АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

У Х В А Л А

12 червня 2012 року колегія суддів судової палати Апеляційного суду м. Києва з розгляду кримінальних справ у складі:

головуючого судді - Кузьміна А.С.,

суддів - Фрич Т.В., Одинця В.М.,

за участю прокурора - Краснікова Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали справи за апеляцією скаржника ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою апеляцію ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 1 березня 2012 року про залишення його скарги без задоволення визнано такою, що не підлягає розгляду.

В апеляції та доповненнях до неї ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить постанову скасувати, визнати його апеляцію такою, що підлягає розгляду, та зобов'язати суд першої інстанції виконати вимоги ст. ст. 351, 354 КПК України.

В обґрунтування свого прохання апелянт зазначає про те, що копію постанови від 1 березня 2012 року він отримав лише 13 березня 2012 року, а тому його апеляція подана у встановлений законом строк.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції скаржника, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку про те, що вона підлягає задоволенню за наступних підстав.

Як вбачається з постанови суду від 27 березня 2012 року, апеляцію ОСОБА_1, згідно з вимогами ст. 353 КПК України, визнано такою, що не підлягає розгляду у зв'язку із відсутністю клопотання про поновлення строку на оскарження.

Відповідно до ст. 236 КПК України, на постанову судді, за результатами розгляду скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду.

Зазначена норма кримінально-процесуального закону вірно знайшла соє відображення в постанові суду.

Матеріалами справи підтверджується, що скаржник ОСОБА_1 перебуває під вартою у Київському СІЗО і копію постанови від 1 березня 2012 року отримав лише 13 березня 2012 року.

З огляду на те, що положеннями ст. 236 КПК України прямо не передбачено випадки перебування скаржника під вартою, колегія суддів, в даному випадку, вважає за необхідне звернутися до ст. 349 КПК України, згідно з якою строки подачі апеляції відраховуються з моменту вручення особі, яка перебуває під вартою, копії рішення.

За таких обставин, апеляція скаржника ОСОБА_1 від 18 березня 2012 року, яка надійшла до суду 21 березня 2012 року, подана у встановлені законом строки, а від так необхідність у поданні клопотання про поновлення строку на оскарження, як це передбачено ст. 353 КПК України, відсутня.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апелянта є обґрунтованими та заслуговують на увагу, постанова про визнання апеляції ОСОБА_1 такою, що не підлягає розгляду, підлягає скасуванню, а матеріали справи поверненню до суду для виконання вимог кримінально-процесуального закону.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2012 року, якою апеляцію ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 1 березня 2012 року визнано такою, що не підлягає розгляду, скасувати.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції для виконання вимог ст. ст. 351, 354 КПК України.

Судді

1. 2. 3.