АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц/2690/2898/2012 Головуючий у 1-ій інстанції - Шумко А.В.
Суддя-доповідач - Мазурик О.Ф.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 червня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді: Мазурик О.Ф.,
суддів: Прокопчук Н.О., Росік Т.В.,
при секретарі: Охневській Т.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,-
В С Т А Н О В И Л А:
В грудні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 боргу за договором позики. В обґрунтування позовних вимог, зазначив, що довіреною особою ОСОБА_5, діючою за нотаріально посвідченою довіреністю, в інтересах відповідача взято у нього кошти в борг.
Під час розгляду справи позивач неодноразово збільшував та уточнював позовні вимоги, змінював предмет та підстави позовних вимог, пред'являючи їх також до ОСОБА_5 В подальшому від позовних вимог до ОСОБА_5 відмовився, провадження в справі в цій частині ухвалою суду від 21.12.2010 року закрито. Остаточно просив суд стягнути з відповідача борг в загальній сумі 48 836 грн. 77 коп.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 борг за договором позики в загальній сумі 48 836 грн. 77 коп. Вирішено питання про судові витрати.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив вказане рішення скасувати та постановити нове рішення, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначив, що судочинство здійснювалось з порушенням засад змагальності сторін, за відсутності відповідача проведено засідання в звичайному порядку, а не заочний розгляд справи. Вважає, що судом не застосовано закон, який підлягав застосуванню, оскільки згідно довіреності, яку надав ОСОБА_5, він довіряв їй тільки представництво в судових органах за його позовами і ніяким чином не отримання нею грошових позик. Кошти по розписках ОСОБА_5 отримувала для себе, відтак повинна і відповідати, за виключенням розписки від 02.12.2009 року, де гроші бралися для нього.
Представник апелянта в судовому засіданні, з підстав, викладених в апеляційній скарзі, підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_5 отримала в якості позики у ОСОБА_4 грошові кошти, згідно розписок:
· 29 липня 2008 року в сумі 3000 доларів США, зі строком повернення 30 вересня 2008 року (а. с. 4);
· 19 жовтня 2008 року в сумі 1000 грн., зі строком повернення 31 грудня 2008 року (а.с. 21);
· 27 жовтня 2008 року в сумі 1 200 доларів США, зі строком повернення 15 січня 2009 року (а.с. 21);
· 10 грудня 2008 року в сумі 750 євро, зі строком повернення 28 лютого 2009 року (а.с. 22).
Крім цього судом першої інстанції встановлено, що 22 травня 2007 року ОСОБА_5, діючи в інтересах ОСОБА_3, про що зазначено в письмовій розписці, взяла у ОСОБА_4 гроші в сумі 168 доларів США.
В нотаріально посвідченій довіреності від 22 травня 2007 року, виданої ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_6 відсутні повноваження останньої на укладення Договору позики, також немає в цій довіреності доручень ОСОБА_3 на отримання коштів у борг за розпискою для будь-яких розрахунків з третіми особами, або для оплати послуг по веденню судових справ (а.с. 5).
Згідно ст. 244 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Згідно розписки ОСОБА_3 від 30 червня 2009 року, останній вказує, що він повідомлений про всі займи, а також розмір коштів по них, які брались його представником ОСОБА_5 для оплати його судових, юридичних та інших послуг, пов'язаних з судами за квартиру, які зобов'язується повернути після продажу своєї частини житла (а.с. 18).
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5, отримала у позивача в позику грошові кошти діючи як представник відповідача ОСОБА_3 та в його інтересах.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені судом обставини визнані сторонами та іншими особами, які брали участь у справі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки такий висновок відповідає нормам процесуального права, а саме, відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами , які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно дійшов висновку про стягнення коштів з ОСОБА_3, в той час, як розписки складено ОСОБА_5, суперечать тим обставинам, які визнані позивачем.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.
Доводи апеляційної скарги про те, що договір позики укладено ОСОБА_5 з перевищенням повноважень, а тому припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Висновки суду щодо підстав для задоволення позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.
Інших доводів щодо неправильності судового рішення апеляційна скарга не містить.
За вказаних вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене без порушення норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін як таке, що є законним та обґрунтованим.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий:
Судді:
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц/2690/2898/2012 Головуючий у 1-ій інстанції - Шумко А.В.
Суддя-доповідач - Мазурик О.Ф.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
20 червня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді: Мазурик О.Ф.,
суддів: Прокопчук Н.О., Росік Т.В.,
при секретарі: Охневській Т.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,-
Керуючись ст.ст. 218, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 грудня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий:
Судді: