ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
11.07.06р. | Справа № А37/163 |
за позовом Повного товариства "Ломбард "Агат" Войтенко В.А. І Компанія", м.Дніпропетровськ
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська
про визнання нечинними податкових повідомлень- рішень № 0000412308/0 від 05.05.05р., № 0000412308/1 від 09.06.05р., № 0000412308/2 від 19.08.05р., № 0000412308/3 від 26.09.05р.
Суддя Кеся Н.Б.
Секретар с/з Грузін І.М.
Представники:
Від позивача: Войтенко В.А. –паспорт серії АК АК 864660 директор
Від відповідача: Кудлай Ю.В. –дов.№24611/10/10-039 від 21.06.06р.
Жаворонков С.М. - дов.№32793/10/10-039 від 28.09.05р.
На підставі ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошена вступна та резолютивна частина.
СУТЬ СПОРУ :
Повне товариство "Ломбард "Агат" Войтенко В.А. І Компанія" (далі –позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (далі –відповідач) і просить суд визнати нечинними податкові повідомлення - рішення № 0000412308/0 від 05.05.2005року, № 0000412308/1 від 09.06.2005року, № 0000412308/2 від 19.08.2005року, № 0000412308/3 від 26.09.2005року.
Позовні вимоги обґрунтовані незгодою ломбарду з оподаткуванням відповідачем операцій з реалізації брухту дорогоцінних металів, оскільки позивач не отримував право власності на це майно.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що операції з реалізації товару підлягають оподаткуванню податком на додану вартість.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд
В с т а н о в и в :
Згідно із Засновницьким договором, затвердженого рішенням зборів учасників повного товариства „Агат” та зареєстрованого 20.09.2005року державним реєстратором, Повне товариство „Ломбард „Агат” Войтенко В.А. і КОМПАНІЯ” є правонаступником Повного товариства „Агат”.
На підставі акту перевірки від 29.04.2005року №25/23-8/06-21877552 відповідачем направлено на адресу ПТ „Агат” податкові повідомлення-рішення від 05.05.2005року №0000412308, від 09.06.2005року №0000412308/1, від 19.08.2005року №0000412308/2, від 26.09.2005року №0000412308/3, якими донараховано податкове зобов’язання з ПДВ в сумі 63963,00 грн., в т.ч. 42642,00 грн. основного платежу та 21321,0 грн. штрафних ( фінансових) санкцій.
Нарахування вказаних платежів пов’язується з наступними обставинами, які викладені в акті перевірки.
Згідно договорів №133 від 26.12.2000р. №133 від 31.01.02р., №133 від 20.01.03р., №133 від 24.12.03р., №133 від 27.06.04р. укладеними між ПТ „Агат” (Постачальник) та Національним банком України (Покупець), Постачальник реалізує, а Покупець купує брухт дорогоцінних металів, прийнятий під заставу та своєчасно невитребуваний заставодавцями. Розрахунки за поставлені Постачальником цінності проводяться за цінами на дорогоцінні метали у виробах і брухті та дорогоцінне каміння, що скуповується у населення, затвердженими наказом Міністерства фінансів України, діючим па дату складання опису та реєстру вкладених цінностей. Після закінчення терміну зберігання не викуплені з під застави ювелірні вироби, реалізується за договорами купівлі-продажу, укладеними між ломбардом та Державною скарбницею України.
У зв’язку з цим відповідач вважає, що в момент відчуження об’єкта застави виникають податкові зобов'язання і база ПДВ визначається відповідно до п.4.1. от. 4. Закону України "Про податок на додану вартість. Таким чином, за висновком відповідача, позивачем в порушення п.4 1. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" не нараховано та не сплачено до бюджету суму ПДВ з реалізації брухту дорогоцінних металів Державній скарбниці України в сумі 42 642грн. за період з січня 2002року по вересень 2004року.
Як свідчать матеріали справи, брухтом дорогоцінних металів за спірним операціями є не викуплені від населення ювелірні вироби, які отримані позивачем на підставі позичково-заставних договорів. Умовами вказаних договорів передбачено, що протягом 14 діб Ломбард зобов’язується зберігати заклад зі сплатою Заставодавцем процентів. По закінченню 14 діб після дати позички Ломбард вправі розпорядитися закладом згідно із законодавством України без попередження або дати можливість Заставодавцю погасити заборгованість з урахуванням пені.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими з таких підстав.
Згідно з пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість” об'єктом оподаткування з ПДВ є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.
Відповідно до п.1.4 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” (в редакції, яка діяла в спірний період) продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або надання майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Не належать до продажу операції з передачі товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності на такі товари іншій особі.
За обставинами справи спірні операції пов’язуються з закладом у вигляді ювелірних виробів від населення, які за договорами купівлі-продажу реалізовувався позивачем до Національного Банку України після того, як надана позивачем позичка у встановлений договором строк не поверталася фізичними особами.
Відповідно до ст.44 Закону України „Про заставу” заклад –це застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя. Згідно зі ст.1 вказаного Закону застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Наведеними нормами цивільного права чітко визначено правовий режим предмету закладу, який не передбачає отримання заставодержателем права власності на предмет закладу.
Подальший продаж заставодержателем заставленого майна за згодою заставодавця є не придбанням права власності на це майно, оскільки це не передбачено ані договором, ані нормами права, а продовженням правовідносин з позички, забезпеченої заставою. Таким чином, спірні операції між позивачем та НБУ, не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість в спірний період, оскільки вони проведені в межах позичково-закладних договорів, які не передбачають передачу права власності на заставлене майно.
Враховуючи викладене, спірні податкові повідомлення-рішення слід визнати такими, що не узгоджуються з нормами чинного законодавства, тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94,158-163,254 п.п.3,6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити.
Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 05.05.2005року №0000412308/0, від 09.06.2005року №0000412308/1, від 19.08.2005року №0000412308/2, від 26.09.2005року №0000412308/3.
Стягнути з Державного бюджету на користь Повного товариства "Ломбард "Агат" Войтенко В.А. І Компанія" ( 49100, м. Дніпропетровськ, пр. Героїв,12, р/р 26009001225001 в філії АКБ „Надра” Дніпропетровське РУ, МФО 306016, код ЄДРПОУ 21877555) судові витрати в сумі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки та порядку, передбачені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Б.КЕСЯ
Постанова оформлені у повному обсязі 17.07.2006року