УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/4573/2012Головуючий суду першої інстанції:Кайро І.А.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Сокол В. С.

"20" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіСокола В.С.,

СуддівКуриленка О.С., Онищенко Т.С.,

При секретаріУрденко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом виконавчого комітету Ялтинської міської ради до ОСОБА_6 про знесення самовільно збудованих будівель, зобов'язання приведення земельної ділянки в первісний стан, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Ялтинського міського суду АРК від 27 березня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

05 вересня 2011 року ОСОБА_6 звернувся до Ялтинського міського суду АРК із заявою про перегляд рішення Ялтинського міського суду АРК від 18 травня 2006 року (т.2 а.с.292-294) за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Ялтинського міського суду АРК від 27 березня 2012 року заяву ОСОБА_6, заінтересована особа виконавчий комітет Ялтинської міської ради, про перегляд рішення Ялтинського міського суду АРК від 18 травня 2006 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати. Вказує, що експертиза, яка була проведена у зв'язку з виконанням рішення про знесення самовільно забудованої конструкції, є нововиявленою обставиною, оскільки про вказані у висновку експерта обставини не було відомо під час ухвалення рішення, а саме не було відомо про загрозу руйнування будинку № 7 по вул. Блюхера у м. Ялта у зв'язку з демонтажем прибудови. Під час розгляду справи та ухвалення рішення Ялтинського міського суду АРК від 18 травня 2006 року позивач не заявляв клопотання про експертизу та судом не було опитано спеціаліста у даної галузі. Також нововиявленою обставиною є рішення виконавчого комітету ради народних депутатів від 05 вересня 1983 року, яким було дозволено провести реконструкцію АДРЕСА_1, яке було видано минулому власникові вказаної квартири. Про існування вказаного рішення ОСОБА_6 стало відомо лише у січні 2011 року. Також вказує, що судом не надано оцінки рішенню Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2008 року, яким скасовано п. 1 рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 1760 від 12 грудня 2005 року та п. 1 рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 202 від 09 лютого 2006 року. На підставі вказаного відпали обставини, які були підставами для ухвалення рішення Ялтинського міського суду від 18 травня 2006 року. Посилання суду першої інстанції на те, що скасування вказаних пунктів рішень не має суттєвого значення для встановлення факту порушення ОСОБА_6 містобудівельних норм, однак дане твердження взагалі не було предметом розгляду, однак ухвалюючи рішення від 18 травня 2006 року суд вийшов за межі своєї компетенції та вирішив дане питання.

В засідання апеляційного суду сторони, будучи оповіщеними у встановленому законом порядку про час та місце судового розгляду (т.3 а.с.52), не з'явилися, жодного клопотання суду не надали.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає необхідним відхилити апеляційну скаргу з наступних підстав.

Встановлено, що рішенням Ялтинського міського суду АРК від 18 травня 2006 року позов виконавчого комітету Ялтинської міської ради до ОСОБА_6 про знесення самочинно забудованих споруд та зобов'язання приведення земельної ділянки до попереднього стану задоволено. Зобов'язано ОСОБА_6 знести самовільно забудовані конструкції залізобетонної стіни огорожі біля АДРЕСА_1 Зобов'язано ОСОБА_6 привести земельну ділянку прибудинкової території, розташованої за адресою АДРЕСА_1, на якому розташовані самочинні будови, до попереднього стану.

Згідно п.1 ч. 2 статті 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи в порядку, встановленому ст. 361 - 366 ЦПК. Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду.

Тобто, посилання заявника на висновки експерта щодо руйнування будинку за вказаною адресою у зв'язку з демонтажом прибудови, не є нововиявленою обставиною оскільки даний доказ є новим та таким що виявлено після рішення суду.

Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» роз'яснено, що при вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 361 ЦПК підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 362, 364 ЦПК.

Судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 ЦПК, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 ЦПК, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Згідно з частиною третьою статті 60 ЦПК доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі (стаття 179 ЦПК).

За змістом пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК скасування чи зміна нормативного акта, на якому ґрунтувалось судове рішення, може вважатися нововиявленою обставиною лише за умови, якщо в такому акті зазначено про надання йому зворотної сили.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказані заявником обставини не є нововиявленими, оскільки існували на час розгляду справи та не є підставами для перегляду рішення на підставі статті 361 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Ухвалу Ялтинського міського суду АРК від 27 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.