ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
УХВАЛА
25.06.2012Справа №5002-17/3752.2-2011
За позовом Прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ.
До відповідачів:
1. Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради, смт. Сімеїз
2. Департаменту державного та муніципального майна м. Москви, м. Москва
3. Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Ялти
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державного унітарного підприємства міста Москви "Медичний центр управління справами Мера та Уряду Москви", м. Москва
про визнання недійсними рішень Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради № 34 від 28.02.2003 року "Про оформлення права власності на спальні корпуси санаторію "Понізовка" по вул. Приморська, 10 у смт.Понізовка та видачу свідоцтва про право власності" та скасування його; про визнання недійсними виданих 28.02.2003 року свідоцтва про право власності №№1517, 1518, 1519, 1520, 1521, 1522, 1523, 1524; про визнання недійсним рішення виконкому Сімеїзської селищної ради № 198 від 18.07.2003 року "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна санаторію "Понізовка" по вул. Приморська, 10 у смт. Понізовка, по Севастопольському шосе, 2-а у селищі Оползневе та видачі свідоцтва про право власності" та скасування його; про визнання недійсним виданого 01.08.2003 року свідоцтва про право власності серії № 695501, скасування державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна санаторію "Понізовка" за Департаментом державного та муніципального майна міста Москви, зобов'язання Департаменту державного та муніципального майна міста Москви повернути позивачу майновий комплекс санаторію "Понізовка"
Суддя В.І. Гайворонський
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від Фонду державного майна України - Парфенчиков І.О., представник
Від Державного унітарного підприємства міста Москви "Медичний центр управління справами Мера та Уряду Москви" - Костромітіна М.І., представник
Від Департаменту державного та муніципального майна м. Москви - Єгоричев Р.В., представник
Прокурор - Куїнджі М.О., представник
Суть спору: Прокурор м. Ялти звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до відповідачів - Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради, Департаменту державного та муніципального майна м. Москви, в якому просить суд визнати недійсними рішення Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради № 34 від 28.02.2003 року "Про оформлення права власності на спальні корпуси санаторію "Понізовка" по вул. Приморська, 10 у смт.Понізовка та видачі свідоцтва про право власності" та скасувати його; визнати недійсними видані 28.02.2003 року свідоцтва про право власності №№1517, 1518, 1519, 1520, 1521, 1522, 1523, 1524; визнати недійсним рішення виконкому Сімеїзської селищної ради № 198 від 18.07.2003 року "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна санаторію "Понізовка"по вул. Приморська, 10 у смт. Понізовка, по Севастопольському шосе, 2-а у селищі Оползневе та видачі свідоцтва про право власності"та скасувати його; визнати недійсним видане 01.08.2003 року свідоцтво про право власності серії №695501, скасувати державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна санаторію "Понізовка" за Департаментом державного та муніципального майна міста Москви та зобов'язати Департамент державного та муніципального майна міста Москви повернути позивачу майновий комплекс санаторію «Понізовка», у зв'язку з тим, що на підставі угоди між Україною та Російською Федерацією про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 15.01.1993року та переліку розташованих на території АР Крим підприємств, установ та організацій, заснованих на загальнодержавній власності, що належить до сфери управління міністерств, інших підвідомчих Кабінету Міністрів України органів державної виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ №316 від 05.05.1995 року майно санаторію "Понізовка"може бути віднесено до власності Російської Федерації, проте оскаржуваними рішеннями відповідачем оформлено право власності на нерухоме майно санаторію "Понізовка"за Департаментом державного та муніципального майна м.Москви на праві держаної (муніципальної) власності з перевищенням повноважень та порушенням діючого законодавства, оскільки відповідно до ст.ст.4,11 Угоди між Україною та Російською Федерацією про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 15.01.1993 року, ратифікованої Верховною Радою України 22.06.1993 року, до визначення на міждержавному рівні статусу об'єкту, який знаходиться на території іншої держави сторони, учасники угоди створюють комісію, яка визначає порядок, умови подальшого здійснення права власності однією з сторін на це майно, дана процедура оформлюється протоколами уповноважених державних органів. На даний час між Фондом майна України та органом, уповноваженим розпоряджатися майном Російської Федерації протокол про визначення правового статусу майна санаторію "Понізовка"не оформлений, у зв'язку з чим належність майна санаторію не визначене.
Розглянувши матеріали справи, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Вищого господарського суду України від 01 червня 2011 року по цій справі звертається увага на ст.4 Угоди між Україною та Російською Федерацією про взаємне визнання права регулювання відносин власності від 15.01.1993 року (ратифікованою постановою Верховної Ради України № 3313-ХІІ від 22.06.1993 року), згідно якої сторони взаємно визнають, що об'єкти соціальної сфери, які знаходяться на їх території (або відповідні долі участі в цих об'єктах) санаторії, санаторії-профілакторії, будинки та бази відпочинку, пансіонати, готелі і кемпінги, туристичні бази, дитячі оздоровчі заклади, будівництво яких здійснювалось за рахунок коштів республіканського бюджету іншої Сторони, а також коштів підприємств та організацій республіканського та колишнього союзного підпорядкування, розташованих на території іншої Сторони, є власністю цієї Сторони.
