У К Р А Ї Н А

Справа № 22-2690/7758 Головуючий у 1 інстанції - Колегаєва С.В.

2012 рік Доповідач - Шахова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого - Шахової О.В.

суддів - Головачова Я.В., Поливач Л.Д.

при секретарі - Охневської Т.В.

розглянула в відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27 лютого 2012 року у справі за позовом ПАТ "Родовід Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 27 лютого 2012 року позов ПАТ "Родовід Банк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Бак" заборгованість за договором кредиту в розмірі 196 748 грн. 72 коп., а також судові витрати по сплаті держмита в розмірі 1700 грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 120 грн.00 коп.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що у позивача не було правових підстав вимагати дострокове виконання зобов'язань ні у відповідності до умов Договору, ні у відповідності до позовних вимог, в яких відсутні вимоги про розірвання договору, ні у відповідності до чинного законодавства, адже в договорі зазначено та існує чітко виражена законом процедура дострокового розірвання договору, а також чітко визначено законом поняття - строк виконання зобов'язань. Пунктом 3.6. кредитного Договору передбачена відповідальність у вигляді пені за порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів, за кожний день прострочки у розмірі 1,6 відсотка. Суд задовольняючи частково позовні вимоги щодо стягнення пені, взагалі не зрозуміло з якої суми заборгованості виходив, якщо взяти залишок тіла кредиту у розмірі 5696 євро 36 євроцентів, то ця сума остаточного розрахунку заборгованості, яку позичальник мав виконати щомісячними платежами у розмірі 346.00 євро до 04.08. 2015року. Крім того, пеня це відповідальність за порушення зобов'язань, та не може застосовуватись до зобов'язань які не були порушені.

Заслухавши доповідь судді Шахової О.В., пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах , встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та платити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 04 серпня 2008 року між ВАТ "Родовід Банк", правонаступником якого є ПАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 77.1/АК-01457.08.2 про надання кредиту в розмірі 29308.00 євро. терміном до 04.08.2015 року, з виплатою 7,70 % річних за користування кредитними коштами, (а.с. 6).

Пунктом 1 Кредитного договору передбачено погашення кредиту згідно графіку, а також щомісячне погашення відсотків за користування кредитом.

В порушення умов договору відповідач заборгованість по кредиту та відсотки за користування кредитом не сплачував, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 19.05.2011 року складає 22330.92 євро та 71843,62 коп.. у тому числі - непогашений кредит - 5696 євро 6 євроцентів. несплачені відсотки за користування кредитом - 131 євро 83 євроцентів. пеня за прострочення кредиту - 16502 євро 73 євроцентів. плата за проведення розрахунків - 14032 грн. 11 коп. та пеня за прострочення відсотків 57811 грн. 51 коп.

У відповідності до умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, кошти надавались зі строком сплати до 04 серпня 2015 року.

З позовом до суду про стягнення кредитних коштів та нарахованої пені позивач звернувся 30 травня 2011 року.

Враховуючи вимоги ст. 253, ч. 5 ст. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності встановлений ч. 2 ст. 258 ЦК України в один рік для вимог про стягнення пені, починає свій перебіг з 30 травня 2010 року.

Останнім днем строку позовної давності до вимог про стягнення пені, згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, в даному випадку є 19 травня 2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги, щодо стягнення заборгованості за кредитним договором суд першої інстанції виходив з того, що дана вимога ПАТ "Родовід Банк" є обґрунтованою.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача, визначеної п. 3.6 Кредитного договору пені за прострочення кредиту, яка дорівнює 16502,73 євро та 57 811,51 грн., то суд першої інстанції прийшов до висновку, що дана позовна вимога підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України до позовних вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена позовна давність в один рік, тому підлягає стягненню з відповідача сума пені за період часу з 30.05.2010 року по 19.05.2011 року у розмірі 7523,49 євро, що за офіційним курсом НБУ, станом на момент розгляду справи становить 85 391 грн. 61 коп. та 43 181 грн.83 коп., що загалом становить 128573 грн. 44 коп.

Таких висновків суд першої інстанції дійшов після повного, всебічного і об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін, належної правої оцінки зібраним у справі доказів та застосування правових норм які регулюють дані правовідносини, з огляду на що рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.

Так, у відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором, або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Тому, помилковими є доводи апеляційної скарги про безпідставність нарахування позивачем та стягнення судом пені за невиконання боржником умов договору по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом, оскільки умовами договору кредиту передбачено сплату позичальником пені за порушення строків сплати платежів по погашенню тіла кредиту та відсотків за користування кредитом.

Посилання апелянта на те, що позивач не надсилав на адресу відповідача вимогу про необхідність погашення заборгованості по кредиту та сплати пені не впливають на обов'язок відповідача своєчасно виконувати вимоги кредитного договору та не звільняють його від настання негативних наслідків у вигляді сплати пені за прострочення виконання зобов'язання.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними та на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують, оскільки при розгляді справи в суді першій інстанції позивач не визнав позов лише в частині стягнення пені та просив застосувати строки позовної давності. Вимог щодо застосування норм ст. 551 ЦК України, які передбачають зменшення розміру пені, позивачем не заявлялось.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 303,304, 307,308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27 лютого 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до вказаного суду.

Головуючий:

Судді: