АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«12» квітня 2012р. м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Троїцької Л.Л.,
суддів - Каранфілової В.М., Фальчука В.П.,
при секретарі - Добряк Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення від права спадкування за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 16 січня 2012 року, -
в с т а н о в и л а:
25.07.2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_3, в якому просили усунути її від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, у зв'язку з ухиленням від виконання обов'язку щодо утримання останнього, який перебував у безпорадному стані через тяжку хворобу та мав потребу у постійній сторонній допомозі (а.с.2-5).
Позов обґрунтували тим, що їх син, ОСОБА_4, та ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 2002 року, проживали разом в квартирі чоловіка, яка йому була подарована.
В 2008 році ОСОБА_4 важко захворів на пневмонію та гепатит. Стан його здоров`я погіршувався і з серпня 2008 року він перебував в безпорадному стані, не міг пересуватися самостійно, потребував догляду. В цей час ОСОБА_3 не бажала про нього піклуватися і виконувати свої сімейні обов`язки, не бажала змінювати свій спосіб життя, сімейні стосунки між ними погіршились.
Позивачка по справі, мати ОСОБА_4, звільнилася з роботи та допомагала сину. Оскільки дружина його не доглядала, вони забрали сина до власного будинку, де він і помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після смерті сина відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1, на 1/3 частини якої відповідачка претендує як дружина.
Посилаючись на вищевикладене, позивачі просили усунути ОСОБА_3 від права на спадкування.
Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 16.01.2012 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено.
Усунено ОСОБА_3 від спадкування як спадкоємця першої черги після смерті чоловіка ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв'язку з встановленням факту ухилення від надавання допомоги спадкодавцю.
Стягнуто з відповідача на користь позивачів судові витрати в сумі 54 грн.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав зміст рішення, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, заперечень на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаній нормі права рішення суду не відповідає.
Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи наступні обставини.
ОСОБА_3 і ОСОБА_4 знаходились в зареєстрованому шлюбі з 29.06.2002 року (а.с.9).
ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 08.07.2005 року належала на праві власності квартира АДРЕСА_1 (а.с.10).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (а.с.12).
Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді вищевказаної квартири.
Відповідно до ст.1261 ЦК України, позивачі по справі, які є батьками померлого, та відповідачка ОСОБА_3, його дружина, відносяться до першої черги спадкоємців за законом.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3, знаючи про безпорадній стан свого чоловіка та проживаючи з ним однією сім`ю, свідомо ухилялася від свого обов'язку щодо забезпечення йому постійного догляду, а належні умови життя в цей період на протязі 2-х місяців перед смертю забезпечили батьки - ОСОБА_1 та ОСОБА_2
При цьому, суд посилався на пояснення свідка з боку позивачів ОСОБА_6; пояснення свідків з боку ОСОБА_3 - ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 - визнав недостовірними.
Однак, колегія вважає, що такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог ч.5 ст.1224 ЦК України, особа може бути усунута від права на спадщину за законом, якщо буде встановлено, що вона ухиляється від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, суд при вирішенні такої справи згідно з вимогами ст.214 ЦПК України повинен був установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі від цієї особи.
Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво, фізично та матеріально, самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в її умисних діях чи бездіяльності, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
Крім того, при розгляді справи суду належало з`ясовувати, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб і чи мав спадкоємець матеріальну й фізичну змогу надавати таку допомогу.
Усупереч вимогам ст.ст. 213 - 215 ЦПК України суд указаних обставин не встановив і зазначив у рішенні про доведеність уникнення ОСОБА_3 від свого обов'язку забезпечити допомогу спадкодавцю, посилаючись при цьому лише на показання свідків з боку позивачів, не враховуючи те, що за змістом ч.5 ст.1224 ЦК України лише при одночасному настанні цих обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від права на спадщину.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 страждав тяжким хронічним прогресирующим захворюванням, у зв'язку з чим за станом здоров`я потребував стороннього догляду в період з серпня 2008 року по день смерті, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1, та вказаний догляд здійснювала його мати - ОСОБА_1
Вищевказане підтверджується довідкою ВКК №501 від 05.08.2011 року та довідкою Роздільнянської центральної районної лікарні від 08.08.2011 року (а.с.21, 22).
Заперечуючи проти позову, відповідачка посилалася на те, що вона не ухилялася від своїх обов'язків по наданню допомоги своєму хворому чоловіку, по мірі можливості здійснювала свої обов'язки шляхом приготуванням їжі, прибирання, прання. Крім того, вона працювала продавцем в магазині з 08.00 до 19.00 годин кожного робочого дня.
Дані обставини, які мають значення для справи, позивачами не спростовані і судом першої інстанції до уваги не приймалися.
Також судом не прийнято до уваги, що ОСОБА_4 хворів нетривалий час, на стаціонарному лікуванні не знаходився, і батьки його забрали до себе лише за тиждень до смерті.
Оскільки допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову позивачам в позові з підстав, передбачених в ч.1 ст.309 ЦПК України.
Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 16 січня 2012 року скасувати.
В позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення від права спадкування - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька
В.М.Каранфілова
В.П.Фальчук
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька