СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
19 червня 2008 року | Справа № 2-27/826-2008А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Голика В.С.,
суддів Борисової Ю.В.,
Плута В.М.,
секретар судового засідання Хміль О.Ю.
за участю представників сторін:
позивача:Резніченко Євгеній Анатолійович, довіреність № б/н від 15.01.08
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 26 березня 2008 року у справі № 2-27/826-2008А
за позовом Державного підприємства "Мисливське господарство "Бахчисарайське" (вул. Гайдара, 1, Бахчисарай, 98400)
до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі в Автономній Республіці Крим (вул. Сімферопольська, 3, Бахчисарай, 98403)
про визнання незаконною відмови та спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 березня 2008 року у справі № 2-27/826-2008А (суддя Н.В. Воронцова) задоволено позов Державного підприємства „Мисливське господарство „Бахчисарайське” до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим про визнання незаконною відмови та спонукання до виконання певних дій.
При прийнятті постанови місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки, на думку суду, діючим законодавством прямо не забороняється державним підприємствам застосовувати спрощену систему оподаткування.
Відповідач оскаржує вказаний судовий акт у зв’язку із порушенням норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Більш детально доводи податкового органу викладені безпосередньо в апеляційній скарзі.
Судова колегія, розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, апеляційну скаргу визнає такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство „Мисливське господарство "Бахчисарайське" здійснює підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва, виданого Бахчисарайською районною державною адміністрацією 06.06.2000. за номером №04055771700010034 (м) та знаходиться на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим.
За період з 01.01.2001 по 31.12.2007 позивач по справі знаходився на спрощеній системі оподаткування.
Позивач звернувся із заявою про видачу Свідоцтва про сплату єдиного податку на 2008 рік за ставкою 10% до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим.
Проте йому було відмовлено у видачі такого Свідоцтва.
Відповідно до абзацу З пункту 4 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.06.1998 № 727/98 суб'єкти підприємницької діяльності подають заяву не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.
В свою чергу, згідно з абзацем 6 пункту 4 вищезазначеного Указу Президента України орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.
Відповідно до Статуту позивача по справі, підприємство засноване на державній власності і підпорядковане Державному комітету лісового господарства України та входить до складу Республіканського комітету по лісовому і мисливському господарству Автономної Республіки Крим, що є його структурним підрозділом на правах самостійної юридичної особи.
Згідно з пунктом 4.1 статті 4 Статуту, майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського ведення.
Згідно наявного в матеріалах справи свідоцтва про державну реєстрацію, підприємство позивача зареєстровано з організаційно-правовою формою господарювання - державне підприємство.
Державне підприємство діє на основі державної власності відповідно до вимог статті 63 Господарського кодексу України.
Пункт 1 статті 73 та пункт З статті 74 Господарського кодексу України передбачають, що державне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Статутний фонд державного підприємства утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно входить, до реєстрації цього підприємства як суб'єкта господарювання.
Позивач, як державне комерційне підприємство відповідно до положень статті 74 Господарського кодексу України є суб'єктом підприємницької діяльності та діє на принципах підприємництва, визначених у статті 44 Господарського кодексу України.
Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського ведення.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” № 727/98 від 03.06.1998, спрощена система оподаткування, обліку та звітності вводиться, в тому числі, для юридичних осіб —суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виторгу яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.
Статтею 5 Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва” зазначено, що одним з напрямків державної підтримки малого підприємництва є запровадження спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності.
Відповідно до статті 11 Закону, для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку.
У поданій позивачем заяві про видачу Свідоцтва про сплату єдиного податку зазначалося, що середньооблікова чисельність працюючих складає 32 особи, обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2007 рік складає 520000,00 грн.
Таким чином, судова колегія погоджується із місцевим господарським судом у тому, що в розумінні пункту 7 статті 63 Господарського кодексу України, державне підприємство „Мисливське господарство "Бахчисарайське" є малим підприємством, і його діяльність регулюється також Законом України „Про державну підтримку малого підприємництва” (пункт 7 статті 63 Господарського кодексу України - Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує 1 млн. грн.
Відповідно до статті 7 даного Указу Президента України дія цього Указу не поширюється (зокрема,) на суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам —учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків.
Однак при цьому пункт 1 вказаного Указу Президента України вказує на те, що платниками єдиного податку можуть бути підприємства будь-якої організаційно-правової форми та форми власності.
Таким чином, між нормами Указу Президента України від 03.06.1998 № 727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” існують суперечності, які дають право на неоднозначне їх тлумачення.
Відповідно до підпунктів 4.4.1 пункту 4.4. статті 4 Закону України „Про порядок погашення забов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181 (з послідуючими змінами і доповненнями ) у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте відповідач не навів судовій колегії доказів, які б спростовували викладене, а тому апеляційний господарський суд не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови господарського суду Автономної Республіки Крим.
Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 березня 2008 року у справі № 2-27/826-2008 А залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду україни.
Головуючий суддя В.С. Голик
Судді Ю.В. Борисова
В.М. Плут