Справа № 0907/162/2012
Провадження №11/0990/312/2012
Категорія ст.187 ч.2 КК України
Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І.П.
Доповідач Хруняк Є.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Хруняка Є.В.,
суддів: Вилки С.С., Кукурудза Б.І.,
з участю: прокурора Свірідова Д.І.,
засудженого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_1 на вирок Івано-Франківського міського суду від 27 березня 2012 року,-
в с т а н о в и л а :
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середня, неодружений, непрацюючий, раніше неодноразово судимий, востаннє 05 червня 2008 року Івано-Франківським міським судом за ст. 186 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі,-
засуджений за ч.1 ст.187 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 6 ( шість ) років позбавлення волі із конфіскацією всього майна; за ст. 186 ч.2 КК України на 5 ( п'ять ) років позбавлення волі; за ст. 185 ч.2 КК України на 2 ( два ) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено йому покарання - 6 ( шість ) років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.
Запобіжний захід засудженому - тримання під вартою, залишено без змін, а строк відбування йому покарання рахується з 13 квітня 2010 року.
Вирішено питання про речові докази.
Цивільний позов потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено, а саме стягнуто із ОСОБА_1 180 гривень матеріальної шкоди на користь ОСОБА_2, 1474 гривні матеріальної шкоди на користь ОСОБА_3, 3100 гривень матеріальної шкоди на користь ОСОБА_4
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишено без розгляду.
Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні злочинів за таких обставин.
Так, 29 березня 2010 року приблизно о 14.30 год. ОСОБА_1 з метою відкритого викрадення чужого майна із погрозою застосування насильства, зайшов у парк по вул. Валовій в м. Івано-Франківську, де реалізував свої злочинні наміри, а саме із погрозою застосування фізичного насильства заволодів грошима ОСОБА_3 в сумі 250 гривень та мобільним телефоном "Нокіа 6233" вартістю 1224 гривень після чого останній з місця злочину втік. Даний незаконно нажитий мобільний телефон, засуджений збув невстановленій слідством особі і отримані кошти витратив на власні потреби.
Продовжуючи свої злочинні дії, 30 березня 2010 року біля 15.30 год. ОСОБА_1, з метою відкритого викрадення чужого майна із погрозою застосування насильства, повторно, проходячи по вул. Залізничній в м. Івано-Франківську, побачивши ОСОБА_6, наказав останньому віддати йому мобільний телефон, але почувши у відповідь відмову, засуджений схопив останнього за руку та силою забрав з його кишені мобільний телефон марки "Нокіа 5130" вартістю 1199 гривень. Отримані кошти за збутий телефон ОСОБА_1 витратив на власні потреби.
Окрім того, 10 квітня 2010 року, приблизно о 14.00 год. ОСОБА_1 з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, зайшов в парк по вул. Валовій в м. Івано-Франківську, де побачив гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_7, які йшли йому на зустріч та розмовляли між собою. Реалізуючи свої злочинні наміри, засуджений дістав із кишені ніж та з погрозою його застосування наказав ОСОБА_4 та ОСОБА_7 дати йому гроші або мобільні телефони. Будучи наляканим та сприймаючи погрози як реальні до застосування, ОСОБА_4 дістав із кишені мобільні телефони "Самсунг 5230" вартістю 1700 гривень та "Нокіа Е65" вартістю 1400 гривень і передав їх ОСОБА_1, після чого останній з місця злочину втік. Мобільний телефон "Нокіа Е65" ОСОБА_1 збув гр. ОСОБА_8, який не знав, що телефон був здобутий злочинним шляхом, а телефон "Самсунг 5230" засуджений збув невстановленій слідством особі.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_1 13 квітня 2010 року приблизно о 14.00 год. з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, повторно, проходячи по вул. Дністровській в м. Івано-Франківську повз магазин "Фокстрот" побачив ОСОБА_2 та ОСОБА_9, які розмовляли між собою. Реалізуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 підійшов до них та запропонував їм пройти на вул. Галицьку, де в одному із дворів неподалік кафе швидкого харчування "Баскервіль", в безлюдному місці, ОСОБА_1, дістав із кишені ніж та із погрозою його застосування наказав ОСОБА_2 дати гроші. Будучи наляканим та сприймаючи погрози як реальні до застосування, ОСОБА_2 віддав ОСОБА_1 гроші в сумі 180 гривень. В цей час на мобільний телефон до ОСОБА_2 зателефонував його товариш ОСОБА_5, з яким вони домовилися зустрітися. Почувши розмову про зустріч та маючи на меті повторно вчинити злочин, ОСОБА_1 сказав ОСОБА_2 та ОСОБА_9, що йде з ними.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 13 квітня 2010 року приблизно 14.15. год. ОСОБА_1 із метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, повторно, зайшов із ОСОБА_2 та ОСОБА_9 в парк по вул. Валовій, де зустріли ОСОБА_5. Засуджений ОСОБА_1 достовірно знав, що у ОСОБА_5 є мобільний телефон, тому дістав ніж і з погрозою до застосування наказав потерпілому дати телефон або гроші. Будучи наляканим та сприймаючи погрози як реальні до застосування, ОСОБА_5 віддав ОСОБА_1 мобільний телефон марки "Нокіа5130" вартістю 899 гривень, після чого втік з місця злочину.
