УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/984/2012Головуючий суду першої інстанції:Белоусов Е.Ф.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Авраміді Т.

"12" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіАвраміді Т.С.,

СуддівІщенка В.І., Приходченко А.П.,

При секретаріКувшиновій А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 13 квітня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, у якому з урахуванням уточнень позовних вимог, просить усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном, зобов'язавши відповідача демонтувати запірний механізм на вхідний двері в АДРЕСА_1, стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 10000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20 березня 2010 року був встановлений запірний устрій на вхідних дверях у першому під'їзді будинку АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності, оскільки він відмовився від його установки. Після звернень до установника замка ТОВ «Крим-Домофон» йому був повідомлений код устрою, однак у період відсутності позивача, його дружина, що перебуває у квартирі одна з хворою донькою, не взмозі спускатися з 8-го поверху вниз, що впустити лікаря. Крім того після перепрограмування устрою, у зв'язку з відсутністю доступу у під'їзд позивач зазнав ушкодження здоров'я - обмороження ніг. Позивач вважає, що такі дії порушили його права і спричинили моральні страждання.

Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 13 квітня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_6 про усунення перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном залишені без розгляду.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 13 квітня 2012 року у позові про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неналежну оцінку доказам, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та справу направити на новий розгляд.

Так, на думку апелянта при вирішенні спору суд першої інстанції при вирішенні спору не врахував, що відповідачем неправомірно був встановлений запірний механізм на вхідний двері в АДРЕСА_1, що порушує права позивача та призвело до моральних страждань. Інші доводи відтворюють обставини, викладені в позові.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1.

У під'їзді, де розташована вказана квартира встановлений домофон із запірним устроєм.

За договором від 02 квітня 2011 року про відступлення права, укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_8 та приватним підприємцем ОСОБА_7, до останнього перейшли права та обов'язки щодо ремонту і платного технічного обслуговування багатоабонентських домофонів (а.с.35-44).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для стягнення моральної шкоди з відповідача на користь ОСОБА_6

З таким висновком погоджується колегія суддів, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Таким чином компенсація моральної шкоди здійснюється за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

При цьому відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_6 посилається на порушення своїх прав як власника квартири, здійсненням перешкод у вільному доступі до неї йому та його членам сім'ї, що призвело до завдання йому моральної шкоди.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст. 316, 317 ЦК України).

Статтею 383 ЦК України встановлено, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Однак, фактичні дані на підставі яких можливо було б встановити, що саме відповідачем ОСОБА_7 створювалися перешкоди у здійсненні позивачем вищезазначеного права матеріали справи не містять.

Домофон із запірним устроєм відповідачем не встановлювався, як вище встановлено відповідач за договором від 02 квітня 2011 року про відступлення права отримав лише право та обов'язки щодо ремонту і платного технічного обслуговування багатоабонентських домофонів і за договорами з певними власниками квартир вказаного під'їзду здійснює технічне обслуговування вказаного устрою.

До того ж, сам по собі факт встановлення вищезазначеного устрою у під'їзді за замовленням інших співвласників не можна вважати за порушення прав ОСОБА_6 за відсутністю самої дії (бездіяльності) що перешкоджає у доступі до власності (ненадання відповідного електронного ключа, тощо).

Однак позивачем такого факту не доведено. Як пояснив відповідач, ОСОБА_6 відмовився в отриманні ключів від запірного устрою. Вказані обставини позивачем не спростовані.

Таким чином, така обов'язкова умова для компенсації моральної шкоди, як протиправність поведінки відповідача, яка б заподіяла моральної шкоди, відсутня, а тому суд першої інстанції дійшов правильному висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують і підстав для скасування рішення суду не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного і керуючись, статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, статтями 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 13 квітня 2012 року - відхилити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 13 квітня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Т.С. Авраміді А.П. Приходченко В.І. Іщенко