УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/1092/2012Головуючий суду першої інстанції:Захарова К.П.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Авраміді Т.

"26" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіАвраміді Т.С.,

СуддівПриходченко А.П., Іщенка В.І.,

При секретаріКувшиновій А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення боргу за договором позики, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на ухвалу Керченського міського суду АКР Крим від 29 вересня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення боргу за договором позики.

Одночасно ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на ? частки будинку рекреаційного типу АДРЕСА_1; ? частки земельної ділянки площею 0,0945 га, що належить відповідачу на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку №. 071913 від 25 квітня 2003 року; ? частки земельної ділянки площею 0,1524 га, що належить відповідачу на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку №. 061690 від 26 грудня 2005 року. Заява мотивована тим, відчуження вказаного майна ОСОБА_7 зробить неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Керченського міського суду АКР Крим від 29 вересня 2011 року заяву про забезпечення позову задоволено: на два місяця накладено арешт на таке майно відповідача: ? частки будинку рекреаційного типу АДРЕСА_1; ? частки земельної ділянки площею 0,0945 га, що належить відповідачу на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку №. 071913 від 25 квітня 2003 року; ? частки земельної ділянки площею 0,1524 га, що належить відповідачу на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку №. 061690 від 26 грудня 2005 року.

Ухвалою Керченського міського суду АКР Крим від 30 вересня 2011 року виправлено у вищезазначеній ухвалі суду про забезпечення позову описку - виключено з резолютивної частини ухвали суду строк накладення арешту.

Ухвалою Керченського міського суду АКР Крим від 13 жовтня 2011 року в ухвалі Керченського міського суду АКР Крим від 29 вересня 2011 року знов виправлено описку - замість номеру будинку рекреаційного типу вказаний №56 вказано № 06.

Не погодившись з ухвалою суду про забезпечення позову ТОВ «Український промисловий банк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить її скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції при вирішенні питання щодо забезпечення позову не врахував, що майно, на яке накладено арешт в порядку забезпечення позову, знаходиться в іпотеці на підставі договору, укладеного 12 грудня 2007 року в забезпечення кредитних зобов'язань ОСОБА_8 перед ТОВ «Український промисловий банк», чим порушуються права ТОВ «Український промисловий банк» як Іпотекодержателя.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову та постановляючи ухвалу про накладення арешту на ? частку будинку рекреаційного типу АДРЕСА_2; ? частку земельної ділянки площею 0,0945 га, що належить відповідачу на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку №. 071913 від 25 квітня 2003 року; ? частку земельної ділянки площею 0,1524 га, що належить відповідачу на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку №. 061690 від 26 грудня 2005 року, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Такому висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права та внаслідок неповного з'ясування обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте, як вбачається з матеріалів справи вищевказане майно є предметом договору іпотеки, укладеного 12 грудня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_7 і ОСОБА_9 у забезпечення кредитних зобов'язань останнього. Заборона відчуження вказаного майна зареєстрована в реєстрі (а.с.38-41).

Тобто з урахуванням положень ст. 9 ЗУ «Про іпотеку» ОСОБА_7 обмежений у праві розпорядження вказаним майном, що свідчить про необґрунтованість висновків суду про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Більш того, за змістом ст.ст. 572 ЦК України, ст.ст. 7, 33 ЗУ «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки, свою вимогу має право задовольнити переважно перед іншими кредиторами цього боржника іпотекодержатель.

Таким чином, в даному випадку накладення арешту на ? частку будинку рекреаційного типу АДРЕСА_2; ? частку земельної ділянки площею 0,0945 га, що належить відповідачу на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку №. 071913 від 25 квітня 2003 року; ? частку земельної ділянки площею 0,1524 га, що належить відповідачу на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку №. 061690 від 26 грудня 2005 року, не впливає і не забезпечує виконання рішення суду за позовом ОСОБА_6, а тому висновок суду першої інстанції про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане майно є помилковим.

Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову постановлена з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування з ухваленням нової про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_6

На підставі наведеного, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на ухвалу Керченського міського суду АКР Крим від 29 вересня 2011 року - задовольнити.

Ухвалу Керченського міського суду АКР Крим від 29 вересня 2011 року - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_6 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Т.С. Авраміді В.І. Іщенко А.П. Приходченко