АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2012 року. м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.

суддів - Гаврилової М.В., Невідомої Т.О.

при секретарі - Пазюку Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Голосіївського району міста Києва на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 квітня 2012 року по справі за позовом заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах Держави в особі Іпотечного центру в місті Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитною угодою, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2012 року прокурор звернувся із зазначеним позовом, уточнивши який зазначив, що 16 лютого 2001 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 2 та 07 грудня 2001 року Додаткова угода за якими позивач від імені Держави надав прямий(цільовий) адресний кредит в сумі 85 730 грн. на будівництво житла за будівельною адресою АДРЕСА_1. Відповідач мав щоквартально погашати кредит в сумі 765 грн., а в разі порушення зобов'язання сплатити пеню.

Відповідач не виконав цих зобов'язань за договором, із 15 жовтня 2003 року виникла заборгованість.

Тому, прокурор просив стягнути із відповідача на користь позивача 69 396.96 грн. заборгованості з яких: 26 768 грн. заборгованості за кредитним договором, 21 687.56 грн. відсотків за користування кредитом та 20 941.40 грн. пеню, судові витрат покласти на відповідача.(а.с. 1-22, 45-55)

Відповідач проти позову заперечував, у т.ч. з підстав необхідності застосування позовної давності.(а.с. 34)

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24.04.2012 року в задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитною угодою відмовлено. (а.с.65-68).

В апеляційній скарзі прокурор посилався на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Обґрунтовуючи скаргу апелянт зазначив, що суд не правильно дослідив обставини справи та дійшов помилкового висновку про відмову у позові.(а.с. 71-75)

В судовому засіданні прокурор Одуденко В.В., представник позивача ОСОБА_2 підтримали скаргу і просили її задовольнити, відповідач ОСОБА_1 просив скаргу відхилити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи сторін, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково враховуючи наступне.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Між сторонами виникли правовідносини щодо надання пільгового довготермінового державного кредиту згідно з положеннями ст. 10 Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" та умовами Положення про надання пільгового довготермінового державного кредиту молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам, затвердженого Постановою КМ України від 17 травня 1999 р. N 825 та від 29 травня 2001 року № 584.

Так, судом встановлено, що 16 лютого 2001 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 2 та 07 грудня 2001 року Додаткова угода за якими позивач від імені Держави надав ОСОБА_1 зворотній прямий(цільовий) адресний кредит в сумі 85 730 грн. на будівництво житла загальною площею 63.31 кв.м. за будівельною адресою АДРЕСА_1 із терміном повернення 30 років з часу отримання документів на право володіння та користування житлом.

За п.п. 2.2, 2.4 цього Договору плата за кредит встановлена у розмірі трьох відсотків річних(сім'ї, які мають дітей відсотки за користування кредитом не сплачують), при цьому, позичальник зобов'язувався у місячний термін повідомляти про зміни у складі сім'ї(народження дітей тощо).

Відповідачем не надано доказів повідомлення ним позивача про зміни у складі сім'ї із наданням відповідних документів, як підставу звільнення від сплати відсотків за кредитом, не встановлено наявності таких і судом.

Відповідач мав щоквартально погашати кредит в сумі 765 грн., а в разі порушення зобов'язання мав сплатити пеню, яка за п. 5.2.1 цього Договору визначена в розмірі подвійної облікової ставки НБ України. (а.с. 5-12)

15 січня 2003 року ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на кв. 70 в буд. 15 корпус 1 по вул. Вільямса в м. Києві.(а.с. 14-15)

Цих обставин сторони не заперечували і в суді апеляційної інстанції.

Відповідач не виконав цих зобов'язань за договором, із 15 жовтня 2003 року виникла заборгованість.

У кредитній угоді передбачено, що її виконання здійснюється щоквартально відповідно до Додатку 2, тому початком перебігу строку позовної давності є день, коли боржник повинен був сплатити черговий платіж, проте не сплатив його.

Оскільки відповідачем заявлено про застосування позовної давності, колегія суддів дійшла висновку про можливість її застосування щодо стягнення пені, яка визначена за п. 5.2.1 Договору і з підстав п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, та визначає її розмір відповідно до розрахунку наданого позивачем, проте із 15.04.2011 року до 15.04.2012 року, тобто в межах річного строку в сумі 305.54 грн.

Обов'язок боржника ОСОБА_1 сплатити 48 761.10 грн. заборгованості за кредитною угодою з яких: 26 768 грн. заборгованості за кредитним договором, 21 687.56 грн. відсотків за користування кредитом та 305.54 грн. пені, розрахунки такої заборгованості наведені позивачем передбачені і відповідають змісту п.п. 1.1-1.2, 2.1-2.10, 4.2.1-4.2.6, 5.2.1-5.2.2 укладеного Виконавчою дирекцією Державного Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву і ОСОБА_1 кредитної угоди від 16 лютого 2001 року № 2 та Додаткової угоди від 07 грудня 2001 року.(а.с.7-12)

Наведені розрахунки обґрунтовані наявними у справі доказами, в межах заявлених позовних вимог, враховано період порушення боржником умов договору, і сплату ним коштів на виконання договору і часткове погашення заборгованості. Відповідач не надав власного розрахунку суми заборгованості за кредитним договором, доводи щодо неправильності такого розрахунку зробленого позивачем спростовуються матеріалами справи. (а.с. 47-55)

На підставі ст. 88 ЦПК України із відповідача на користь держави підлягає стягненню 487.61 грн. (48761.10 грн. сума задоволених позовних вимог х 1%) судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 243.80 грн. судового збору за розгляд справи апеляційним судом.(а.с. 1-2)

Інші доводи скарги цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.

Керуючись ст. 88, ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Голосіївського району міста Києва задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 квітня 2012 року скасувати, ухвалити нове.

Позовні вимоги заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах Держави задовольнити частково і стягнути на користь Іпотечного центру в місті Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1:

- 26 768(двадцять шість тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. заборгованості за кредитом;

- 21 687(двадцять одна тисяча шістсот вісімдесят сім) грн. 56 коп. відсотків за користування кредитом;

- 305(триста п'ять) грн. 54 коп. пені;

-487(чотириста вісімдесят сім)грн. 61 коп. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 243(двісті сорок три)грн. 80 коп. судового збору за розгляд справи апеляційним судом, а всього 49 491(сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто одна) грн. 95 коп., в іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець

М.В.Гаврилова

Т.О.Невідома