УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0191/1094/2012Головуючий суду першої інстанції:Чернецька В.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Ломанова Л.
"27" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіЛоманової Л.О.
СуддівПритуленко О.В., Кустової І.В.
При секретаріШиловій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії справу за заявою Пшеничненської сільської ради АР Крим, заінтересовані особи - Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Джанкой», Публічне акціонерне товариство «Сільськогосподарське підприємство «Кримський виробничий комбінат», про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність, за апеляційною скаргою Пшеничненської сільської ради АР Крим на ухвалу Нижньогірського районного суду АР Крим від 28 травня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2012 року Пшеничненська сільська рада Нижньогірського району АР Крим звернулася до суду із заявою про передачу безхазяйного майна, а саме - будиночків для відпочинку під літ. «А», загальною площею 139, 1 м2, та під літ. «Б», загальною площею 197, 2 м2, складу під літ. «В», загальною площею 313, 8 м2, що розташовані по вул. Шкільній, 21 в с. Любимівка Нижньогірського району АР Крим, у комунальну власність, мотивуючи свої вимоги тим, що зазначене майно з 28 серпня 2007 року перебуває на обліку в КРП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Джанкой» як безхазяйне майно.
Ухвалою Нижньогірського районного суду АР Крим від 28 травня 2012 року заява Пшеничненської сільської ради Нижньогірського району АР Крим залишена без розгляду.
У апеляційній скарзі заявник просить суд скасувати ухвалу суду та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на помилковість висновку суду першої інстанції щодо наявності спору про право.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників Пшеничненської сільської ради АР Крим та ПАТ «Сільськогосподарське підприємство «Кримський виробничий комбінат», перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 335 ЦК України безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
З вимог ст. 234 ЦПК України слідує, що окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.
Для справ окремого провадження характерні такі ознаки:
- у порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне;
- мета судового розгляду - встановлення наявності або відсутності факту;
- факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення;
- факт повинен мати безспірний характер тощо.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність.
Згідно з ч. 6 ст. 235 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Об'єктом даної справи є комплекс будівель та споруд № 21, які розташовані по вул. Шкільній, 21 в с. Любимівка Нижньогірського району АР Крим, зокрема, будиночки для відпочинку під літ. «А», загальною площею 139, 1 м2, та під літ. «Б», загальною площею 197, 2 м2, склад під літ. «В», загальною площею 313, 8 м2.
З матеріалів справи вбачається, що заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Сільськогосподарське підприємство «Кримський виробничий комбінат» заявляє свої права на вищезазначене майно, яке зараз знаходиться у користуванні інших осіб, які взагалі не залучені до участі у справі.
Зміст відповіді КРП «БРТІ» на запит суду першої інстанції свідчить про наявність у заінтересованої особи - Публічного акціонерного товариства «Сільськогосподарське підприємство «Кримський виробничий комбінат» реєстрації права власності на об'єкти нерухомості на території Пшеничненської сільської ради АР Крим, зокрема, рибацького будиночку (а.с. 82).
Залишаючи заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що наявність або відсутність права власності на майно може бути встановлена під час розгляду справи на підставі наданих сторонами доказів, які підлягають дослідженню в порядку позовного провадження.
Висновок суду про неможливість розгляду вказаної заяви у порядку, передбаченому главою IV ЦПК України відповідає обставинам справи та вимогам процесуального закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують вказаного висновку.
З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержаннями вимог закону і підстав для її скасування апеляційна скарга не містить.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
На підставі наведеного і керуючись пунктом 1 частини 2 статті 307, пунктом 1 частини 1 статті 312, пунктом 4 частині 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу Пшеничненської сільської ради АР Крим відхилити.
Ухвалу Нижньогірського районного суду АР Крим від 28 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Л.О. Ломанова О.В. Притуленко І.В. Кустова