Справа № 22-ц/2690/6749/12

Головуючий у 1 інстанції: Галаган В.І.

Доповідач у II інстанції: Рейнарт І.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Рейнарт І.М.

суддів Кулікової С.В., Білич І.М.

при секретарі Кононенко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" ОСОБА_2 на ухвалу судді Дніпровського районного суду м. Києва від 10 лютого 2012р. по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4

про стягнення заборгованості за кредитним договором,є

встановила:

позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

23 січня 2012р. позовна заява була залишена без руху та позивачу наданий строк для усунення її недоліків.

Ухвалою судді від 10 лютого 2012р. позовна заява визнана неподаною та повернута позивачу.

Представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу судді скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі зазначає, що вимоги суду про зазначення на платіжному дорученні відомостей про зарахування сплаченої суми до Державного бюджету України суперечить вимогам Закону України "Про судовий збір".

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Повертаючи позивачу позовну заяву, суддя виходив з того, що позивачем у визначений строк не були усунені недоліки позовної заяви, а саме не наданий належним чином оформлений документ, що підтверджує сплату судового збору.

Колегія суддів вважає, що даний висновок судді є обґрунтованим і відповідає нормам процесуального права.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Законом України "Про судовий збір" визначено об'єкти справляння судового збору, його розмір, порядок сплати та інше.

Зокрема, ч. 1 ст. 6 закону передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Згідно ч. 1 ст. 9 даного закону судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

При цьому, порядок заповнення платіжних документів, які підтверджують сплату судового збору, передбачений відповідними Інструкціями центральних органів виконавчої влади.

У підтвердження сплати судового збору за подачу позовної заяви про стягнення

- 2 -

заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, позивачем було надано меморіальний ордер.

Відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" меморіальний ордер - це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Статтею 30.1. даного закону передбачено, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Пунктом 3 ст. 10 Закону України "Про судовий збір" Кабінет Міністрів України протягом двох місяців з дня набрання чинності законом зобов'язаний забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів, що суперечать цьому закону.

Однак, на день подання даного позову продовжує діяти Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р. в частині зарахування державного мита до бюджету, так як іншого нормативного документу прийнято не було.

Відповідно до п. 14 Інструкції в разі безготівкового переказування державного мита з рахунку платника, відповідальний виконавець установи банку зобов'язаний на лицьовому чи зворотному боці останнього примірника платіжного доручення, який видається платнику, зробити відповідний напис (помітку) про зарахування державного мита до державного бюджету. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском круглої печатки кредитної установи із зазначенням дати виконання платіжного доручення.

Вказаний пункт Інструкції не суперечить Закону України "Про судовий збір", як помилково зазначає апелянт.

Вказане також підтверджується Інформаційним листом Державної судової адміністрації України № 12-6621/11 від 10 листопада 2011р.

Крім того, колегія суддів зазначає, що загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Національного банку України 21 січня 2004р. № 22 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 29 березня 2004р.

Пунктом 1.3. визначено, що вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання коштів з рахунків цих учасників, та обов'язкові для виконання ними і саме даною Інструкцією визначені правила використання під час здійснення розрахункових операцій платіжних інструментів у тому числі і меморіального ордеру, а також реквізити

розрахункових документів.

Зокрема, пунктом 2.14. передбачено, що Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувача", засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Однак, меморіальний ордер, наданий позивачем, не відповідає вимогам зазначених вище нормативних актів, так як не містить дат надходження та виконання, а також даних про зарахування суми на рахунок отримувача, тому суддя правомірно відповідно до положень ст. 121 ЦПК України залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків, а у зв'язку із невиконанням позивачем правомірних вимог суду - визнав позовну заяву неподаною та повернув її позивачу.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк"

- 3 -

ОСОБА_2 відхилити, ухвалу судді Дніпровського районного суду м. Києва від 10 лютого 2012р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді