А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д м. К И Є В А

Справа № 22 -7544 /2012 р. Головуючий у 1 інстанції Наборозняк М.І.

Доповідач Котула Л.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - судді Котули Л.Г.

Суддів: Білич І.М. , Шахової О.В.

При секретарі Полонській А.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Київелектромонтаж» про стягнення заробітної плати, зобов'язання зробити запис у відомостях по нарахуванню заробітної плати,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2012 року позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київелектромонтаж» про стягнення заробітної плати за період роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зобов'язання зробити запис у відомостях по нарахуванню зарплати за травень, червень 1986 року за роботу в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС залишено без задоволення.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і постановити нове, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити з підстав , викладених у ній , представника відповідача , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги , вказуючи на те , що суд обгрунтовано відмовив у задоволені позову, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Судом встановлено , що позивач працював у Спеціалізованому управління механізації тресту "Київелектромонтаж" на посаді водія з 16.08.1983 року по 01.04.1991 року ( а.с.13)

Як випливає з довідки Спеціалізованого управління механізації ВАТ " Київелектромонтаж" від 25 травня 2011 року ОСОБА_1 у травні 1986 року працював машиністом 4 розряду у Спеціалізованому управлінню механізації ВАТ " Київспецмонтаж" і за 19 днів травня 1986 року йому була виплачена заробітна плата в сумі 159 крб.66 коп. по тарифу машиніста 4 розряду та заробітна плата за один день червня 5 крб.(а.с.42)

Зазначена обставина також підтверджується відомостями по нарахуванню заробітної плати(а.с.59)

У судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_2, який у 1986 році був начальником Спеціалізованого управління механізації тресту " Київелектромонтаж" та підтвердив , що ні він , як керівник управління , ні керівництво тресту не направляли позивача на роботу у зону відчуження . У 1991- 1992 роках були складені акти щодо осіб , які направлялися на роботу в зону відчуження і в цих актах прізвище позивача відсутнє. Накази на які посилається позивач , як на докази в підтвердження роботи в зоні відчуження , стверджував свідок , не відносяться до оплати робіт в зоні відчуження. Крім того , згідно наказу №85-а від 16.05.1986 року , на який посилається позивач, йому виплачувалася заробітна плата в одинарному розмірі.

Показання цього свідка об'єктивно підтверджуються наказом по СУМ тресту Київелектромонтаж" № 85-а від 16.05.1986 року зі змісту якого вбачається , що позивачу за виконання робіт 17.05.1986 року було оплачено в одинарному розмірі(а.с.12)

Суд дав належну оцінку показанням свідка ОСОБА_3 і обґрунтовано не взяв їх до уваги , навівши мотиви критичної оцінки його показань.

Крім того, показання цього свідка спростовуються актом від 20.06.1991 року відповідно до якого ОСОБА_3 в травні - листопаді 1986 року працював в селі Діброва, а не Ковшівка .

В той же час , з акту від 20 червня 1991 року складено начальником СМУ-4 треста " Київелектромонтаж" Хуторним А.В., випливає, що серед водіїв , які в травні 1986 року працювали в селі Ковшівка та виконували роботи разом з бригадою електромонтажників діл. №1 СМУ-4 по виконанню електромонтажних робіт на базі відпочинку прізвище позивача відсутнє.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Проаналізувавши зібрані в справі докази, суд дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню , оскільки він не довів свої вимоги.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом вимог матеріального та процесуального права не заслуговують на увагу , оскільки колегія суддів такого не вбачає з матеріалів справи.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи , а тому підстав до скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.. 303,304,307,308,315 ЦПК України , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити , а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: