РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0191/955/2012Головуючий суду першої інстанції:Блейз І.Г.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Авраміді Т. С.
РІШЕННЯ
"12" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіАвраміді Т.С.,
СуддівІщенка В.І., Приходченко А.П.,
При секретаріКувшиновій А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про зміну розміру аліментів та зменшення розміру заборгованості, за апеляційними скаргами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 03 травня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, у якому просить: зменшити розмір аліментів, які стягуються за рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 06 жовтня 2010 року на користь ОСОБА_7 на утримання малолітнього ОСОБА_8 до 1/8 частини від його доходу; зменшити розмір заборгованості по сплаті аліментів на утримання ОСОБА_7 на 50%.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 06 жовтня 2010 року з нього на користь ОСОБА_7 стягнуто аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини від усіх видів заробітку, але не менш 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку. Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 04 січня 2012 року з нього на користь ОСОБА_7 стягнуто аліменти на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/10 частини від усіх видів заробітку. На даний час позивач одружений з іншою жінкою, яка вагітна, у зв'язку з чим він зобов'язаний її утримувати. Крім того, разом з ними проживає неповнолітня донька дружини від першого шлюбу. Вважає, що його матеріальне становище змінилося - погіршилося, тому у відповідності з положеннями ст.192 СК України просить змінити розмір аліментів та суми заборгованості.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 03 травня 2012 року позов задоволено частково: зменшено розмір присуджених рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 06 жовтня 2010 року аліментів на утримання неповнолітньої дитини до 1/6 частини від усіх видів доходів.
В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду в частині відмови у позові ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, не врахування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його змінити, задовольнивши позов у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі, що не було враховано судом і необґрунтовано задоволені позовні вимоги лише частково. Визначений судом розмір аліментів на утримання дитини на думку апелянта завеликий, до того ж мати зобов'язана також приймати участь в утриманні дитини і має для цього добрий заробіток.
Посилаючись на стан здоров'я, апелянт просив необхідним зменшити суму заборгованості по сплаті аліментів.
ОСОБА_7, нагодившись з рішенням суду в частині задоволення позову та розподілу судових витрат, подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на помилковість висновку суду про наявність підстав для зменшення розміру аліментів. Суд не врахував, що на час ухвалення рішення зобов'язання позивача по сплаті аліментів на ОСОБА_7 припинилося 01 травня 2012 року.
ОСОБА_6 подав заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_7, у якому просить її відхилити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідачки та її представника, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає відхиленню, апеляційна скарга ОСОБА_7 задоволенню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторони мають дитину ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 06 жовтня 2010 року з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 стягнуто аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку.
Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 04 січня 2012 року з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 стягнуто аліменти на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/10 частини від усіх видів заробітку.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про зменшення розміру заборгованості по сплаті аліментів на утримання ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з того, що обставини за якими виникла вказана заборгованість не свідчать про наявність підстав для її зменшення.
З таким висновком погоджується колегія суддів, виходячи з такого.
Відповідно до вимог ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Таким чином в силу ст.ст. 10,60 ЦПК України підставою для задоволення вказаних позовних вимог є доведення позивачем того, що заборгованості за аліментами, виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що причиною виникнення заборгованості за аліментами став факт оспорювання ОСОБА_6 свого батьківства.
Проте такі причини не можна віднести до обставин, які у розумінні ст. 197 СК України, є підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами, оскільки вони не є такими, що виникли об'єктивно, незалежно від волі платника аліментів.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 мав права сумніватися у батьківстві та його оспорювати не містять підстав для скасування рішення суду, оскільки сама по собі наявність права оспорювати батьківство та його реалізація не є підставою для звільнення платника аліментів від сплати заборгованості по аліментам.
Також не заслуговують уваги посилення апелянта на його захворювання на гіпертонічний криз за тих підстав, що законодавець передбачає звільнення від сплати заборгованості яка виникла внаслідок тяжкої хвороби, а не за самою її наявністю.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_6 ухвалено з додержанням вимог закону, що є підставою для залишення рішення в цій частині без змін.
Разом з тим колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права та помилковості висновку про наявність підстав для зменшення розміру аліментів, стягнутих на утримання неповнолітньої дитини.
Відповідно до положень ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Таким чином у зв'язку з тим, що матеріальне становище, сімейний стан, а також стан здоров'я платника аліментів або їх одержувача можуть протягом часу наявності аліментного зобов'язання змінюватися, законом передбачено, що за позовом якоїсь із цих осіб суд вправі змінити раніше встановлений розмір аліментів як в сторону їх зменшення, так і в сторону їх збільшення.
Під зміною матеріального положення сторін розуміється як покращення, так і погіршення майнового положення платника або одержувача аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї.
Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 20 листопада 2010 року позивач одружився з ОСОБА_7 (а.с.15), проживає з останньої та її донькою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.41,42). Згідно довідки Приватного підприємства «Клінічна лікарня» ОСОБА_7 знаходиться на обліку у жіночій консультації у зв'язку з вагітністю (а.с.11).
Суд першої інстанції, задовольняючи частково вимоги про зміну розміру аліментів, як на підставу для зменшення розміру аліментів на утримання дитини, послався на зміну сімейного становища позивача, а саме на те, що ОСОБА_6 одружився з ОСОБА_7, яка на даний час є вагітною, у зв'язку з чим згідно ст. 84 СК України позивач став аліментнозобов'язаним.
Між тим, як випливає з вищенаведеної норми закону самого факту з'явлення у платника аліментів осіб, по відношенню до яких він являється аліментнозобов'язаним, недостатньо для задоволення позову про зміну розміру аліментів. Підставою для зміни розміру аліментів є з'явлення у сім'ї платника аліментів осіб, яким він за законом зобов'язаний надавати утримування і які фактично знаходяться на його утриманні.
Однак, позивачем будь-яких фактичних даних, на підставі яких можливо було б встановити, що ОСОБА_7 фактично знаходиться на утриманні позивача, суду не надано.
Також не містять матеріали справи відомостей на підтвердження зміни (погіршення) матеріального стану платника аліментів, які у розумінні ст. 192 СК України є підставою для зміни розміру аліментів.
Суд першої інстанції на вищевикладені обставини справи та вимоги закону уваги не звернув і ухвалив рішення про зміну розміру аліментів їм у супереч, незважаючи, що юридичні обставини для задоволення позовних вимог відсутні.
Посилання ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на матеріальний стан відповідачки ОСОБА_7 не може бути підставою для задоволення позову, оскільки викладені обставини не свідчать про покрашення її матеріального стану, докази про збільшення величини витрат на утримання останньою себе та членів своєї сім'ї відсутні.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині зміни розміру аліментів, присуджених за рішенням суду на утримання неповнолітньої дитини, ухвалено з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та розподілу судових витрат з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_6 про зменшення розміру аліментів відмовити.
Відповідно до положень ст.88 ЦПК України, оскільки позивачем заявлені вимоги майнового характеру, з останнього підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 107 гривень 30 коп.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктами 3,4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 03 травня 2012 року відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 03 травня 2012 року задовольнити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 03 травня 2012 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про зменшення розміру аліментів, стягнутих рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 06 жовтня 2010 року на користь ОСОБА_7 на утримання ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та розподілу судових витрат скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про зменшення розміру аліментів відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави судовий збір в розмірі 107 (сто сім гривень) 30 коп.(реквізити для перерахування номер рахунку 31214206780024, код бюджетної класифікації 22030001, найменування рахунку Судовій збір (Державна судова адміністрація України, 050), отримувач Держбюджет м. Феодосії 22030001, банк отримувача ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 37986011, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим у м. Феодосії, код ЄДРПОУ 05383075).
В решті рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 03 травня 2012 року - залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.
Т.С. Авраміді А.П. Приходченко В.І.Іщенко