Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого -Іващука В.Я.,

суддів: Полюховича О.І., Гладкого С.В.,

за участю прокурора Салійчука Т.І.

потерпілого ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянула 26 червня 2012 року у відкритому судовому засіданні в м.Рівне кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Зарічненського районного суду Рівненської області від 13 березня 2012 року.

Цим вироком, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народжений в м.Дніпропетровськ, мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, одружений, з неповною середньою освітою, раніше не судимий,

- засуджений за ч.1 ст.121 КК України, із застосуванням ст.69 КК України на три роки позбавлення волі.

Стягнено із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 6220 грн. матеріальних збитків та 7000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Судом вирішено питання щодо речових доказів.

Як визнав доведеним суд, 5 листопада 2011 року приблизно о 14 год. ОСОБА_2 перебуваючи на території господарства ОСОБА_4, що у АДРЕСА_1 під час сварки з ОСОБА_1, умисно наніс один удар кулаком в обличчя потерпілого, чим заподіяв йому тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпечних для життя в момент спричинення.

В поданій на вирок суду апеляції, засуджений не заперечуючи доведеності своєї вини у вчиненому злочині та кваліфікацію дій, просить вирок суду змінити та застосувати до нього ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку. При цьому покликається на те, що він щиро розкаявся у вчиненому та своїми діями сприяв у розкритті злочину, характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, є потерпілим від аварії на ЧАЕС, має на утриманні неповнолітню

дитину, частково відшкодував заподіяні злочином збитки.

Прокурор відкликав свою апеляцію в порядку ст.355 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, клопотання засудженого та його захисника на підтримання апеляції, пояснення потерпілого який ствердив, що внаслідок вчиненого засудженим злочину він став інвалідом третьої групи та часто хворіє постійно потребуючи коштів на лікування, а потерпілий лише напередодні апеляційного розгляду справи сплатив йому тільки 2000 грн. і решту суми не відшкодував, хоча суд надавав для цього можливість, а в частині призначеного покарання покладався на рішення суду, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає, з таких підстав.

Висновок суду про винність засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину грунтується на зібраних у встановленому законом порядку доказах, яким судом дана повна та всебічна оцінка і в апеляції не заперечується.

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України.

При призначенні виду та міри покарання суд належним чином врахував тяжкість вчиненого засудженим злочину, дані що характеризують його особу, обставини, що обтяжують та пом'якшують вину.

Пом'якшуючими покарання обставинами, суд визнав, те, що ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягується вперше, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв у розкритті злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, є потерпілим від аварії не ЧАЕС, на утриманні має неповнолітню дитину, тобто ті, на які покликається він у апеляції.

Таким чином, суд прийшов до вірного висновку про те, що наведені обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та належно мотивував свій висновок про можливість призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, але нижче нижчої межі встановленої санкцією ч.1 ст.121 КК України.

Разом з тим, суд першої інстанції об'єктивно врахував те, що ОСОБА_2 вчинив умисний тяжкий злочин, не відшкодував заподіяних збитків та прийшов до вірного висновку що така міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

За таких обставин, підстав для зміни вироку суду та застосування до засудженого ст.75 КК України, колегія суддів не знайшла.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Вирок Зарічненського районного суду Рівненської області від 13 березня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію засудженого без задоволення.

Судді:

Іващук В.Я. Полюхович О.І. Гладкий С.В.