УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0190/4655/2012Головуючий суду першої інстанції:Копичинський О.В.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Сокол В. С.
"20" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіСокола В.С.,
СуддівКуриленка О.С., Онищенко Т.С.,
При секретаріУрденко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Сакського районного споживчого товариства про поновлення на роботі, стягнення сум, третя особа - Приміське торгівельне об'єднання Сакського районного споживчого товариства, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сакського міського суду АРК від 07 травня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А:
19 вересня 2011 р. позивачка звернулася до суду з вище зазначеним позовом, просила визнати незаконним наказ директора Приміського торгівельного об'єднання Сакського районного споживчого товариства № 77 від 22 серпня 2011 р. про звільнення її з роботи продавця-консультанта магазину № 23 «Маркет» (с. Журавлі, Сакський р-н, АРК), поновити на роботі з 23 серпня 2011 р., стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу і 927, 20 грн. незаконно стягнутої суми недостачі.
В обґрунтування вимог вказала як на відсутність недостачі товарно-матеріальних цінностей та дії відповідача, які призвели до виявлення штучної недостачі.
Рішенням Сакського міського суду АРК від 07 травня 2012 р. у задоволенні позову відмовлено за недоведеністю вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вказує на неврахування судом того, що раніше ухваленими рішеннями (від 16 листопада 2011 р. і 06 грудня 2011 р.) не вирішувалось питання про її права і обов'язки, вважає неправильне застосування п. 2 ч. 1 ст. 41 КпП України та необґрунтоване не призначення судом почеркознавчої експертизи, дані якої могли бути доказом по справі.
В засідання апеляційного суду сторони, будучи оповіщеними у встановленому законом порядку про час та місце судового розгляду (а.с.50), не з'явилися.
Клопотанням від 19 червня 2012 р. представник позивачки ОСОБА_7 просить відкласти перегляд справи або на іншу дату, або розглянути після 13-00 годин, оскільки, як зазначає, у призначений апеляційним судом час перегляду справи він приймає участь у розгляді іншої справи у Євпаторійському міському суді АРК, а сама ОСОБА_6 працює на сезонній роботі з виїздом за межі Криму. Колегія суддів згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України дане клопотання задовольнила частково, переглянула справу 20 червня 2012 р. о 16-35 год. за відсутності сторін.
У задоволенні клопотання від 19 червня 2012 р. представника позивачки ОСОБА_7 про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи для вирішення питання про справжність підписів ОСОБА_6, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на відомості від 26 липня 2011 р. відмовлено, оскільки позивачка спорить про незаконність її звільнення з роботи за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України (звільнення у зв'язку із втратою довір'я до працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності), достовірність даних складеної відповідачем відомості від 26 липня 2011 р. не залежать від справжності підпису позивачки.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Встановлено, що наказом Приміського торгівельного об'єднання Сакського районного споживчого товариства № 23 від 10 березня 2011 р. позивачку було прийнято на роботу стажистом продавця-консультанта (а.с. 46), наказом № 39 від 01 квітня 2011 р. переведена на посаду продавця-консультанта, а наказом № 77 від 22 серпня 2011 р. її було звільнено з роботи продавця-консультанта магазину № 23 «Маркет» (с. Журавлі, Сакський р-н, АРК) за п. 2 ст. 41 КЗпП України (а.с. 6).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України передбачено розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у разі винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу. Таке звільнення згідно ст. 43 може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Роз'яснення п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» стосуються того, що звільнення з підстав втрати довір'я суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).
Так, згідно посадової інструкції продавця-консультанта (а.с. 47) позивачка зобов'язана: п. 3.13 - зберігати контрольно-касову стрічку; п. 3.13 - ніколи не брати товар з магазину без оплати, грошей з каси у борг; п. 3.14 - додержуватися вимог Законів України «Про застосування регістраторів розрахункових операцій у галузях торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про ціни і ціноутворення».
11 березня 2011 р. сторони уклали договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність (а.с. 49).
Відповідно до умов Договору: п. 12 - підставою для притягнення членів колективу (бригади) до матеріальної відповідальності є матеріальна шкода, заподіяна розкраданням, нестачею, умисним знищенням або псуванням матеріальних цінностей, а також їх знищенням чи псуванням через недбалість, що підтверджується інвентаризаційними документами; п. 13 - притягнення членів колективу (бригади) до матеріальної відповідальності проводиться власником після ретельної перевірки причин утворення шкоди, з урахуванням письмових пояснень, поданих членами колективу, а у разі необхідності, також висновків спеціалістів; п. 16 - заподіяна колективом (бригадою) шкода підприємству, яка підлягає відшкодуванню, розподіляється між членами колективу (бригади) пропорційно місячній тарифній ставці (посадовому окладу) і фактично відпрацьованому часу за період від останньої інвентаризації до дня виявлення шкоди.
Дані інвентаризації від 26 липня 20011 р. і від 10 серпня 2011 р. вказують на наявність відповідно 9343, 12 грн. і 2179, 99 грн. недостачі.
Згідно даних службового розслідування причинами недостачі є порушення правил проведення операцій з товарно-матеріальними цінностями, наявність «боргового зошиту» із записами позивачкою товару та сум, якими встановлений факт продажу товару поза касовим апаратом (а.с. 51-73).
У зв'язку з цим позивачка, яка не заперечувала проти даних обставин, зобов'язалась заплатити у касу відповідача 1033, 93 грн. в рахунок погашення зазначеної недостачі (а.с. 63).
Висновками рішень Сакського міськрайонного суду АРК від 16 листопада 2011 р. (№2-0117-2082/2011 р.) і від 06 грудня 2011 р. (№2-0117-2069/2011 р., а.с. 81, 86), які набрали законної сили, встановлено факт порушення правил торгівлі та вини в цих діях позивачки і членів її бригади, а саме існування боргового зошиту, який підтверджує видачу товарів без оплати у борг мешканцям села, продажа товару поза касовим апаратом, тобто без проведення касових операцій, спалення контрольно-касових стрічок. Пояснювальна записка власноручно написана ОСОБА_6 вказує на те, що вона, виконуючи трудові обов'язки, продала товар двом покупцям поза касою (а.с. 54).
Позивачка як в засіданні суду першої інстанції, так і апеляційному суду, не надала в порядку ст.ст. 10, 11, 27, 60, 303 ЦПК України належних і допустимих доказів на спростування даних обставин, що призвело до втрати довір'я до позивачки, як до працівника, який безпосередньо обслуговує грошові і товарні цінності, зі сторони роботодавця.
Доводи скарги в частині неврахування судом доводів щодо незаконності звільнення з причини відсутності попередньої згоди на звільнення відповідної профспілкової організації, членом якої є працівник, спростовуються даними рішення профсоюзного комітету Приміського торгівельного об'єднання Сакського районного споживчого товариства згідно протоколу від 22 серпня 2011 р. (а.с. 75).
Доводи щодо не проведення судом почеркознавчої експертизи також оскаржуваного висновку суду не спростовують з огляду на предмет спору і питання, які намагалась вирішити позивача даною експертизою.
При перегляді справи колегія суддів також враховує і зміст позовної заяви позивачки, згідно якої вона не спростовує, визнає факт порушення нею правил торгівлі (але надає своїм діям іншу юридичну оцінку) і звільнення за попередньою згодою органу профспілкової організації.
Таким чином, згідно ст. 308 ЦПК України оскаржуване рішення суду колегія суддів залишає без змін, як законне і обґрунтоване.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Сакського міського суду АРК від 07 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.