АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц/2690/659/2012 Головуючий у 1-ій інстанції - Катющенко В.П.
Суддя-доповідач - Мазурик О.Ф.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 травня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді: Мазурик О.Ф.,
суддів: Прокопчук Н.О., Росік Т.В.,
при секретарі: Охневській Т.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2011 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 Стягнуто на його користь з ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 14 123 грн. 94 коп., моральну шкоду в сумі 1000 грн., вирішено питання про судові витрати. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду представник відповідача подав апеляційну скаргу та посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права просив рішення суду скасувати та ухвалити нове.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав, що рішення ухвалене з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 212, 213 ЦПК України та ґрунтується на недостатньо досліджених і неналежно оцінених ним матеріалах.
Зазначив, що мотивувальна частина рішення не містить фактичного й правового обґрунтування, факт посилання суду на ст.ст. 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України є не дослідженими і не доведеними. Суд порушив процесуальне право ОСОБА_4, не дослідив належним чином текст заперечень на позовну заяву з відповідними додатками, який був наданий відповідачем і долучений до матеріалів справи.
Крім цього, зазначив, що зміст рішення суду не відповідає вимогам ст.ст. 214, 215 ЦПК України, без обґрунтування доказів завданої позивачу моральної шкоди. Судом не вірно вирішено питання щодо розміру відшкодування матеріальної шкоди та не вирішено питання про повернення відповідачу пошкоджених деталей. Надані відповідачем докази по справі не були досліджені належним чином. За вказаних обставин, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове.
Апелянт в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити.
Позивач в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29 липня 2009 року, близько 16 год. 20 хв., ОСОБА_4, керуючи автомобілем «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1, біля будинку № 6 по вул. Юності у м. Києві, не врахував дорожньої обстановки та не вибрав безпечну дистанцію, внаслідок чого відбулось зіткнення з припаркованим автомобілем «Фіат», державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_5, що призвело до пошкодження автомобілів.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.10.2009 року ОСОБА_4 визнано винним в порушенні Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) та притягнуто до адміністративної відповідальності.
На час розгляду справи постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 09.10.2009 року не скасована та набрала законної сили.
Надані відповідачем заперечення, в яких фактично надано аналіз процесуальних порушень під час розгляду в суді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4, за наявності постанови суду, що набрала законної сили, про визнання останнього винним у порушенні ПДР, що призвело до пошкодження автомобіля позивача, не спростовують висновків суду першої інстанції про обов'язок відповідача відшкодувати завдану позивачу у результаті ДТП шкоду (а.с. 39-41).
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження доказів та відповідає вимогам закону.
Як вбачається із змісту ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 10330 від 24.11.2009 року Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, повна вартість відновлювального ремонту автомобіля «Фіат», державний номер НОМЕР_2, пошкодженого в результаті ДТП складає 36 784 грн. 45 коп. Також експертом встановлено, що ринкова вартість досліджуваного транспортного засобу складає 14 123 грн. 94 коп.
Оскільки відповідно до результатів проведених досліджень встановлено, що вартість відновлювального ремонту досліджуваного транспортного засобу ( 36 784 грн. 45 коп.) значно перевищує ринкову вартість автомобіля ( 14 123 грн. 94 коп.) експертом, на підставі п. 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, зроблено висновок, що даний автомобіль відновлювати економічно недоцільно, тому матеріальний збиток, заподіяний власнику дорівнює ринковій вартості автомобіля «Фіат», державний номер НОМЕР_2, на момент перед ДТП, що складає 14 123 грн. 94 коп.
Зазначений висновок був предметом дослідження судом першої інстанції, та відповідно до ст. 57 ЦПК України, є належним доказом.
Визначаючи розмір матеріальної шкоди, з урахуванням вини відповідача, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що розмір матеріальної шкоди, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 14 123 грн. 94 коп.
Також, з урахуванням вимог ст.ст. 23, 1167 ЦК України, суд обґрунтовано визначив розмір та стягнув моральну шкоду, завдану позивачу, оскільки сам факт дорожньо-транспортної пригоди завдає моральну шкоду, а моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні питання про стягнення матеріальної та моральної шкоди ухвалив рішення у відповідності з вимогами закону, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Разом з тим, стягуючи матеріальну шкоду суд першої інстанції не врахував роз'яснень, що міститься в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», відповідно до яких суд, постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, має обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду. Суд не вирішив цього питання про передачу майна.
Оскільки суд не вирішив цього питання, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної в частині не вирішення судом першої інстанції питання про повернення відповідачу пошкоджених деталей, а по цій справі це сумарно всього пошкодженого транспортного засобу позивача, є обґрунтованими.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду підлягає зміні в частині зобов'язання позивача після повного відшкодування матеріальної шкоди передати автомобіль «Фіат», державний номер НОМЕР_2, 1987 року випуску, ОСОБА_4
В іншій частині рішення не може бути скасоване, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 313-314, 316-317, 319, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2011- змінити (доповнити).
Зобов'язати ОСОБА_5 після повного відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_4 в розмірі 14 123 грн. 94 коп. передати автомобіль «Фіат», державний номер НОМЕР_2, 1987 року випуску, ОСОБА_4.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий:
Судді:
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц/2690/659/2012 Головуючий у 1-ій інстанції - Катющенко В.П.
Суддя-доповідач - Мазурик О.Ф.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частина)
31 травня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді: Мазурик О.Ф.,
суддів: Прокопчук Н.О., Росік Т.В.,
при секретарі: Охневській Т.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2011 у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
Керуючись ст.ст. 218, 317 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2011- змінити (доповнити).
Зобов'язати ОСОБА_5 після повного відшкодування матеріальної шкоди ОСОБА_4 в розмірі 14 123 грн. 94 коп. передати автомобіль «Фіат», державний номер НОМЕР_2, 1987 року випуску, ОСОБА_4.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий:
Судді: