АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
МСП - 03680, м. Київ-680, вул. Солом'янська, 2а
Справа № 22-26909-10177 Головуючий у 1 інстанції - Козлов Р.Ю. Доповідач - Семенюк Т.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2012 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - Семенюк Т.А.
Суддів - Усик Г.І., Музичко С.Г.
при секретарі - Вендоліній А.М.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 травня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство Промо Технології», треті особи - Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, Головне управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання особи недобросовісним набувачем та зобов'язання здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 11 травня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову, вважаючи, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
В судове засідання апелянт не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, представник апелянта подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із відрядженням, проте належних доказів про поважність причин неявки до суду не надано, крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 отримала повідомлення про час розгляду справи особисто.
Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності нез'явившихся осіб.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що позивачка звернулася до суду із даним позовом до відповідача, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що вона є рідною сестрою ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно - АДРЕСА_2 18 жовтня 2010 року Шостою державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу.
У лютому 2011 року позивачка дізналася, що 18 листопада 2010 року вказана квартира була продана від імені ОСОБА_3 відповідачу ОСОБА_4 на підставі нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2011 року договір купівлі-продажу квартири від 18 листопада 2010 року визнано недійсним.
У квітні 2010 року ОСОБА_4 передав спірну квартиру ТОВ «Агенство Промо Технології» як внесок до статутного фонду даного товариства. 01 квітня 2011 року ТОВ «Агенство Промо Технології» видано свідоцтво про право власності на спірний об'єкт нерухомого майна.
Вважаючи, що відповідач є недобросовісним набувачем зазначеної квартири позивачка просила суд задовольнити заявлені вимоги, визнати за нею право власності на спірну квартиру, витребувати квартиру з чужого незаконного володіння, визнати відповідача недобросовісним набувачем та зобов'язати здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно.
В ході розгляду справи судом здійснено заміну третьої особи з Шостої Київської державної нотаріальної контори на Головне управління юстиції у м. Києві, яке має статус юридичної особи і може виступати суб'єктом цивільно-процесуальних відносин.
Судом встановлено, що позивачка є рідною сестрою ОСОБА_3, який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно - АДРЕСА_2 18 жовтня 2010 року Шостою державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу. 18 листопада 2010 року вказана квартира була продана від імені ОСОБА_3 відповідачу ОСОБА_4 на підставі нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу. У квітні 2010 року ОСОБА_4 передав спірну квартиру ТОВ «Агенство Промо Технології» як внесок до статутного фонду даного товариства і 01 квітня 2011 року ТОВ «Агенство Промо Технології» видано свідоцтво про право власності на спірний об'єкт нерухомого майна.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2011 року вищевказаний договір купівлі-продажу квартири від 18 листопада 2010 року визнано недійсним.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка на час розгляду справи не є власником спірної квартири, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 1299 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
Між тим, матеріали справи не містять даних, що право позивачки на спірне майно було зареєстроване у встановленому законом порядку.
Крім того, з приписів ст. 392 ЦК України вбачається, що суб'єктом звернення з позовом про визнання права власності може бути лише власник спірного майна.
З тих же підстав суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в частині витребування майна з чужого незаконного володіння.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання відповідача недобросовісним набувачем спірного майна, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ст. 16 ЦК України не передбачено такого способу захисту порушеного права, як звернення до суду з позовом про визнання особи недобросовісним набувачем.
За ст. 388 ч. 1 п. 3 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати(добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Відповідно до ст.. 388 ЦК України, добросовісність або недобросовісність набувача спірного майна є обставиною, що підлягає встановленню судом в ході розгляду віндикаційного позову, однак констатація такого факту не може виступати окремим предметом позовних вимог. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2011 року вищевказаний договір купівлі-продажу квартири від 18 листопада 2010 року визнано недійсним.
Судом встановлено, що Київське МБТІ, до якого висунуто вимоги щодо зобов'язання здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно, притягнуто до участі у справі в якості третьої особи. Проте, процесуальний закон не передбачає можливості пред'явлення будь-яких вимог до третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що суд не врахував, що позивачка, згідно зі ст. 1268 ЦК України, є власником спадкового майна з моменту відкриття спадщини, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину - квартиру АДРЕСА_2 не отримувала, а, відповідно до ч. 2 ст. 1299 цього Кодексу, право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
Також колегія суддів не може погодитись і з доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції не врахував, положення ст. 1218, 1296 ЦК України, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулась із заявою про відкриття спадщини до нотаріальної контори, проте свідоцтво про право на спадщину або відмову у видачі такого свідоцтва не отримала. Набуття права власності на спадщину, до складу якого входить нерухоме майно, визначено ст. 1299 ЦК України, яку і було застосовано судом першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 травня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді