Судове рішення 22-ц/2690/4963/2012 від 04.07.2012

Судове рішення #23624609

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22 ц /2690/4963/2012 Головуючий у 1 інстанції: Сенюта В.О.

Суддя-доповідач - Мазурик О.Ф.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2012 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді: Мазурик О.Ф.,

суддів: Прокопчук Н.О., Росік Т.В.,

при секретарі: Охневській Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18 січня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк», треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2011 року позивач звернувся до районного суду з вищезазначеним позовом, та просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1232 від 15 травня 2009 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4

В обґрунтування позовних вимог вказав, що підставою для здійснення виконавчого напису нотаріуса стало звернення ВАТ «Ерде Банк» (далі - Банк), у зв'язку з наявністю у нього простроченої заборгованості за Кредитним договором від 18 липня 2007 року.

Предметом звернення стягнення була квартира, належна ОСОБА_3, яка є предметом Договору іпотеки, укладеного між Банком та ОСОБА_3 для забезпечення його зобов'язань за кредитним договором.

Вважає, що нотаріус порушив при вчиненні виконавчого напису вимоги ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», не пересвідчився у безспірності заборгованості між сторонами. Не звернув уваги на те, що відповідальність іпотекодавця в частині відсотків користування кредитом обмежувалась 15, 5 %, натомість Банк нараховував борг, виходячи з 19 % річних за користування кредитом.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 18 січня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням ОСОБА_2 оскаржив його. Зазначив, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неправильним та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів та без належної їх оцінки. Просив скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_5, який є представником ОСОБА_2, апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених в ній. Наголосив на тому, що сума боргу не була безспірною.

Представник Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» проти апеляційної скарги заперечував, зазначав, що рішення суду та дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису відповідають вимогам закону.

Треті особи в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином, про що свідчать долучені до справи зворотні поштові повідомлення, тому ураховуючи положення ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справі рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий напис вчинено відповідно до вимог закону, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна,оскільки він ґрунтується на неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, обставини, які суд вважав встановленими є недоведеними, що, у відповідності до ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 18 липня 2007 року між ВАТ «РД Банк», правонаступником якого є ПАТ «Ерде Банк», та ОСОБА_2 було укладено Договір кредитної лінії (далі - Договір), за умовами якого банк відкриває Позичальнику кредитну лінію та надає кредит у межах ліміту кредитної лінії, що становить 85 000 доларів США. Строк дії кредитної лінії встановлюється з 18 липня 2007 року до 17 липня 2008 року. Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 14, 5 % річних, а також комісії і інші платежі у розмірі, що встановлюються цим Договором (т. 1, а.с. 8-10).

За п. 2.2. Договору забезпеченням зобов'язань Позичальника за цим Договором є іпотека житлового приміщення майнового Поручителя - 3-х кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1.

15 серпня 2007 року ВАТ «Ерде Банк» та ОСОБА_3 уклали нотаріально посвідчений Договір іпотеки, предметом якого є передача в іпотеку квартири АДРЕСА_1 в якості забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Договором кредитної лінії від 18 липня 2007 року, за яким Іпотекодержатель надав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 85 000 доларів США, зі сплатою 14, 5 % річних, з кінцевим поверненням 17 липня 2008 року (т. 1, а.с. 11-15).

Відповідно до Договору про внесення змін до Іпотечного договору від 16 липня 2008 року, укладеного між тими ж сторонами що й Договір іпотеки, останні збільшили розмір сплати відсотків за користування кредитом до 15, 5% річних та комісій, визначених Договором кредиту (т. 1, а.с. 19).

Згідно Угоди до Договору кредитної лінії від 01 грудня 2008 року сторони домовились внести зміни до Договору кредиту, а саме п. 1.3. Договору виклали в такій редакції: «Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 19 % річних, а також комісії та інші платежі у розмірі, що встановлюються цим Договором» (т. 1, а.с. 20).

Судом першої інстанції також встановлено, що зобов»язання за вказаним Договором позивач належним чином не виконував, не здійснював погашення кредиту та проценти за користування ним у строки та у розмірі, що визначені в кредитному договорі, додатках до нього та додаткових угодах, в зв»язку з чим створилася заборгованість по погашенню кредиту та сплаті відсотків за кредитним договором.

24 грудня 2008 року Банком направлено на адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 листи, в яких останніх повідомили про наявність, станом на 24.12.2008 року заборгованості Позичальника у розмірі 109 843, 64 доларів США 64 центів, простроченої заборгованості за процентами - 4 263, 57 доларів США зі щомісячною сплатою за користування кредитом 19 відсотків річних.

Банк запропонував сплатити ці кошти протягом 30 днів із зазначенням про звернення стягнення на іпотечне майно шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса в разі невиконання цієї вимоги (т. 1, а.с. 21, 48-49).

Відповідно до положень ст. 589 ЦК України та ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя ( ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).

За правилами ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання не менш ніж у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Згідно із ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 3 квітня 2004 року N 20/5 (далі - Інструкція), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. N 1172 (далі - Перелік), стягнення заборгованості проводиться за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно . Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Частиною 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

У абзаці 3 п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

15 травня 2009 року ВАТ «Ерде Банк» звернувся до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 з заявою про вчинення виконавчого напису, в якій зазначили, що станом на 15 травня 2009 року сума простроченої заборгованості за Договором кредитної лінії, укладеного 17 липня 2008 року з ОСОБА_2 становить за основною сумою кредиту - 109 843, 64 доларів США, що за курсом НБУ на 15.05.2009 року складає 837 392, 99 грн., прострочені проценти - 11 405, 98 доларів США, (за курсом НБУ на 15.05.2009 року - 86 953,49 грн.). Зазначили, що сума вимоги простроченої заборгованості за Договором, що підлягає задоволенню становить 924 346 грн. 48 коп. (т. 1, а.с. 204-205).

15 травня 2009 року приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 вчинила виконавчий напис № 1232 про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартири АДРЕСА_1. За рахунок коштів отриманих від реалізації квартири, запропоновано задовольнити вимоги ВАТ «Ерде Банк» у розмірі простроченої заборгованості 933 758 грн. 24 коп. (т. 1, а.с. 22-23).

Однак, в порушення п. 284 Інструкції нотаріус не звернув уваги на те, що розмір заборгованості у заяві Банку про вчинення виконавчого напису до нотаріуса є відмінним від того, що був зазначений у претензії позивачу від 24 грудня 2008 року та у заяві Банку до нотаріуса про вчинення виконавчого напису, вчинив виконавчий напис, запропонувавши задовольнити вимоги у розмірі, що перевищують розмір зазначений Банком ( в заяві 924 346 грн. 48 коп., у виконавчому написі 933 758 грн. 24 коп.).

Крім того, у порушення ст. 89 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис не містить період, за який проводиться стягнення.

У відповідності до Постанови КМУ № 1172, зазначені суми повинні бути узгоджені між позивачем і відповідачем, відповідач мав проінформувати позивача про розмір заборгованості позичальника на момент вчинення виконавчого напису, і в разі відсутності заперечень з боку позивачів стосовно розміру заборгованості зазначена сума набула б статусу безспірної.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження тому, що відповідач повідомляв позивача про розмір заборгованості позичальника на момент вчинення виконавчого напису.

Отже, з огляду на те, що відповідачем не надано доказів що при вчиненні виконавчого напису нотаріуса була безспірна заборгованість, що іпотекодержатель надіслав іпотекодавцю та боржнику не менш ніж в тридцятиденний строк письмову вимогу про усунення порушення та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, висновок суду першої інстанції, що виконавчий напис вчинено з дотриманням вимог закону є помилковим, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову та визнання виконавчого напису, вчиненого 15 травня 2009 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 виконавчого напису № 1232 таким, що не підлягає виконанню.

У відповідності до положень ст. 88 ЦПК України з Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» на користь ОСОБА_2 належить стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18 січня 2012 року скасувати.

Ухвалити нове рішення наступного змісту:

«Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк», треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 1232, вчинений 15 травня 2009 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1700 грн. та 120 грн. інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи».

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: