Справа № 0216/417/12р
П О С Т А Н О В А
27 червня 2012 року Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Коломійцева В.І., при секретарі Мельник А.О., з участю прокурора Гладченко-Корнійчук Ю.М., та адвоката ОСОБА_1, розглянувши подання слідчого СВ Мурованокуриловецького РВ УМВС України у Вінницькій області лейтенанта міліції Марущака І.Б., про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо обвинуваченого:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, приватного підприємця, розлученого, раніше судимого: 07.11.2011 року Мурованокуриловецьким районним судом за ст. 185 ч.3, ст.164 ч.1 КК України до 3-х років позбавлення волі на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком один рік, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -
в с т а н о в и в:
До суду звернувся слідчий СВ Мурованокуриловецького РВ УМВС України у Вінницькій області з поданням про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, подання мотивував тим, що в провадженні СВ Мурованокуриловецького РВ УМВС України у Вінницькій області знаходиться кримінальна справа №№12140059, яка порушена по факту крадіжки мобільного телефону марки «Нокіа1100»за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.
В ході проведеного досудового слідства було встановлено, що 16.06.2012 року невідомі особи таємно, шляхом підбору ключа до вхідних дверей в приміщення літньої кухні, що розташована в АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_4, проникли у вказане приміщення звідки викрали мобільний телефон марки «Нокіа 1100»та кошти в сумі 300 гривень, чим спричинили матеріального збитку ОСОБА_4 на суму 500 гривень.
18.06.2012 року за підозрою в скоєнні даного злочину в порядку ст.115 КПК України було затримано ОСОБА_3.
19.06.2012 року ОСОБА_3 було пред'явлено обвинувачення у вчинені злочину передбаченого ст. 185 ч.3 КК України. Будучи допитаним в якості обвинуваченого ОСОБА_3 свою вину визнав повністю та дав зізнавальні покази.
20.06.2012 року Мурованокуриловецьким районним судом Вінницької області було продовжено строк затримання ОСОБА_3 до десяти діб.
27.06.2012 року об 11 год. орган досудового слідства доставив до суду обвинуваченого ОСОБА_3 та підтримав подання про зміну запобіжного заходу.
Прокурор підтримала подання слідчого в повному обсязі, вважає, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді взяття під варту, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, злочин вчинив під час іспитового строку, по місцю реєстрації постійно не проживає, характеризується негативно, а тому може продовжувати свою злочинну діяльність.
Обвинувачений ОСОБА_3 щодо задоволення подання заперечив, суду пояснив, що вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, немає наміру ухилятися від слідства та суду.
Захисник ОСОБА_1, щодо задоволення подання заперечив, суду пояснив, що його підзахисний вину визнав, щиро розкаявся, за станом здоров'я потребує догляду, оскільки в нього перелом лівої ноги, працює приватним підприємцем, має двох неповнолітніх дітей, це свідчить, що ОСОБА_3 надалі буде виконувати всі вимоги слідства.
Суд, дослідивши матеріали кримінальної справи, вислухавши пояснення ОСОБА_3, його захисника, слідчого, думку прокурора, при вирішенні питання про наявність підстав для задоволення подання, приймає до уваги те, що взяття під варту - найбільш суворий запобіжний захід, у зв'язку з чим він обирається лише за наявних підстав вважати, що інші (менш сурові) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК України, на що звертає увагу Верховний Суд України в Постанові Пленуму "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків утримання під вартою".
ОСОБА_3 раніше судимий, перебуваючи на іспитовому строку, на шлях виправлення не став, а повторно скоїв тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, за станом здоров'я можу перебувати в ізоляторі тимчасового утримання, за місцем проживання характеризується з негативної сторони, як такий, що зловживає спиртними напоями, вчиняє сімейні сварки, по місцю реєстрації постійно не проживає. Дані обставини дають суду підстави вважати, що ОСОБА_3, перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини по справі, уникати від слідства та суду, продовжувати злочинну діяльність.
Як передбачено ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Таким чином, з метою попередження можливості вчинення ОСОБА_3 нових злочинів, забезпечення виконання ним процесуальних рішень, суд вважає, що наявні всі обґрунтовані підстави для задоволення подання.
Керуючись ст. ст. 148, 150, 155, 165-2 КПК України, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, -
п о с т а н о в и в:
Обрати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
На постанову суду може бути подана апеляція протягом трьох діб з дня її винесення до апеляційного суду Вінницької області.
Подача апеляції не зупиняє виконання постанови.
Суддя: