ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
| № |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів | Кота О.В. Шевчук С.Р. (доповідач), Барицької Т.Л. |
розглянувши касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства "Інжинірінг" |
на постанову у справі | Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2008р. № 2/311 |
за позовом до про | Відкритого акціонерного товариства "Інжинірінг" Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіскомплект" визнання недійсними договорів купівлі-продажу |
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: не з'явився;
- відповідача: Савелов Д.Є. (керівник)
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.08.2006р. у справі №2/311 Відкритому акціонерному товариству "Інжиніринг" у позові було відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 09.10.2006р. та Постановою Вищого господарського суду міста Києва від 16.01.2007р. рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2006р. у справі №2/311 було залишено без змін, а апеляційну та касаційну скарги позивача - без задоволення.
Ухвалою Верховного Суду України від 01.03.2007р. позивачу було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 16.01.2007р.
26.11.2007р. позивач звернувся з заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва у справі №2/311 від 09.08.2006р. за нововиявленими обставинами.
В даній заяві позивач зазначав про те, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15.08.2006р. були визнані недійсними та незаконними рішення Правління Відкритого акціонерного товариства "Інжиніринг" (позивача у справі) №1 від 15.05.2001р., №2 від 20.06.2001р. та рішення, оформлене протоколом №09 від 18.09.2002р., відповідно до яких було погоджено відчуження об'єктів нерухомості, а саме: нежилого будинку площею 626,10 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 4 (літ. А), цілісного майнового комплексу площею 1 133,80 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 6; нежилого будинку площею 922,30 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 8 (літ. А), цілісного майнового комплексу площею 199,00 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 8-а, який складається з нежитлової будівлі (літ. А) та сараю-складу (літ. Б), нежилого будинку площею 645,90 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 6-а.
Позивач зазначав, що факт визнання недійсними та незаконними рішень Правління Відкритого акціонерного товариства "Інжиніринг" №1 від 15.05.2001р., №2 від 20.06.2001р. та №09 від 18.09.2002р. з моменту їх прийняття, відповідно, договори купівлі-продажу, дійсність яких оспорювались у справі №2/311, свідчить про те, що дані договори були укладені з порушенням норм законодавства.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2008р. у справі №2/311 в задоволенні заяви позивача про перегляд рішення Господарського суду міста Києва у справі №2/311 від 09.08.2006р. за нововиявленими обставинами було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2008р. ухвалу господарського суду міста Києва від 22.01.2008р. залишено без змін.
У своїй касаційній скарзі Відкрите акціонерне товариство "Інжинірінг" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2008р. та ухвалу господарського суду м. Києва від 22.01.2008 року, залишити позов ВАТ "Інжинірінг" до ТОВ "Будсервіскомплект" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна без розгляду. Скаржник вважає, що постанова від 19.03.2008р. прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В судове засідання представники позивача не з’явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце судового розгляду справи представники сторін були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу у відсутності зазначених представників сторони.
За розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України Шульги О.Ф. від 11.06.2008 р. у справі № 2/311 змінено колегію суддів: Кот О.В. –головуючий, Шевчук С.Р. (доповідач), Барицька Т.Л.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування Київським апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до вимоги ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. На підставі статті 112 Господарського процесуального кодексу України судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.
Обґрунтовуючи вимоги про перегляд Рішення Господарського суду міста Києва у справі №2/311 від 09.08.2006р. за нововиявленими обставинами та скасування останнього, позивач, зокрема, посилається на факти, встановлені в рішенні Шевченківського районного суду міста Києва від 15.08.2006р.
Як було встановлено місцевим господарським судом, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15.08.2006р. у справі за позовом Бєлік Н.В. до Відкритого акціонерного товариства "Інжиніринг" були визнані недійсними та незаконними рішення Правління Відкритого акціонерного товариства "Інжиніринг" №1 від 15.05.2001р., №2 від 20.06.2001р., а також рішення, оформлене протоколом №09 від 18.09.2002р., згідно з якими було погоджено відчуження зазначених об'єктів нерухомості. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 14.12.2006р. рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15.08.2006 було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.
За результатами касаційного оскарження вищевказаної Ухвали Апеляційного суду міста Києва Вищим господарським судом України було винесено Постанову від 10.05.2007р., якою рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15.08.2006р. та Ухвала Апеляційного суду міста Києва від 14.12.2006р. скасовані, а справу передано на розгляд до Господарського суду міста Києва. Проте, Постановою Верховного Суду України від 09.10.2007р. Постанова Вищого господарського суду України від 10.05.2007р. та ухвала Апеляційного суду міста Києва від 14.12.2006р. - скасовані, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15.08.2006р. - залишено без змін.
Згідно з ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проте, посилаючись на факти, обґрунтовуючи вимоги своєї заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, встановлені рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15.08.2006р., позивач копії самого рішення ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду не надав.
