Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/1190/492/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Колесник С.І.

Категорія - Крадіжка Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Широкоряд Р. В.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2012 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Осєтрова В.І.,

суддів: Широкоряда Р.В., Новіцького Е.Й.,

при секретарі: Абрамовій А.О.,

за участю прокурора: Вергелес В.В.

захисника-адвоката ОСОБА_3,

засудженої: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 03 лютого 2012 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с.Йосипівка Петрівського району Кіровоградської області, українку, громадянку України, із середньою освітою, не працюючу, проживаючу АДРЕСА_1, раніше судиму:

- 10.04.2009 року Петрівським районним судом за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком на 2 роки.

- 25.11.2010 року Петрівським районним судом за ч.2 ст.185, ст.71 КК Кураїни до 3 років 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком на 3 роки.

засуджено за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; на підставі ч.4 ст.70 КК України, остаточно призначено покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі; згідно із ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк на 3 роки, а також відповідно ст.76 КК України зобов'язано повідомляти органи кримінально-

виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції,

ВСТАНОВИЛА:

Суд першої інстанції визнав винною та засудив ОСОБА_4, за те, що вона 16 листопада 2010 року, біля 16 години, з метою крадіжки чужого майна, за попередньою змовою з ОСОБА_5, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, на підводі, прибули до домоволодіння ОСОБА_6, що розташоване за адресою, АДРЕСА_2, де ОСОБА_4, проникла через паркан на територію вказаного домоволодіння, та із загорожі, таємно повторно викрала двох гусок, вартістю 140 грн., та 4 курки, вартістю 156 грн., з викраденим з місця скоєння злочину зникла, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_6, матеріальних збитків на загальну суму 296 грн.

В апеляції прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, не оспорюючи кваліфікації, інкримінованого ОСОБА_4, злочину, просить вирок суду першої інстанції скасувати та постановити новий, яким призначити ОСОБА_4, покарання за ч.3 ст.185 КК України 4 роки позбавлення волі; на підставі ч.4 ст.70 КК України, остаточно призначити покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі без застосування ст.75 КК України.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом не взято до уваги, що ОСОБА_4, раніше притягалася до кримінальної відповідальності, та будучи засудженою 10.04.2009 року та 25.11.2010 року, за вчинення злочинів проти власності, висновків для себе не зробила та знов вчинила крадіжку,що вказує на її небажання ставати на шлях виправлення, характеризується негативно, не працює, веде аморальний спосіб життя, на шлях виправлення не стала, тому застосування умовного покарання є недостатнім для виправлення засудженої.

Провівши під час апеляційного розгляду судове слідство в об'ємі допиту засудженої ОСОБА_4, та дослідження матеріалів справи про особу останньої, заслухавши пояснення засудженої, та захисника-адвоката ОСОБА_3, які погодилися з вироком та просили його залишити без зміни, думку прокурора, який підтримав апеляцію і просив вирок скасувати та постановити новий, яким призначити ОСОБА_4, більш суворе покарання, оцінивши досліджені матеріали справи та зваживши доводи апеляції, колегія суддів визнає апеляцію прокурора такою, що підлягає задоволенню частково, а вирок суду першої інстанції -скасуванню в частині звільнення засудженої від відбування покарання, виходячи з таких підстав.

Засуджена ОСОБА_4, свою вину в інкримінованому їй злочині визнала повністю та апеляційному суду пояснила, що вона 16 листопада 2010 року, біля 16 години, з метою крадіжки чужого майна, за попередньою змовою з ОСОБА_5, на підводі, прибули до домоволодіння ОСОБА_6, що розташоване за адресою, АДРЕСА_2, де ОСОБА_4, проникла через паркан на територію вказаного домоволодіння, та із загорожі, таємно викрала двох гусок, вартістю 140 грн., та 4 курки, вартістю 156 грн., з викраденим з місця скоєння злочину зникла, розпорядившись ним на власний розсуд. У вчиненому розкаюється просить вирок суду залишити без зміни.

Враховуючи, що ніким із учасників судового процесу юридична кваліфікація інкримінованого ОСОБА_4, злочину за ч.3 ст.185 КК України не оспорюється, колегія суддів апеляційного суду не входить в обговорення доведеності вини засудженої, та вважає, що суд першої інстанції дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність її вини та правильно кваліфікував дії останньої за ч.3 ст.185 КК України, крадіжку чужого майна, вчинену повторно за попередньою змовою групою осіб, та поєднану з проникненням у сховище.

Призначаючи покарання судом першої інстанції, згідно ст.65 КК України, враховано характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який по ступеню тяжкості відноситься до категорії тяжких, особу засудженої, яка характеризуються з негативного боку, раніше судима, обставини, що пом'якшують покарання -щире каяття та добровільне відшкодування завданої шкоди, обставини, що обтяжують покарання, вчинення злочину стосовно особи похилого віку.

Проте, звільняючи ОСОБА_4, від відбування покарання на підставі ст.75 КК України суд першої інстанції, в порушення вимог п.6 ч.1 ст.324, ч.2 ст.334 КПК України в мотивувальній частині вироку взагалі не навів мотивів, не вказав та не висловився з приводу того, яке саме покарання необхідно призначити підсудній, не навів підстав для можливого застосування стосовно ОСОБА_4, покарання з випробуванням, тому вирок суду в частині призначеного покарання, за переконанням колегії суддів є немотивованим та необґрунтованим.

Такі, обставини, як негативна характеристика за місцем проживання підсудної ОСОБА_4, яка веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, не працює, (а.с.113), яка неодноразово судима саме за вчинення крадіжки чужого майна, 10.04.2009 року та 25.11.2010 року, та вчинила злочин, будучи підсудною під час розгляду стосовно неї кримінальної справи за ч.2 ст.185 КК України, вказують саме на небажання засудженої стати

на шлях виправлення, а тому застосування стосовно неї ст.75 КК України недопустиме, та не відповідає висновкам суду першої інстанції з цього приводу.

Оцінивши у сукупності досліджені під час судового слідства докази у справі, що стосуються особи засудженої, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, призначаючи покарання за ч.3 ст.185 КК України, дійшов обґрунтованого висновку щодо його розміру, проте призначаючи остаточне покарання за ч.4 ст.70 КК України висновок суду щодо застосування положень ст.75 КК України та звільнення ОСОБА_4, від відбуття покарання з випробуванням є неправильним.

За таких обставин колегія суддів, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, даних про особу засудженої, вважає за необхідне апеляцію прокурора задовольнити частково, а вирок суду першої інстанції скасувати в частині призначеного покарання.

Керуючись ст.ст.362,366,378,379 КПК України, колегія суддів, -

З А С У Д И Л А :

Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок -задовольнити частково.

Вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 03 лютого 2012 року щодо ОСОБА_4 скасувати в частині звільнення її на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням на 3 роки.

Вважати ОСОБА_4 засудженою за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з остаточним призначенням покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Петрівського районного суду від 25.11.2010 року, - у виді 4 (чотирьох) років 3(трьох) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4, обчислювати з моменту її затримання, тобто з 22.05.2012 року.

В решті вирок - залишити без змін.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_4 на касаційний період залишити - взяття під варту.

Вирок може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Кіровоградської області протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженою -в той-же строк з часу вручення їй копії вироку.

СУДДІ: