення від 22.01.07р. № 1503 відповідач перерахував позивачу згідно договору 10000 грн.
Оплата відповідачем отриманого товару з призначенням платежу в платіжних дорученнях від 13.11.06р. № 1374 та від 22.01.07р. № 1503 "оплата за продукти харчування згідно договору" свідчить про наявність між сторонами договірних відносин.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, копія договору позивача б/н від 22.06.06р., суттєво відрізняється від примірнику договору відповідача, зокрема, в частині оплати товару.
У примірнику договору відповідача № 22/06/06 від 22.06.06р. (п.5.3.) передбачена умова оплати товару „протягом 500 банківських днів".
У п.5.3 примірнику договору позивача б/н від 22.06.06р. визначено умову оплати товару „протягом згідно дод. уг. № 1". Однак така додаткова угода із зазначенням терміну розрахунків не була підписана сторонами.
Цими договорами не передбачено найменування, перелік, асортимент, кількість товару тощо, який повинен постачатися постачальником, специфікація до жодного із договорів не підписана.
При розгляді справи та винесенні рішення судом прийнято до уваги лише примірник договору відповідача. Але судом не встановлено факту, що існували два різні договори між позивачем і відповідачем з різними умовами оплати, а також позадоговірні відносини на підставі видаткових накладних.
Відповідачем не доведено, що поставка кави здійснювалась саме на виконання умов договору поставки від 22.06.06р. № 22/06/06, на який посилається в рішенні господарський суд.
Факт проведення суб'єктом підприємницької діяльності господарських операцій, що стосуються виконання ним зобов'язань відповідно до умов договорів, укладених цим суб'єктом з іншими суб'єктами господарювання, повинні підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, якими, у даному випадку, виступають накладні.
Враховуючи, що у таких накладних, податкових накладних, відсутні посилання на договір поставки від 22.06.06р. №22/06/06, вони не можуть бути доказами передачі продуктів на виконання умов саме цього договору.
Податкова накладна від 03.07.06р. № 62 свідчить про відображення сторонами операції купівлі-продажу вказаного товару у своїх бухгалтерських та
податкових документах.
У рішенні вірним є посилання на ст. 11 ЦК України, де зазначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Але правочин, укладений ТОВ "Італкава" і ТОВ "Авалон Днепр" на підставі видаткової накладної від 03.07.06 № ІК-03/07/1, господарським судом не досліджено належним чином. В ній вказано перелік, асортимент та кількість товару (тобто предмет правочину), ціна за одиницю, загальна ціна товару, тобто є всі істотні умови, по яких досягнуто сторонами письмової згоди за цим правочином.
Статтею 655 Цивільного кодексу України (спірні правовідносини продовжують існувати після набрання чинності цим Кодексом) встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 664 Цивільного кодексу України передбачає, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
При підписанні видаткової накладної від 03.07.06р. №ІК-03/07/1 відповідач своїм підписом та печаткою підтвердив своє погодження саме із отриманою кількістю, асортиментом та ціною товару.
Факт отримання товару відповідач не заперечує.
Суд безпідставно зазначив, що товар поставлений за видатковою накладною від 03.07.06р. №ІК03/07/1, був поставлений саме на виконання умов договору від 22.06.06р. №22/06/06.
Це обґрунтовується тим, що відсутні умови, які пов'язують видаткову накладну від 03.07.06р. №ІК-03/07/1 з договором від 22.06.06р. №22/06/06, а саме:
1) у вказаній видатковій накладній від 03.07.06р. №ІК-03/07/1 відсутнє посилання на договір від 22.06.06р. №22/06/06;
2) податкова накладна від 03.07.06р. №62 містить посилання саме на видаткову накладну від 03.07.06. №ІК-03/07/1, а не на договір від 22.06.06р. №22/06/06;
3) у договорі від 22.06.06р. №22/06/06 відсутнє визначення асортименту товару та його ціни.
Але господарський суд безпідставно пов'язав вищеперелічені документи як такі, що мають відношення до договору від 22.06.06р. №22/06/06.
Наданий відповідачем акт звірки станом на 01.03.07 взагалі не містить посилання на будь-який договір. Докази відправки листів з вимогою повернути товар від 05.03.07 та про припинення співробітництва від 07.02.07, на які товариство з обмеженою відповідальністю "Авалон Днепр" посилається в обгрунтування свого твердження, що спірна поставка кави здійснена за договором, на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Італкава" відповідачем не надано.
До того ж у листі про припинення співробітництва відсутнє посилання на конкретний договір із зазначенням номеру і дати. Тому цей лист не може свідчити, що між сторонами по справі був укладений або розірваний той чи інший договір або про наявність будь-яких договірних відносин.
Із змісту листа товариства з обмеженою відповідальністю "Італкава" від 28.02.07 б/н не вбачається посилань на конкретний договір і цей лист не є відповіддю на лист відповідача від 07.02.07 та не пов"язаний з ним. У зв"язку з цим згаданий лист також не можна вважати підставою існування між сторонами по справі конкретних договірних відносин.
За приписами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, а у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Для оплати отриманого відповідачем товару відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України на адресу відповідача 25.08.07р. направлено вимогу до оплати б/н від 23.08.07р. на суму 1 346 грн. 40 коп. та встановлено термін оплати - 7 вересня 2007 року.
Як видно з матеріалів справи ТОВ "Авалон Днепр" платіжним дорученням від 13.11.06 № 1374 перерахувало позивачеві 5 000 грн. (а.с.31).
У цьому платіжному дорученні є посилання „договір", але не ідентифіковано вказаний розмір оплати з конкретним договором, з номером та датою. Тобто, оплата була проведена по будь-якому договору, в т.ч. по накладній.
Сторонами не надано ніяких доказів, що сума, перерахована згаданим платіжним дорученням є оплатою по будь-яким конкретним договорам чи іншим бездоговірним відносинам, а тому безпідставно неврахована позивачем в якості погашення заявленого боргу.
Апеляційний господарський суд вважає, що вартість поставленого по накладній від 03.07.06 № ІК-03/07/01 товару була сплачена відповідачем ще до моменту звернення ТОВ "Італкава" з вимогою про оплату (25.08.07), тому підстави для стягнення з відповідача втрат від інфляції та річних відсутні.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову ТОВ "Італкава" у позові.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.08 у даній справі залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Головуючий А.К.Дмитренко
Суддя А.Є.Прокопенко
Суддя І.А.Сизько
з оригіналом згідно
Помічник судді О.В.Поштаренко