Крім того, судами попередніх інстанцій зроблено вірний висновок про те, що на момент звернення до місцевого господарського суду з позовом позивачу були відомі обставини, які в подальшому були встановлені Шевченківським районним судом м. Києва від 15.08.2006р., але позивач не зміг їх довести ані під час розгляду справи №2/311 в Господарському суді міста Києва, ані під час перегляду рішення у справі №2/311 в порядку апеляційного і касаційного оскарження.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що для укладення договорів купівлі-продажу, дійсність яких оспорювалась у справі №2/311, прийняття Правлінням Відкритого акціонерного товариства "Інжиніринг" рішень взагалі не передбачено положеннями Статуту товариства в редакції, яка була чинна на момент укладення спірних договорів. Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що рішення №1 від 15.05.2001р., №2 від 20.06.2001р. та рішення, оформлене протоколом №09 від 18.09.2002р., про погодження відчуження об'єктів нерухомості було прийнято Правлінням Відкритого акціонерного товариства "Інжиніринг" на виконання рішення Загальних зборів акціонерів товариства №5 від 25.05.2001р., а отже на виконання рішення вищого органу товариства.
Отже, прийняття правлінням Відкритого акціонерного товариства "Інжиніринг" рішень про відчуження нерухомого майна за своєю суттю було альтернативним, а не обов'язковим. Окрім того, зважаючи на те, що оспорювані позивачем договори досліджувались та оцінювались судом на предмет відповідності законодавству як в частині укладення договорів, так і відносно прийняття рішень органами товариства щодо відчуження майна, а самі договори були підписані від імені Відкритого акціонерного товариства "Інжиніринг" Головою правління Шкрабовим С.Ф., який діяв як на підставі протоколу Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Інжиніринг" №5 від 25.05.2001р., яким було доручено правлінню Відкритого акціонерного товариства "Інжиніринг" відчужувати майно товариства на користь кредиторів, так і на підставі Статуту Відкритого акціонерного товариства "Інжиніринг".
А тому суди дійшли висновку про те, що Рішення Загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Інжиніринг" про доручення правлінню Відкритого акціонерного товариства "Інжиніринг" відчужувати майно товариства на користь кредиторів, оформлене протоколом №5 від 25.05.2001р., не обмежувало повноваження голови правління Шкрабова С.Ф. щодо укладення договорів про відчуження майна товариства, оскільки у відповідності до Статуту Відкритого акціонерного товариства "Інжиніринг", в редакції чинній на час укладення спірних договорів, у вказаної посадової особи зазначені повноваження були, а сам Статут товариства є основним організаційним документом, на основі якого діє товариство та здійснює свою діяльність голова правління.
Судами також було встановлено, що рішення Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Інжиніринг" про доручення правлінню товариства відчужувати майно на користь кредиторів, оформлене протоколом №5 від 25.05.2001р., не позбавило та не обмежило голову правління Відкритого акціонерного товариства "Інжиніринг" щодо належних йому повноважень, а лише додатково поклало на правління Відкритого акціонерного товариства "Інжиніринг", включаючи і його голову, обов'язок організувати відчуження майна.
Таким чином, судами попередніх інстанцій зроблено вірний висновок про те, що підстави для перегляду рішення господарського суду міста Києва у справі №2/311 від 09.08.2006р.про незаконність рішень Правління Відкритого акціонерного товариства "Інжиніринг" щодо продажу майнових комплексів і нежилих будинків, а саме рішення №1 від 15.05.2001р., №2 від 20.06.2001р. та рішення, оформленого протоколом №09 від 18.09.2002р., позивачу було відомо під час розгляду справи №2/311 господарським судом міста Києва. Оскільки позивачем не заперечувався той факт, що, обґрунтовуючи свої позовні вимоги в суді першої інстанції, він посилався на незаконність (невідповідність вимогам законодавства) вказаних рішень.
За загальним правилом, підставами для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами є наявність цих обставин на час розгляду справи в суді, неможливості їх бути відомими на час розгляду справи та їх істотність для вирішення спору.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що підстави для перегляду рішення господарського суду міста Києва у справі №2/311 від 09.08.2006р. за нововиявленими обставинами, наведені позивачем у його заяві, не є нововиявленими обставинами в розумінні приписів ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, оскільки дані обставини не є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, на яких ґрунтується рішення господарського суду міста Києва у справі № 2/311.
Доводи скаржника не спростовують висновків судів попередніх інстанції.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи Київським апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Інжинірінг" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2008 р. та ухвалу господарського суду м. Києва від 22.01.2008р. у справі № 2/311 залишити без змін.
Головуючий Кот О.В.
С у д д я Шевчук С.Р.
С у д д я Барицька Т.Л.