Судове рішення 22-ц/2690/8821/2012 від 04.07.2012

Судове рішення #23624603

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/2690/8821/2012 Головуючий у 1-ій інстанції - Бондаренко О.В.

Суддя-доповідач - Мазурик О.Ф.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2012 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді: Мазурик О.Ф.,

суддів: Прокопчук Н.О., Росік Т.В.,

при секретарі: Охневській Т.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24 січня 2011 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання кредитного договору удаваним правочином та про зміну умов кредитного договору,-

В С Т А Н О В И Л А :

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 24 січня 2011 року позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ «Укргазбанк» або Банк) задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за кредитним договором № 211-Ф07 від 20.09.2007 в сумі 136 502 доларів США 11 центів, пеню за несвоєчасне погашення кредиту і за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 107 222 грн. 47 коп.; стягнуто з ОСОБА_4 штраф за договором іпотеки без оформлення заставної від 20.09.2007 в розмірі 54 100 грн. 00 коп.; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 211-Ф07 від 20.09.2007 звернуто стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4; стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, судовий збір у сумі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп.

В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2011 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24 січня 2011 року залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив вказане рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. В апеляційні скарзі ОСОБА_3 посилався на те, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а саме стягнення з відповідачів заборгованості в подвійному розмірі, оскільки задоволені вимоги про стягнення грошових коштів та задоволені вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім цього, зазначив, що суд першої інстанції в порушення норм матеріального права стягнув з відповідача ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в іноземній валюті, незважаючи на те, що згідно чинного законодавства законним засобом платежу на території України є гривня.

Апелянт, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю на території України.

Дослідивши надані апелянтом ксерокопії проїзних документів, в яких відсутні відомості про їх належність, та враховуючи, що розгляд справи призначено на 29.05.2012 року, а в клопотанні апелянт зазначив про відсутній на території України з 27.08.2012 року, колегія суддів не визнала повідомлену ОСОБА_3 причину неявки в судове засіданні поважною.

ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що вбачається зі зворотного поштового повідомлення. Причину неявки суду не повідомила.

За таких обставин, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності апелянта та ОСОБА_4 за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Представник ПАТ «Укргазбанк» в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 211-Ф07 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надає позичальнику кредит в сумі 130 000 доларів США 00 центів. Кредит надається на строк до 20 вересня 2019 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 12,5% річних.

Відповідно до п. 3.3.1 Кредитного договору, позичальник зобов'язався здійснювати повернення кредитних коштів, сплату процентів за використання кредитної лінії та всіх комісійних платежів у передбачені цим договором строки.

Пунктом 3.3.3 Кредитного договору передбачено, що повернення суми кредиту позичальник зобов'язується щомісячно сплачувати з 1-го по 15-е число кожного місяця, починаючи з листопада 2007 року, в розмірі не менше 1/144 від суми отриманого кредиту, що становить 902 долара США 78 центів.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 умов Кредитного договору, станом на 15.03.2010 утворилась заборгованість у сумі 136 502 долари США 11 центів та 107 222 грн. 47 коп. штрафних санкцій.

Згідно умов Кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами, позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 0,1% від суми невиконання зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.

20 вересня 2007 року між Банком та ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки без оформлення заставної, що зареєстрований в реєстрі за № 6708, який є невід'ємною частиною Кредитного договору (далі - Договір іпотеки), відповідно до якого Банк набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі порушення іпотекодавцем обов'язків за кредитним договором та невиконання вимоги банку про дострокове виконання зобов'язання за кредитним договором.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).

Колегією суддів встановлено та підтверджено довідкою про розрахунок заборгованості, що ОСОБА_3 свої зобов'язання за кредитним договором не виконує.

Наведені Банком розрахунки заборгованості обґрунтовані наявними у справі доказами, в межах заявлених позовних вимог, враховано період порушення боржником умов договору. Відповідачі не надали власного розрахунку суми заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що в силу зобов'язання одна сторона зобов'язана вчинити на користь іншої сторони певну дію (передати майно,виконати роботу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно п.1.1. Договору іпотеки, укладеного між Банком та ОСОБА_4, цей договір забезпечує всі вимоги Іпотекодержателя, які випливають з Кредитного договору № 211-ф/07 від 20 вересня 2007 року, (а також будь-якими додатковими угодами до нього) укладеного між Іпотекодержателем та ОСОБА_3, за умовами якого Позичальник зобов'язаний Іпотекодержателю не пізніше 2019 року повернути кредит у розмірі 130 000 доларів США 00 центів, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 12,5 % річних та штрафні санкції у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договором.

В роз'яснень, викладених у абзаці 2 п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, зазначено що виникають із кредитних правовідносин», суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку».

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Укргазбанк» звернувся до ОСОБА_3 як до позичальника та ОСОБА_4 як іпотекодавця, де особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця.

Оскільки за умовами Іпотечного договору, даний договір забезпечує всі вимоги Іпотекодержателя як кредитора за кредитним договором, доводи апеляційної скарги про те, що судом неправомірно стягнуто заборгованість та звернуто стягнення на предмет іпотеки колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки є безпідставними.

Також є безпідставними доводи апелянта, щодо подвійного стягнення, оскільки стягнення на предмет іпотеки здійснено в рахунок погашення заборгованості.

Доводи апелянта щодо неправомірності стягнення заборгованості за кредитом в іноземній валюті колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 533 ЦК України грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, положення чинного законодавства, хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, не містять заборони на вираження у договорі грошових зобовязань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобовязання в іноземній валюті, а також на здійснення розрахунків за зобовязанням, визначеним грошовим еквівалентом в іноземній валюті.

Інші доводи скарги цих висновків не спростовують, не впливають на правильність ухваленого судом рішення.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права з урахуванням доказів та заперечень, які надавалися сторонами у ході розгляду справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, немає.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку, про відхилення апеляційної скарги, відсутні правові підстави для вирішення питання про розстрочку виконання судового рішення, оскільки питання про визначення порядку виконання рішення суду, розстрочку чи відстрочку виконання, вжиття заходів для забезпечення його виконання (ст. 217 ЦПК) розглядаються апеляційним судом одночасно з ухваленням нового рішення чи зміною рішення. В інших випадках ці питання вирішуються судом першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 24 січня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий:

Судді: