Справа № 2-9534/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 травня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Коршак Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі -Позивач), через свого представника, 01 листопада 2011 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит»(далі -Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 (далі -Третя особа), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що 29 грудня 2010 року на вулиці Дегтярівській, 6 з вини Третьої особи, який перебував у трудових відносинах із Відповідачем, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої його автомобіль марки «Деу Нексія», державний номерний знак НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження, внаслідок чого йому заподіяно матеріальну та моральну шкоду. Зауважує, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 березня 2011 року, Третю особу визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того, зауважує, що автомобіль марки «ВАЗ 2104», державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував Третя особа, на праві власності належить Відповідачу та був застрахований у Приватному акціонерному товаристві «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна». Вказує, що згідно звіту № 15 від 14 січня 2011 року про оцінку автомобіля марки «Деу-Нексія», матеріальний збиток, завданий його власникові в результаті пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, складає 2 585 грн. 30 коп. і, що за проведення зазначеного дослідження ним сплачено 350 грн. Крім того, вказує, що за оформлення довіреності на ведення справи ним сплачено 240 грн. Таким чином, з вини Третьої особи йому заподіяна шкода у розмірі 3 175 грн. 30 коп. Зауважує, що 06 червня 2011 року Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна»йому виплатила страхове відшкодування у розмірі 2 386 грн. і, що різниця між заподіяною матеріальною шкодою складає 789 грн., які він просить стягнути із Відповідача у судовому порядку. Крім того, вказує, що неправомірними діями Третьої особи йому була заподіяна моральна шкода, розмір якої він оцінює у 3 000 грн., обґрунтовуючи її тим, що він зазнав душевних страждань у зв'язку із пошкодженням його автомобіля, внаслідок чого він певний час не мав можливості його використовувати за призначенням, через що змінилися його життєві плани. Тому просив стягнути із Відповідача моральну шкоду у судовому порядку та відшкодувати судові витрати, пов'язані із розглядом справи.

У судовому засіданні представник Позивача уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути матеріальну шкоду із Відповідача у розмірі 590 грн., із яких 350 грн., сплачених Позивачем за проведення оцінки його автомобіля, а 240 грн. -за нотаріальне оформлення довіреності. З урахуванням уточнення, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задоволити.

Представник Відповідача у судовому засіданні позов не визнала, просила суд відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що позов є безпідставним, оскільки Позивач отримав страхове відшкодування у повному обсязі від страхової компанії. Крім того, зауважила, що Позивач також отримав кошти у розмірі 1 000 грн. від Третьої особи, безпосередньо, після дорожньо-транспортної пригоди. Також вважає, що моральна шкода та її розмір є необґрунтованими.

Третя особа у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Підтвердив, що він сплатив Позивачеві після дорожньо-транспортної пригоди кошти у розмірі 1 000 грн., проте, належних доказів в цій частині суду не надав. Крім того, зауважив, що пошкодження, які отримав автомобіль Позивача, а саме пошкодження передніх правих дверей автомобіля, не перешкоджали йому використовувати транспортний засіб за призначенням і, що він бачив, як Позивач, насправді, продовжував користуватися автомобілем після дорожньо-транспортної пригоди.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом частини 1 статті 16 Закону «Про страхування», договір страхування -це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування.

Судом встановлено, що між Відповідачем та Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»було укладено договір строком дії від 16 лютого 2010 року і по 15 лютого 2011 року, у зв'язку з чим автомобіль Позивача був направлений Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»на експертну оцінку до ТОВ «Екліс»(а.с.11).

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, оцінку автомобіля Позивача виконав СПД-фізична особа ОСОБА_3 (а.с. 12-24). За проведення вказаної оцінки майна, Позивач сплатив 350 грн. (а.с. 25), які просить стягнути із Відповідача.

Відповідно до Звіту № 15 про оцінку автомобіля «Деу Нексія», державний номерний знак НОМЕР_1, від 14 січня 2011 року, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Деу Нексія», державний номерний знак НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 2 585 грн. 30 коп. (а.с. 12-24).

Згідно Розпорядження № 12926 на виплату за страховою подією, 06 червня 2011 року Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»сплачено Позивачеві 2 386 грн. 90 коп. (а.с. 26).

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 28 березня 2011 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Постанова є чинною.

Судом встановлено, що на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 знаходився у трудових відносинах із Відповідачем.

За змістом частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що матеріальний збиток, завданий Позивачеві внаслідок пошкодження його автомобіля при ДТП, за визначенням оцінювача складає 2 585 грн. 30 коп. Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»сплачено Позивачеві страхове відшкодування у розмірі 2 386 грн. 90 коп. Позивач просить стягнути із Відповідача 590 грн., із яких 350 грн., сплачених ним за проведення оцінки автомобіля, а 240 грн., сплачених ним за оформлення довіреності від імені Позивача.

За змістом частин 34.2. та 34.3. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Як вбачається із матеріалів справи, автомобіль Позивача був направлений Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» на експертну оцінку до ТОВ «Екліс». Проте, з невідомих суду причин, експертна оцінка для Позивача проводилася СПД-фізичною особою ОСОБА_3, якому Позивач сплатив 350 грн. і які просить тапер стягнути із Відповідача.

За таких обставин, суд знаходить позов в цій частині безпідставним, оскільки витрати за проведення такої експертизи (дослідження) покладаються на страховика.

Щодо коштів сплачених Позивачем за оформлення довіреності від його імені, то вказані витрати не відносяться до матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, тому також відшкодуванню не підлягають.

Крім того, Позивач просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути з Відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 3 000 грн.

Позовна вимога в цій частині також не підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом статті 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням транспортного засобу. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Крім того, за змістом частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За змістом статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна.

Судом встановлено, що через порушення Третьої особою, який знаходився із Відповідачем у трудових відносинах, Правил дорожнього руху, 29 грудня 2010 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль Позивача отримав пошкодження.

Відповідно до частин 1-3 статті 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно із частиною 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд знаходить, що Позивачем не доведено заподіяння йому моральної шкоди, тому підстав для задоволення позову в цій частині суд не вбачає.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 23, 1166, 1187 Цивільного кодексу України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Закону України «Про страхування», керуючись статтями 10, 11, 13, 60, 61, 79, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою -в і д м о в и т и у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.