У К Р А Ї Н А

Справа № 22-8554/2012 Головуючий у 1 інстанції - Батрин О.В.

Доповідач - Шахова О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого - Шахової О.В.

суддів Головачова Я.В., Поливач Л.Д.

при секретарі Охневській Т.В.

розглянула у судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою фермерського господарства "ОСОБА_3." на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10 квітня 2012 року у справі за позовом фермерського господарства "ОСОБА_3." до судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_2 про визнання права на отримання від суду (судді) обґрунтованої відповіді на звернення; на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності суддів; на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю судів (суддів) при здійснення ними своїх повноважень, гарантованих Конституцією України, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 10 квітня 2012 року у відкритті провадження в справі за позовом фермерського господарства "ОСОБА_3." про визнання права на отримання від суду (судді) обґрунтованої відповіді на звернення; на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності суддів; на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю судів (суддів) при здійснення ними своїх повноважень, гарантованих Конституцією України- відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду фермерське господарство "ОСОБА_3." подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу як незаконну скасувати та повернути справу на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що ухвала не ґрунтується на вимогах закону, верховенства права, ухвалена без дотримання Конституції України. Вважає, що суддя Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В. в своїй ухвалі при обґрунтуванні своїх доводів не оцінив всіх доказів і даний позов був вирішений відповідно до його внутрішнього переконання, без всебічного, повного об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності і не керуючись відповідним законодавством України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.ст. 62, 126, 129 Конституції України, матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою лише безпідставно засудженій особі у разі скасування вироку як неправосудного; судді при здійснення правосуддя незалежні і підкорюються лише закону, вплив на них будь-який спосіб забороняється та що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного й касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Згідно із зазначеними конституційними положеннями рішення суду і відповідно дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя можуть оскаржуватись в апеляційному та касаційному порядку, а не в інший суд першої інстанції, оскільки таке оскарження порушувало б і принцип незалежності суддів, і заборону втручання у вирішення справи незалежним судом.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року №8 "Про незалежність судової влади" зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. оскарження у будь-який спосіб рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядку у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв із таким предметом.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №6 "Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів" судам роз'яснено, що у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Заяви щодо неправильності процесуальних дій судді чи суду не підлягають розгляду в суді першої інстанції, оскільки відповідно до закону є інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя, і суддя повинен відмовити у відкритті провадження за такою заявою на підставі п.1 ч.2 ст.122ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи фермерське господарство "ОСОБА_3." фактично оскаржує процесуальні дії судді ВССУ, пов'язані з ухваленням рішення у справі.

Відмовляючи у відкритті провадженні суд першої інстанції виходив з того, що розгляд позовних вимог по суті, предметом яких є, на думку позивача, незаконна відмова судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за його позовом до держави України в особі Держаного казначейства України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями (бездіяльністю) суддів Львівського апеляційного адміністративного суду за касаційною скаргою фермерського господарства "ОСОБА_3." на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 27 вересня 2001 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 16 листопада 2001 року нормами ЦПК України чи іншими законами України не передбачено.

Висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи та вимогам закону, оскільки оскарження таких дій можливе лише в порядку, визначеному процесуальним законом, а позивач звернувся з вимогами, які не можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства з огляду на що ухвала суду є законною обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування обставин справи, неналежну оцінку зібраних доказів, неправильне застосування норм законодавства, невідповідність зроблених в ухвалі висновків фактичним обставинам справи є безпідставними на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують, оскільки розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких є, по суті, оскарження процесуальних дій судді (суду), пов'язаних із розглядом справи (від стадії відкриття провадження у справі до розгляду по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальним законом порядках і їх виконання), нормами ЦПК України, КАС України чи іншими законами України не передбачено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу фермерського господарства "ОСОБА_3." - відхилити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 10 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді