УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/1017/2012Головуючий суду першої інстанції:Блейз І.Г.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Іщенко В.

"19" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіІщенка В.І.,

СуддівАвраміді Т.С., Приходченко А.П.,

При секретаріКувшиновій А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 03 квітня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про визнання факту проживання однією сім'єю, визнання права власності,

В С Т А Н О В И Л А :

05 березня 2012 року представник ОСОБА_8 - ОСОБА_9 звернувся до ОСОБА_6 з позовом про визнання факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на 1/1 частки в будівельних матеріалах, обладнанні і роботах, які використані при будівництві двох житлових будинків по АДРЕСА_1, загальною вартістю 1130079,6 грн. та ѕ частки земельної ділянки за вказаною вище адресою.

02 березня 2012 року представник ОСОБА_8 - ОСОБА_9 звернувся з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку по АДРЕСА_1.

Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 03 квітня 2012 року заяву представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку по АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_6

Представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 не погодився з ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 03 квітня 2012 року та подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати і у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_9 про забезпечення позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України. Суд, в порушення вимог цивільного процесуального закону та Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» не вияснив об'єм позовних вимог і вибрав не спів розмірний спосіб забезпечення позову.

Задовольняючи заяву представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9 про забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив про те, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду і вид забезпечення позову - накладення арешту на земельну ділянку є співмірним та відповідає обсягу заявлених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку

апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони зроблені на підставі належно досліджених доказів, яким надана належна правова оцінка.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами - ч.3 ст.152 ЦПК України.

Суд правомірно застосував міри забезпечення позову які є співмірними із заявленими позивачем позовними вимогами і постановив ухвалу з дотриманням норм статей 151 і 152 ЦПК України і Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

У підтвердження доводів апеляційної скарги представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 не надав будь-яких доказів у спростування висновків суду першої інстанції про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову.

Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини у справі і постановив ухвалу з дотриманням вимог статті 210 Цивільного процесуального кодексу України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, а тому скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 відхилити.

Ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 03 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: В.І. Іщенко Т.С. Авраміді А.П. Приходченко