ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
03.08.06р. |
|
Справа № А37/182-06 |
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Нікополь
до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції, м.Нікополь
про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення НОМЕР_1
Суддя Кеся Н.Б.
Секретар Грузін І.М.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 -паспорт НОМЕР_2
Від відповідача: не з'явився
На підставі ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошена вступна та резолютивна частина.
СУТЬ СПОРУ:
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі-відповідач) і просить суд визнати протиправним рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової по податковому повідомленню-рішенню НОМЕР_1 до акту перевірки НОМЕР_3 та зобов'язати відповідача визнати, що за перевіряємий період з 01.04.2003р. по 31.03.2006р. порушень в його господарській діяльності щодо сплати податків не було. Позовні вимоги ґрунтуються тим, що відповідач безпідставно не врахував первинні документи позивача щодо витрат в спірний період.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що в ході перевірки відповідачем не надано підтверджуючих документів щодо витрат, а також позивачем неправомірно включено до податкового обліку спірного періоду витрати, за якими доход отриманий в інші податкові періоди.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд, -
ВСТАНОВИВ:
На підставі акту перевірки НОМЕР_3 відповідачем видане податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1, яким нарахований податок з доходів фізичних осіб на суму 8551,0грн.
Так, актом перевірки зазначається про завищення валових витрат:
1) за 2-й квартал 2004р. на суму 3908,12грн., яке виникло в результаті включення підприємцем документально не підтверджених витрат.
2) за 4 квартал 2005р. на суму 61868,82грн., яке виникло в результаті включення підприємцем до складу валових витрат вартості сплачених будівельних та господарських матеріалів, дохід від реалізації яких був отриманий підприємцем у 2004 році. Тобто до складу
валових витрат була включена сума витрат, яка без посередньо не пов'язана з одержанням доходу у 4 кварталі 2005р.
Суд вважає позов обґрунтованим з таких підстав.
Оподаткування доходів суб'єктів підприємницької діяльності-фізичної особи регулюється в спірний період нормами розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 „Про державне мито” у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю.
Відповідно до ст.13 зазначеного Декрету оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Відповідно до п/п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).
Враховуючи наведені норми законодавства суд зазначає, що ними не встановлено обмеження враховувати в податковому обліку тільки ті витрати, які понесені в той же період, коли отримані доходи, що з ними пов'язані. Крім того, суд вважає, що таке обмеження в будь-якому випадку не відповідає умовам господарювання суб'єктів підприємницької діяльності, що в більшості випадків передбачають тривалість та незбіг у часі операцій з оплати та отримання товару або послуг.
Таким чином, виключення відповідачем з податкового обліку понесені позивачем витрати у 2005 році, за якими отриманий доход в 2004 році, суд визнає неправомірним.
Щодо виключення відповідачем за результатами спірної перевірки витрат позивача у 2004 році за мотивами їх документального непідтвердження, слід зазначити, що такі висновки спростовуються матеріалами справи, а саме квитанцією до прибуткового касового ордеру НОМЕР_4 на суму 1838,12., квитанцією до прибуткового касового ордеру вНОМЕР_5 на суму 2070грн., прибутковим касовим ордером НОМЕР_6 на суму 13000грн., за договором поставки НОМЕР_7, а також листом ОДПІ НОМЕР_8, з якого вбачається, що наведені документи отримані відповідачем після складення акту перевірки, але не враховані при виданні спірного повідомлення-рішення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині спірного повідомлення-рішення, оскільки висновки відповідача, які слугували підставою для його видання, не відповідають фактичним обставинам та не узгоджуються з нормами податкового законодавства. Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача визнати, що за перевіряємий період порушень в його господарській діяльності щодо сплати податків не було, суд відмовляє в позові у зв'язку з тим, що такі вимоги не відповідають способу захисту порушеного права.
Керуючись ст.ст. 94,157-163,254 п.п.3,6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової по податковому повідомленню-рішенню НОМЕР_1 до акут перевірки НОМЕР_3.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки та порядку, передбачені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Б.КЕСЯ
Постанова оформлена у повному обсязі 10.08.2006року