Справа № 290/132/2012

Провадження №10/0290/267/2012 Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Олійник О.М.

Доповідач : Рупак А.А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2012 року місто Вінниця

колегія суддів судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого Рупака А.А.

суддів Ващук В.П., Бурденюка С.І.

з участю прокурора Вознюка Д.В.

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці матеріали про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту за апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді подання - прокурора відділу прокуратури Вінницької області Вознюка Д.В. на постанову Ленінського районного суду міста Вінниці від 15 червня 2012 року, якою відмовлено в задоволенні подання про продовження строків тримання під вартою до чотирьох місяців

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Лісова Лисіївка Калинівського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.190 ч.4, 187 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

З матеріалів справи вбачається, що в подані, погодженому з прокурором ставилось питання про продовження строків тримання під вартою до чотирьох місяців ОСОБА_4, обвинуваченому за ст.ст.190 ч.4, 187 ч.2 КК України, а саме в тому, що він за попередньою змовою з ОСОБА_4 в грудні місяці 2010 року шахрайським шляхом заволодів коштами ПП «Поток Енерджі»в розмірі 350000 гривень. Також ОСОБА_4 26.03.2012 року біля 14.00 годин на околиці с. Білашки Погребищенського району за попередньою змовою з ОСОБА_5 вчинив розбійний напад на ОСОБА_6 та заволоділи коштами в розмірі 106000 гривень.

Постановою Ленінського районного суду міста Вінниці від 15 червня 2012 року відмовлено в задоволенні подання слідчого про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 та одночасно обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

В апеляційній скарзі прокурор ставить питання про скасування постанови Ленінського районного суду міста Вінниці від 15 червня 2012 року та направлення справи на новий судовий розгляд через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи мотивуючи свої вимоги тим, що суд не врахував, що ОСОБА_4 вчинив тяжкі злочини, злочинна діяльність носить системний характер, перебував у розшуку.

Заслухавши доповідача, прокурора Вознюка Д.В., який підтримав апеляцію, міркування захисника ОСОБА_2 про законність постанови суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляцію прокурора слід залишити без задоволення.

Висновки суду про недоцільність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 є обґрунтованими.

Як вбачається з постанови суду, останнім дотримані вимоги ч.2 ст.156 КПК України про те, що продовження строку перебування під вартою обвинуваченого можливе виключно у випадках неможливості закінчення досудового розслідування у двохмісячний термін та якщо при цьому відсутні підстави для скасування чи зміни запобіжного заходу.

В поданні слідчого наявне обґрунтування неможливості закінчення досудового розслідування визначений термін, проте не наведені доводи про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що всі основні слідчі дії виконані, оскільки необхідно лише долучити до справи висновок експертизи, з яким ознайомити обвинуваченого, отримати відповідь по перевірці показань обвинуваченого про непричетність до вчинення розбійного нападу, пред'явити йому кінцеве обвинувачення. За таких обставин безпідставними є доводи апеляції про можливість перешкоджати встановленню істини у справі.

Розглядаючи подання слідчого про продовження строків тримання під вартою, суд дійшов вірного висновку про відсутність доказів, які б свідчили про намагання ОСОБА_4 ухилятись від слідства, перешкоджати виконанню процесуальних рішень та продовжити злочинну діяльність, оскільки такі дані в поданні не наведені взагалі, а зазначено лише припущення слідчого про те, що перебуваючи на волі він може вчинити вищенаведені дії.

Крім цього в поданні слідчого не були наведені доводи, які давали підстави вважати, що внаслідок обрання запобіжного заходу, не пов'язаного позбавленням волі, ОСОБА_4 буде ухилятись від слідства та суду. Твердження про перебування в розшуку не є об'єктивним, оскільки справа була порушена 03.08.2011 року, та ОСОБА_4 не був повідомлений про порушення щодо нього кримінального переслідування. Крім цього після звільнення з-під варти ОСОБА_4 з'являється на виклики слідчого, не уникає виконання процесуальних рішень.

Твердження ж суду про тяжкість вчиненого злочину не є достатніми для продовження особі запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. У справі «Мамедова проти Росії»(Mamedova v Russia) 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість продовження тримання заявниці під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що під час розгляду подання суд дав вірну оцінку наявним у справі доказам, через що підставно дійшов висновку про неможливість продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а з урахуванням сукупності даних про особу затриманого адекватним запобіжним заходом, який зможе забезпечити виконання процесуальних рішень та забезпечить належну поведінку ОСОБА_4 може бути підписка про невиїзд. Також суд з метою забезпечення належного виконання обраного запобіжного заходу суд застосував положення ст.149-1 КПК України, поклавши на ОСОБА_4 певні обов'язки.

На підставі викладеного колегія судів не знайшла підстав для задоволення апеляції прокурора.

Керуючись ст.ст.365, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді подання -прокурора відділу прокуратури Вінницької області Вознюка Д.В. залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду міста Вінниці від 15 червня 2012 року про відмову в задоволенні подання слідчого про продовження строку тримання під вартою до чотирьох місяців ОСОБА_4, обвинуваченого за ст.ст.190 ч.4, 187 ч.2 КК України залишити без змін.

Судді: