Справа № 22-ц/2690/1590/12

Головуючий у I інстанції: Яценко Н.О.

Доповідач у II інстанції: Рейнарт І.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 червня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Кулікової С.В., Білич І.М.

при секретарі Кононенко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2011р. по цивільній справі за позовом ПАТ КБ "Правекс-Банк" до ОСОБА_2

про стягнення донарахованих відсотків та пені за договором

та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ПАТ КБ "Правекс-Банк"

про визнання розірваним договору про відкриття кредитної лінії,

встановила:

позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у сумі 253 504,80 долари США та судових витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 15 вересня 2008р. уклав з відповідачем договір про відкриття кредитної лінії, за умовами якого надав відповідачу кредитну лінію в іноземній валюті з лімітом кредитування 875 000 доларів США до 15 вересня 2013р. зі сплатою 14,99% річних. Відповідач належним чином умови договору не виконував, у зв'язку із чим рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26 квітня 2010р. з відповідача стягнуто заборгованість за кредитним договором, у тому числі і заборгованість по відсоткам за користування кредитом станом на 25 травня 2009р. та заборгованість по пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом станом на 19 червня 2009р.

Однак, відповідач рішення суду не виконує, продовжує користуватися кредитними коштами, тому позивач просить стягнути відсотки за користування кредитом за період з 25 травня 2009р. по 28 лютого 2011р. у сумі 235 004 долари США та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за період з 1 грудня 2009р. по 31 січня 2011р. у сумі 18 500,80 дари США.

Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання розірваним договору про відкриття кредитної лінії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, відповідач зазначав, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором, тому відповідно до умов договору його дія є припиненою, а кредитний договір є розірваний.

Рішенням суду від 15 листопада 2011р. первісний позов задоволено частково, стягнуто з відповідача відсотки за користування кредитом за період з 25 вересня 2009р. по 28 лютого 2011р. у сумі 235004 долари США та пеню за період з 10 травня 2010р. по 28 лютого 2011р. у сумі 11891,49 долар США, і судові витрати. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Представник відповідача подав апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким у задоволенні первісного

- 2 -

позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

В апеляційній скарзі зазначає, що позивачем не вірно розрахована заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Також апелянт зазначає, що рішення суду про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог постановлено з порушенням норм матеріального права, так як ст. 651 ЦК України допускається розірвання договору.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у зустрічному позові, суд першої інстанції виходив з того, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, а ст. 16 ЦК України не передбачає захист права шляхом визнання договору розірваним.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15 вересня 2008р. між сторонами був укладений договір про відкриття кредитної лінії, за умовами якого позивач надав відповідачу кредитну лінію в іноземній валюті з лімітом кредитування 875 000 доларів США до 15 вересня 2013р. зі сплатою 14,99% річних. У зв'язку із порушенням відповідачем умов кредитного договору, позивач звернувся до суду з позовом про дострокове стягнення всієї заборгованості за кредитним договором, несплаченим відсоткам та пені.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26 квітня 2010р. позов задоволено, стягнуто з відповідача заборгованість за кредитним договором, а саме: кредитну заборгованість - 875 000доларів США, заборгованість по відсоткам - 63275 доларів США, та пеню за прострочення повернення кредиту та відсотків - 22933 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У п. 17 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012р. "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз'яснено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, боржник несе обов'язок відшкодувати інфляційні витрати від знецінення неповернутих коштів на час виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, нарахованих відсотків та пені.

При цьому, договором, який був укладений сторонами, не передбачений розмір процентів за не виконання грошового зобов'язання про дострокове повернення кредитної заборгованості.

Однак, предметом даного позову є вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом з 25 травня 2009р. по 28 лютого 2011р., та пені з 1 грудня 2009р. по 31 січня 2011р., тобто після подачі попереднього позову та після набрання рішенням суду законної сили, а не про відшкодування заподіяних збитків за несвоєчасне виконання рішення суду.

- 3 -

Колегія суддів вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом з 25 травня 2009р. та пені з 1 грудня 2009р. до ухвалення рішення суду 26 квітня 2010р., так як позивачем був обраний спосіб судового захисту своїх прав на період до 25 травня 2009р. та 1 грудня 2009р. відповідно, і під час розгляду попереднього позову судом, позивачем дані позовні вимоги не уточнювалися і не доповнювалися.

При цьому позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з вимогою про відшкодування заподіяних збитків внаслідок несвоєчасного виконання рішення суду, які передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Колегія суддів вважає, що обираючи спосіб захисту порушеного права у вигляді вимоги про дострокове стягнення всіх сум заборгованості за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та пені на час звернення до суду, позивач тим самим фактично висловив свою волю на припинення договірних кредитних відносин з відповідачем, що фактично свідчить про його односторонню відмову від даного договору.

Вказане не суперечить нормам діючого законодавства, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Наслідком односторонньої відмови від договору у повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено законом або договором, є відповідно розірвання договору, що передбачено ч. 3 ст. 651 ЦК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що отримавши задоволення своїх вимог про дострокове стягнення всіх сум заборгованості за кредитним договором, нарахованих відсотків та пені позивач після ухвалення рішення суду не має законних підстав для повторного звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом та пені за період після постановлення рішення суду та до фактичного виконання зобов'язання.

Оскільки позивачем не заявлялися вимоги про відшкодування витрат від знецінення неповернутих коштів за час виконання рішення суду, а підстав для задоволення заявлених позовних вимог не має, колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині постановлено з неправильним застосування норм матеріального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що зустрічний позов підлягає задоволенню, оскільки частиною 3 ст. 651 ЦК України визначено, що при односторонній відмові від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Спосіб захисту свого права, який був вибраний відповідачем при подачі зустрічного позову, не суперечить нормам ст. 16 та 651 ч. 3 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316-317 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2011р. скасувати та постановити нове, яким у позові ПАТ КБ "Правекс-Банк" до ОСОБА_2 про стягнення донарахованих відсотків та пені за договором відмовити.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Визнати договір про відкриття кредитної лінії № 5-046/08Ф від 15 вересня 2008р., який укладено між Акціонерним комерційним банком "Правекс-Банк" та ОСОБА_2, розірваним з 26 квітня 2010р.

В іншій частині позову відмовити.

- 4 -

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді