АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючої судді - Корнієнко Т.Ю.,

суддів - Сілкової І.М., Васильєвої М.А.,

за участю прокурора - Тертичного О.А.,

скаржниці - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали скарги за апеляцією скаржниці ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 18 травня 2011 року.

Цією постановою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого прокуратури Дарницького району м. Києва ОСОБА_5 від 09.12.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за відсутністю в його діях ознак злочину, передбаченого ст. 128 КК України .

Таке рішення суд мотивував тим, що слідчим було дотримано вимог закону при проведенні перевірки за заявою ОСОБА_1 щодо спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_3, а скаржницею не надано до суду даних, що свідчили б про неповноту проведеної перевірки.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, скаржниця звернулась з апеляцією, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постанову старшого слідчого прокуратури Дарницького району м. Києва від 09.12.2011 року, посилаючись на допущення судом істотних порушень, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує на те, що перевірка проведена неповно і не дано належної оцінки наведеним у скарзі доводам про обставини конфлікту.

Заслухавши доповідь судді, пояснення скаржниці, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та матеріали, на підставі яких було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржниця звернулась до суду зі скаргою, в якій просила скасувати постанову старшого слідчого прокуратури Дарницького району м. Києва від 09.12.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст. 128 КК України, у зв'язку з неповнотою проведеної перевірки, неправильним застосуванням норм процесуального права та порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а матеріали повернути для проведення додаткової перевірки.

Розглядаючи скаргу, суддя вивчив подані скаржницею матеріали, а також матеріали, на підставі яких винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, заслухав пояснення скаржниці та її представника, прокурора і дійшов висновку, що при відмові в порушенні кримінальної справи дотримані вимоги діючого законодавства України, а тому постановив рішення про залишення скарги без задоволення.

Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованим і з ним погоджується.

Згідно ст. 236-2 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя має витребувати матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, ознайомитися з ними і повідомити прокурора та особу, яка подала скаргу, про час її розгляду.

Розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги ст. 99 КПК України, приймає одне з таких рішень, як скасувати постанову про відмову в порушенні кримінальної справи і повернути матеріали для проведення додаткової перевірки, або залишити скаргу без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить висновку, що при постановленні рішення про відмову в порушені кримінальної справи слідчим було дотримано вимог кримінально-процесуального закону, оскільки, як вбачається з наданих до суду матеріалів, перевірка була проведена всебічно та повно, а з даних зібраних за її результатом не вбачається наявність в діях ОСОБА_3 складу злочину.

Тому, висновки суду першої інстанції щодо відповідності рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, з посиланням на відсутність підстав для порушення справи є обґрунтованими.

Слід зазначити, що згідно зі ст. 94 КПК України, даними, які можуть бути підставою для порушення кримінальної справи є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину, а тому самі по собі міркування та підозри без належного їх підтвердження, ще не є свідченням наявності в діях певної особи ознак злочину.

Доводи скаржниці про порушення судом першої інстанції вимог кримінально-процесуального закону та допущення істотної неповноти і однобічності судового розгляду не підтверджуються матеріалами справи.

При проведенні перевірки були відібрані пояснення у заявниці, ОСОБА_3, свідка ОСОБА_4, досліджено акт судово-медичного дослідження (обстеження) № 607/Е від 29.04.2011 року.

ОСОБА_3 в своїх поясненнях вказав, що під час конфлікту ОСОБА_1 намагалась ввірватись до нього в кімнату і коли він почав її виштовхувати за двері впала, не втримавши рівновагу.

В своїх поясненнях свідок, на якого посилається скаржниця, її мати - ОСОБА_4 вказала, що вона не була безпосереднім очевидцем події, оскільки під час конфлікту між дочкою і ОСОБА_3 знаходилась в іншому приміщенні, а про те що ОСОБА_3 штовхнув її дочку знає з її слів.

В суді апеляційної інстанції скаржниця повідомила, що будь-яких інших осіб під час конфлікту в квартирі не було.

Згідно з записами медичної картки амбулаторного хворого та актом судово- медичного дослідження (обстеження) № 607/Е від 29.04.2011 року під час обстеження 31.08.2010 року о 9 год.30 хв. у ОСОБА_1 виявлено перелом діалізу ІІІ п'ясної кістки правої кисті.

Жодних інших тілесних ушкоджень, які б свідчили про її побиття, не виявлено.

Отже, викладені ОСОБА_1 твердження щодо обставин отримання нею тілесних ушкоджень за результатами перевірки не знайшли підтвердження.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що скаржниця не навела будь-яких даних, які б свідчили про неповноту дослідчих перевірок та порушення судом першої інстанції при розгляді скарги вимог кримінально-процесуального закону України.

За таких обставин суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, дійшов правильного висновку що на момент винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи особою, яка її виносила, було дотримано усіх вимог кримінально-процесуального закону і на підставі аналізу зібраних даних, в діях ОСОБА_3 не встановлено ознак злочину, передбаченого ст.128 КК України, з чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, а тому постанову суду слід залишити без змін, а апеляцію скаржниці - без задоволення.

Разом з тим, в постанові суду допущена технічна описка в даті події, а саме замість «22 серпня 2010 року» зазначено «22 серпня 2008 року». Наведена технічна описка підлягає виправленню шляхом зазначення правильної дати - «22 серпня 2010 року».

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 18 травня 2011 року, якою залишена без задоволення її скарга на постанову старшого слідчого прокуратури Дарницького району м. Києва ОСОБА_5 від 09.12.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ст.128 КК України, у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, залишити без задоволення.

В порядку ст.365 КПК України виправити описку в мотивувальній частині постанови і вважати, що подія мала місце 22 серпня 2010 року.

В решті постанову суду залишити без змін.

Судді:

Корнієнко Т.Ю. Сілкова І.М. Васильєва М.А.