ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.08.06р.

Справа № 37/148

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя 

до  1. Товариства з обмеженою відповідальністю  "Індустріалресурс", м.Дніпропетровськ

2. Приватного підприємства  "Укртокпром", м.Перещепине, Новомосковський район, Дніпропетровська  область 

про визнання недійсною угоду  згідно первинних документів №4 від 04.02.03р.

Суддя Кеся Н.Б.

Представники:

Від позивача: Кочубей Ю.В. - дов.№12827 від 05.06.06р.

Від відповідача 1: не з’явився

Від відповідача 2: не з'явився 

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Суть спору:

 Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Запоріжжя (далі-позивач) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю  "Індустріалресурс" (далі-відповідач-1) та до Приватного підприємства  "Укртокпром" (далі-відповідач-2) і просить суд визнати недійсною угоду (господарське зобов’язання), оформлену договором підряду № 4 від 04.02.2003року, актом здачі-прийняття робіт від 06.02.2003р., який підтверджується податковою накладною 0000005 с від 06.02.2003р., актом здачі-прийняття робіт від 07.02.2003р., який підтверджується податковою накладною 07/2 від 07.02.2003р., платіжним дорученням №4 від 27.02.2003р., платіжним дорученням №5 від 11.03.2003р., що підтверджується податковою накладною № УК 001103 від 11.03.2003р., яка укладена між відповідачем-1 та відповідачем-2.

 Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірна угода з боку Приватного підприємства  "Укртокпром" була укладена з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, а саме з метою ухилення  від сплати податків за рахунок отримання надприбутків і повинна бути визнана недійсною на підставі ст.ст.207,208 Господарського кодексу України.

 Відповідач-1 не забезпечив явку представника в судове засідання, про час і місце судового розгляду повідомлений за юридичною адресою.

 Відповідач - 2 до суду  не з’явився, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час і місце судового розгляду повідомлений за юридичною адресою.   

 Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів на підставі ст. 75 ГПК України.

 Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський  суд, -

в с т а н о в и в :

 В ході судового розгляду справи позивачем не надано належних доказів наявності спірного договору. Так, надана позивачем копія договору підряду №4 від 04.02.2003року не може бути прийнята судом, оскільки не відповідає вимогам ст.36 Господарського процесуального кодексу України, а саме копія не засвідчена однією із сторін, що можливо уклали цей договір. За вимогою суду позивач не зміг надати ані примірник цього договору, ані належним чином засвідчену копію договору. У суду не має достатніх підстав вважати, що між відповідачами укладений спірний договір також й з тих обставин, що матеріали справи не містять доказів його фактичного виконання сторонами договору.  Надані позивачем до позову копії первинних документів (податкова накладна №000005 від 06.02.2003року, акт прийому  - передачі виконаних робіт від 06.02.2003року, податкова накладна №07/2 від 07.02.2003року, акт прийому  - передачі виконаних робіт від 07.02.2003року, платіжні доручення №3 від 20.02.2003року, №4 від 27.02.2003року, №5 від 11.03.2003року, податкова накладна від 11.03.2003року) не можуть бути прийняті як доказ, оскільки вони не пов’язані зі спірним договором за предметом угоди. Так предметом спірного договору є виконання монтажно-будівельних робіт, а за первинними документами мова йде про ремонтні та інші роботи в комп’ютерній мережі. Крім того, вказані первинні документи також не відповідають вимогам, що пред’являються до письмових доказів відповідно до ст.36 ГПК України.

Крім того, суд вважає  необґрунтованим посилання позивача на правові підстави для визнання угоди недійсною, які визнані статтями 207, 208 Господарського кодексу України. Так, Господарський кодекс України набув чинності з 01 січня 2004року та згідно з п.4 Розділу ІХ Прикінцевих положень застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями. За матеріалами справи позивач вказує на укладення та виконання спірного договору до 01 січня 2004року.

Таким чином, позивач не довів наявність фактичних та правових підстав, тому в позові слід відмовити.

Керуючись ст. 49 ЦК УРСР, п.4 Розділу ІХ ГК України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, господарський суд, -  

В и р і ш и в :

В позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 10-ти днів з моменту його оформлення у повному обсязі.

            Суддя                                                                                   Н.Б.КЕСЯ

Рішення оформлено у повному обсязі 09.08.2006року