Таким чином, об'єкти соціальної сфери, які знаходяться на території України (або відповідні долі участі в цих об'єктах) санаторії, санаторії-профілакторії, будинки та бази відпочинку, пансіонати, готелі і кемпінги, туристичні бази, дитячі оздоровчі заклади, є власністю Російської Федерації за умови, що їх будівництво здійснювалось за рахунок коштів республіканського бюджету Російської Федерації, а також коштів підприємств та організацій республіканського та колишнього союзного підпорядкування, розташованих на території Російської Федерації.
Таким чином, питання - чи за рахунок коштів республіканського бюджету Російської Федерації чи коштів підприємств та організацій республіканського чи колишнього союзного підпорядкування, розташованих на території Російської Федерації здійснювалось будівництво спірного об'єкту, підлягає дослідженню.
Окрім цього, однією із вимог позову є зобов'язання повернення майна.
Однак, якщо майно будувалось за рахунок республіканського бюджету Російської Федерації чи коштів підприємств та організацій республіканського чи колишнього союзного підпорядкування, розташованих на території Російської Федерації здійснювалось будівництво спірного об'єкту, та згідно зазначеної Угоди є власністю Російської Федерації, тільки неправильне оформлення права не може бути підставою для вилучення майна власника.
Таким чином, питання, за які кошти здійснювалось будівництво підлягає дослідження.
Представник Державного унітарного підприємства міста Москви "Медичний центр управління справами Мера та Уряду Москви" в засіданні суду надав документи у підтвердження зазначеної обставини.
Однак, суд не має спеціальних пізнань щодо дослідження наданих документів. При цьому також необхідно звернути увагу на їх великий обсяг.
Згідно ст. 32 ГПК України висновок експерта є доказом.
Згідно ст. 84 ГПК України, суд оцінює докази при прийнятті рішення.
Окрім цього, ст. 43 ГПК України передбачений повний, всебічний та об'єктивний розгляд справи.
Призначення експертизи в даному випадку буде лише сприяти повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи.
Згідно ч. 1 статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Суд вважає, що з урахуванням обставин справи для її розгляду на вирішення експертизи необхідно поставити питання:
- Чи здійснювалось будівництво спірного майна - майнового комплексу санаторію «Понізовка» за рахунок коштів республіканського бюджету Російської федерації, чи коштів підприємств та організацій республіканського чи колишнього союзного підпорядкування, розташованих на території Російської Федерації, та якщо здійснювалось - в якій частині?
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі у разі призначення судової експертизи.
Використовуючи надане законом суду право, суд процесуального законодавства не порушує.
Таким чином, суд вважає необхідним призначити по справі судову експертизу, проведення якої доручити судовому експерту Кострубі Анастасії Сергіївні (адреса: 95000, м. Сімферополь, вул. Леніна 12, оф. 6, ТОВ «Судова Експертна Палата», експерту Кострубі А.С.).
По справі проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, повну ухвалу складено 02.07.2012 року.
На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 41, п.1 ч.2 ст. 79, ст. 86 ГПК України, суд -
У Х В А Л И В:
1. Призначити по справі судову експертизу, проведення якої доручити судовому експерту Кострубі Анастасії Сергіївні (адреса: 95000, м. Сімферополь, вул. Леніна 12, оф. 6, ТОВ «Судова Експертна Палата», експерту Кострубі А.С.).
2. На вирішення експертизи поставити наступне питання:
- Чи здійснювалось будівництво спірного майна - майнового комплексу санаторію «Понізовка» за рахунок коштів республіканського бюджету Російської федерації, чи коштів підприємств та організацій республіканського чи колишнього союзного підпорядкування, розташованих на території Російської Федерації, та якщо здійснювалось - в якій частині?
Провадження по справі зупинити.
Зобов'язати сторони представити експерту усі необхідні для проведення експертизи документи, що є у них.
Попередити експерта про кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України, за надання завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Матеріали справи разом з копією ухвали надіслати експерту Кострубі А.С. (адреса: 95000, м. Сімферополь, вул. Леніна 12, оф. 6, ТОВ «Судова Експертна Палата», експерту Кострубі А.С.).
Після закінчення експертизи висновок експерта та матеріали справи повернути до Господарського суду АР Крим, а також представити калькуляцію з оплати експертизи.
Суддя В.І. Гайворонський