Того ж дня, 13 квітня 2011 року, продовжуючи свої злочинні дії, близько 16.00 год. ОСОБА_1 із метою таємного викрадення, повторно, знаходячись в магазині "Секенд Хенд", що по вул. Гаркуші в м. Івано-Франківську, та підшукуючи об'єкти злочинних посягань, звернув увагу на ОСОБА_10, яка в магазині вибирала товар. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_10 і переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, непомітно витягнув із її кишені мобільний телефон марки "Нокіа 7360" вартістю 1067 гривень.
Забравши мобільний телефон, ОСОБА_1, непомітно для потерпілої вийшов з магазину, після чого із місця події втік.
В апеляції прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, вважає вирок незаконним. Просить вирок суду скасувати в зв'язку з невідповідністю тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості та постановити новий вирок, призначивши засудженому більш суворе покарання без застосування вимог ч.1 ст. 69 КК України.
Засуджений вважає вирок незаконним. Просить вирок суду змінити в частині кваліфікації його дій, перекваліфікувати його неправомірні дії з ч.2 ст.187 на ч.2 ст.186 КК України., виправдати його за ст.185 КК України оскільки він не вчиняв крадіжки мобільного телефону ОСОБА_10. Крім того, просить пом'якшити йому покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора Свірідова Д.І. та засудженого ОСОБА_1, які підтримали подані апеляції, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення.
Суд першої інстанції даючи оцінку доказам, обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено і правильно кваліфікував його злочинні дії.
Так, як убачається із показань потерпілих: ОСОБА_3 і ОСОБА_6, що саме ОСОБА_1 погрожуючи їм фізичною розправою, відкрито заволодів їхнім майном - мобільними телефонами та грошима, а потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_5 пояснювали, що ОСОБА_1, погрожуючи їм ножем і застосувати щодо них фізичне насильство, і таку погрозу вони сприйняли як реальну, також заволодів їхнім майном.
Показання потерпілих підтверджені протоколами пред'явлення для впізнання, згідно яких потерпілі серед інших осіб, впізнали ОСОБА_1 як особу, яка їх пограбувала ( т.1 ас. 76, 79, 104 ) та іншими доказами, що підтверджують винуватість засудженого у вчиненні злочинів за які його засуджено, яким суд дав належну оцінку.
Суд правильно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_1 за ст.ст.186 ч.2, 187 ч.2 КК України, а тому покликання засудженого в апеляції про неправильність кваліфікації його неправомірних дій, є безпідставне.
Твердження ОСОБА_1 в своїй апеляції про те, що він не вчиняв крадіжки мобільного телефону у потерпілої ОСОБА_10, а тому його незаконно засуджено за ст.185 ч.2 КК України, також є безпідставне.
Як убачається із показань потерпілої ОСОБА_10, після того, як вона виявила пропажу мобільного телефону і знаходячись в дома, до неї зателефонували працівники міліції і повідомили, що затримано особу, яка викрала її мобільний телефон.
Згідно даних, що містяться у протоколі виявлення і вилучення ( т.1 а.с.30 ) видно, що у ОСОБА_1 під час затримання 13.04.2010 року було виявлено та вилучено мобільний телефон марки "Нокія - 7360", який під час пред'явлення для впізнання потерпілій мобільні телефони, вона впізнала телефон "Нокія - 7360" як такий, що в неї було таємно викрадено ( Т.1 а.с. 191 ).
Досліджені в ході судового слідства матеріали справи повністю підтверджують правильність кваліфікації неправомірних дій засудженого.
Що стосується призначення покарання, то відповідно до ст. 65 КК України, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, за яких вчинений злочин, в тому числі і ті обставини, які пом'якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Ці вимоги закону судом дотримані в повному обсязі.
Як видно із вироку, суд, призначаючи покарання, в достатній мірі врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого, обставини, які пом'якшують та обтяжують ОСОБА_1 покарання.
Зокрема, суд врахував те, що він частково визнав свою вину та кається по окремих епізодах вчинених ним злочинів, усунув заподіяну шкоду поверненням мобільних телефонів потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також вчинення злочинів підсудним внаслідок збігу особистих обставин, оскільки він після звільнення із місць позбавлення волі не зміг працевлаштуватися, не мав постійного місця проживання, що змусило його знов стати на злочинний шлях.
Також, суд врахував те, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, характеризується задовільно за даними СІЗО.
Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а тому правильно призначив йому покарання у виді позбавлення волі, із врахуванням ст. 70 КК України - за сукупністю злочинів. Врахувавши особу засудженого, підстави, що пом'якшують покарання та знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, суд правильно призначив йому покарання за більш тяжкий злочин, передбачений ст. 187 ч.2 КК України із врахуванням ст. 69 КК України - нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції даної статті.
Апеляційних підстав для скасування чи зміни вироку, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 27 березня 2012 року відносно засудженого ОСОБА_1 - без зміни.
Головуючий Є.В. Хруняк
Судді С.С. Вилка
Б.І. Кукурудз
Згідно з оригіналом
Суддя Є.В. Хруняк