Судове рішення #23624815




АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

МСП-03068, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А


Справа №22-ц/2690/7939/2012

Головуючий у 1 інстанції - Бірса О.В.

Доповідач - Українець Л.Д.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

13 червня 2012 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

В складі : головуючого - Українець Л.Д.

суддів - Шебуєвої В.А.

- Оніщука М.І.

при секретарі - Дем'янчук Т.О.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради

на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 лютого 2012 року в справі позовом ОСОБА_2 до Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна», третя особа Комунальне підприємство «Житло-сервіс» про визнання права власності,

в с т а н о в и л а :

У липні 2011 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом про визнання права власності.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. У січні 2009 року за власний кошт вона забезпечила розробку проектної документацію та виконання будівельних робіт по будівництву мансарди в межах існуючого даху над належною їй квартирою. Після завершення будівельних робіт вона звернулась до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомого майна та права приватної власності» для реєстрації свого права власності на добудоване приміщення. Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» було проведено технічний облік добудованого приміщення та виготовлено технічну документацію, проте у державній реєстрації права власності на добудову відмовлено.

Оскільки всі роботи були проведені за її власний кошт з дотримання всіх будівельних норм, добудоване приміщення перебуває лише в її користуванні і таке користування не порушує права інших осіб, просила визнати за нею право власності на новостворене майно квартири АДРЕСА_2 загальною площею 133,7 кв.метрів відповідно до виготовленої технічної документації.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29 лютого 2012 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на новостворене майно - квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 133,7 кв.м, відповідно до виготовленої технічної документації плану за поверхами.

Не погоджуючись з даним рішенням, Комунальне підприємство «Житло-сервіс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Зазначає, що рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Висновок суду, що у позивача виникло право власності, оскільки той звернувся до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна з заявою про реєстрацію права власності на новостворене нерухоме майно, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Зазначає, що позивачем не дотримано порядок реєстрації права власності на новостворений об'єкт нерухомого майна.

У супереч чинному законодавству, протягом 2009 року позивачем за власний рахунок, без затвердженою в установленому порядку проектно-дозвільної документації, було проведено будівельні роботи на горищі в межах існуючого даху над належною їй квартирою та збудовано мансарду, а саме здійснено реконструкційну перебудову.

Судом не враховано, що ключовим питанням спору є незаконне проведення будівельних робіт, оскільки фактично в результаті цього відбулась заміна техніко-економічних показників геометричних розмірів, що фактично є реконструкцією.

ОСОБА_2 та її представник двічі не з»явилися в судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. 23 травня 2012 року задоволено клопотання представника ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи в зв»язку з посиланням на погане самопочуття ОСОБА_2 та зайнятість представника в іншому процесі.

Про час та місце розгляду справи 13.06.2012 року ОСОБА_2 повідомлена, що підтверджується повідомленням про вручення їй поштового відправлення 30.05.2012 року.

В судове засіданні 13.06.2012 року надійшло клопотання представника ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи у зв»язку з загостренням гіпертонічного кризу у позивача. Про причини своєї неявки представник позивача не зазначив.

Колегія суддів ухвалила розглядати справу у відсутності ОСОБА_2 та її представника, оскільки вони повторно не з»явилися в судове засідання та не надали доказів поважності їх відсутності, як в першому судовому засіданні та і в судовому засіданні 13.06.2012 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга є обгрунтованою з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 є власником новоствореного майна, а тому її позовні вимоги не суперечать вимогам чинного законодавства.

Проте з таким висновком суду погодитись не можливо, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 08 квітня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстраційним № 1116, за яким ОСОБА_5 продав ОСОБА_2 АДРЕСА_1. ( а.с.6-9) .

АДРЕСА_1 не перебуває ні на балансі ні на утриманні в управління райдержадміністрації (а.с.93), не є комунальною власністю, а перебуває на позабалансовому обліку в Комунальному підприємстві «Житло-сервіс» (а.с.91).

Протягом 2009 року позивачем за власний рахунок було проведено будівельні роботи на горищі в межах існуючого даху над належною їй квартирою та збудовано мансарду.

Згідно дослідження № 071 від 24 березня 2011 року проведеного Центром судових експертиз «Експертранссервіс» частина горища (мансардного поверху) над АДРЕСА_1 відповідає діючим нормам та стандартам чинним на території України в галузі будівництва і може бути виділена в натурі з квартирою № 141, як окремий самостійний об'єкт нерухомого майна та експлуатуватись як підсобні приміщення вищенаведеної квартири (а.с12-18).

ОСОБА_2 звернулась до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» з заявою про реєстрацію її права власності на новостворене майно. Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» було проведено технічне обстеження зазначеного приміщення, виготовлено технічну документацію на новостворене нерухоме майно за поверхами, з урахуванням добудови (а.с. 10-11), але у реєстрації права власності відмовлено (а.с.19-20).

Суд дійшов до хибного висновку, що право позивача на створене майно було фактично визнано при складанні зазначених документів, а відтак недоречним є посилання суду на ч.2 ст. 331 ЦК України, відповідно до якої право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту реєстрації; та на ст. 392 ЦК України, якою передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Сам факт створення нерухомого майна за відсутності передбачених законом умов, необхідних для встановлення права власності на нього, не може бути підставою для визнання такого права.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року 7/5, з наступними змінами, Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» проводить державну реєстрацію права власності на нерухоме майно .

Розділом другим Положення визначено, що для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник, інший правонабувач або уповноважена ними особа подає заяву про державну реєстрацію прав за формою визначеною Положенням.

До заяви про державну реєстрацію прав подаються правовстановлювальні документи, їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи визначені Положенням.

Пунктом 3.9. Положення передбачено, що державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації.

Відповідно до даних технічної інвентаризації: дозвіл на реконструкцію з влаштуванням приміщення в горищному просторі до Бюро технічної інвентаризації не подано.

Пунктом 1.6 Положення передбачено, що державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Не підлягають державній реєстрації тимчасові споруди, а також споруди не пов'язані фундаментом із землею.

Відповідно до пункту 3.5. Положення у проведенні державної реєстрації відмовляється, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Таким чином, отримання свідоцтва про право власності на новостворену нерухомість та її реєстрацію врегульовано чинним законодавством та передбачає позасудовий порядок вирішення шляхом звернення зацікавленої особи з належним пакетом відповідних документів до відповідного органу владних повноважень. І лише в разі відмови у вирішенні цих питань чи неправильного їх вирішення зацікавлена особа вправі звернутись до суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не зверталася до органу владних повноважень з відповідним пакетом документів для узаконення новоствореного об'єкту нерухомого майна.

У силу ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Статтею 152 ЖК Української РСР передбачено, що переобладнання та перепланування квартири, що належить особі на праві приватної власності провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів.

Так, відповідно до п.19 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572 переобладнання та перепланування жилих і підсобних приміщень, балконів і лоджій власниками квартир, наймачами і орендарями може провадитися лише з метою поліпшення благоустрою квартири за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку.

При цьому, згідно п.3.10 розпорядження представника Президента України в м. Києві «Про порядок утримання та експлуатацію житлового фонду, інженерних систем і обладнання у м. Києві» від 20.07.1994 року перепланування квартир та громадських приміщень жилих будівель може проводитись тільки після одержання відповідних дозволів (рішень) міжвідомчих комісій районних у м місті Києві державних адміністрацій.

Позивачем за власний рахунок без затвердженою в установленому порядку проектно-дозвільної документації було проведено будівельні роботи на горищі в межах існуючого даху над належною їй квартирою та збудовано мансарду

Зважаючи на те, що позивачем не дотримано порядок реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.


Керуючись ст.ст. 303,304, 307,309, 313, 316,317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 29 лютого 2012 року скасувати та ухвалити нове наступного змісту.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.


Головуючий:

Судді:




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація