Донецький окружний адміністративний суд
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
21 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/7587/2012
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Полякова К.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку про зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
20 червня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку, в якому просила суд понудити посадових осіб Відділу державної виконавчої служби Калінінського районну у м. Донецьку зробити незалежну оцінку нерухомого майна боржника, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до вимог ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження».
Як встановлено нормами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
Згідно частини 2 статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 1 частини першої статті 17 КАС України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Як зазначено позивачем в адміністративному позові, 16.12.2010 Калінінським районним судом м. Донецька у справі № 2-115/10 прийнято рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 154 500,00 грн. передплати та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи - 120 грн., судовий збір 1 545 грн.
Подалі позивачем наведено, що 04.04.2012 року Калінінським районним судом м. Донецька по об'єднаним в єдине провадження справам № 552/196/12 та № 2/255/528/12 також винесено рішення, відповідно до резолютивної частини якого вирішено: позовні вимоги ОСОБА_2. до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, сплату інфляційних втрат та трьох відсотків річних задовольнити частково, а саме - стягнути з останньої на користь ОСОБА_2 три відсотка річних у сумі 13536,74 грн., та інфляційні втрати у сумі 46 813,50 грн., а всього 60 350,24 грн.
Відділом державної виконавчої служби Калінінського району м. Донецьку здійснюється виконавче провадження з примусового виконання зазначених судових рішень.
15.06.2012 року на адресу позивача надійшов лист від ПП «НИВА- В.Ш.» щодо призначення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна, що належить ОСОБА_1
Позивач вважає дії державного виконавця щодо оцінки арештованого майна такими, що порушують права боржника, які передбачені ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, зазначаючи, що існує очевидна небезпека правам позивача по справі якщо не вжити забезпечувальних заходів відносно призупинення виконавчих дій проваджень з виконання рішень Калінінського районного суду м. Донецька від 16.12.2010 по справі № 2-115/10 та від 04.04.2012 по об'єднаним справам № 522/196/12 та № 2/255/528/12 в частині примусової реалізації майна боржника, а саме нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в порядку ст. 117 КАС України. Тому позивач просить суд призупинити виконавче провадження з виконання рішень Калінінського районного суду м. Донецька від 16.12.2010 по справі № 2-115/10 та від 04.04.2012 по об'єднаним справам № 522/196/12 та № 2/255/528/12 в частині примусової реалізації майна боржника, а саме нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Частиною 1 статті 181 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушені їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно ч. 2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції від 09.03.2011 зі змінами та доповненнями), боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 цього ж Закону України, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 3 (зі змінами внесеними Постановою Пленуму Вищого господарського суд України від 21.05.2012 № 5) визначено, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених ч.2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.
Зокрема, розділом VІІ Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 визначено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, тому такі спори не належать до юрисдикції адміністративних судів.
Нормами частини 1 статті 368 ЦПК України зазначено,що питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання вирішує місцевий суд, який розглянув справу.
Згідно статті 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно ст. 384 ЦПК України, скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки, позивач оскаржує дії державного виконавця щодо проведення оцінки арештованого майна та просить суд зобов'язати державного виконавця зробити незалежну оцінку нерухомого майна в межах виконавчого провадження, яке здійснюється на виконання рішень Калінінського районного суду м. Донецька від 16.12.2010 по справі № 2-115/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 154 500 грн передплати та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи - 120 грн, судовий збір 1 545 грн, та від 04.04.2012 по об'єднаним справам № 522/196/12 та № 2/255/528/12 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 три відсотка річних у сумі 13536,74 грн, та інфляційні втрати у сумі 46 813,50 грн, а всього 60 350,24 грн., відтак даний позов належить розглядати в порядку передбаченому ст.ст. 383 -389 ЦПК України, що є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Крім того, суд зазначає, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа. Отже, зважаючи на те, що розгляд заявлених вимог повинен здійснюватися за правилами цивільного судочинства, питання забезпечення позову також регулюються нормами статей 151-155 Цивільного процесуального кодексу України.
До того ж, позивачем при подачі позовної заяви відповідно до квитанції № 5998 від 20.06.2012, сплачено судовий збір у розмірі 32 гривні 19 копійки, а також сплачений судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову за квитанцією № 5999 від 20.06.2012 розміром 108 гривень 00 копійок.
З 1 листопада 2011 року набрав чинність Закон України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі по тексту Закон № 3674-VI), яким встановлено порядок повернення судового збору.
Із набрання чинності вказаного Закону, виключено ст. 89 КАС України, якою було урегульоване питання повернення судового збору.
Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження.
Частиною 3 статті 7 зазначеного Закону передбачено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Статтею 98 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне повернути судовий збір, сплачений позивачем ОСОБА_1 при поданні позовної заяви до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку про зобов'язання вчинити певні дії.
Враховуючи викладене та керуючись ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку про призупинення виконавчого провадження з виконання рішень Калінінського районного суду м. Донецька від 16.12.2010 по справі № 2-115/10 та від 04.04.2012 по обєдненним справам № 522/196/12 та № 2/255/528/12 в частині примусової реалізації майна боржника, а саме нерухомого майна, розташованого за адресою: м.Донецьк, бул. Шевченко, буд.44 та спонукання посадових осіб Відділу державної виконавчої служби Калінінського районну у м. Донецьку зробити незалежну оцінку нерухомого майна боржника, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до вимог ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» - відмовити.
2. Повернути ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ІПН НОМЕР_1) суму сплаченого судового збору розміром 32 (тридцять дві) гривні 19 коп. відповідно до квитанції № 5998 від 20.06.2012 року та 108 (сто вісім) гривень 00 коп. за квитанцією № 5999 від 20.06.2012 року.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті провадженні в адміністративній справі разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.
4. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то ухвала вважається такою, що не набрала законної сили.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Полякова К.В.