Справа № 22-7935 Головуючий у 1 інстанції - Савлук Т.В.
2012 рік Доповідач - Шахова О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого - Шахової О.В.
суддів Поливач Л.Д., Головачова Я.В.
при секретарі - Охневській Т.В.
розглянула в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 10 лютого 2012 року у справі за позовом ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10 лютого 2012 року позов ПАТ "АКБ "Київ" - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "АКБ "Київ" заборгованість за договором про надання кредиту "145 від 11 грудня 2006 року на загальну суму 1160674, 10 грн, судові витрати по сплаті судовго збору в сумі 3219,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн,00 грн, а всього 1164013, 09 грн.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ПАТ "АКБ "Київ", посилаючись на те, що у позивача, на момент укладання спірного договору кредиту, як це передбачено законодавством України, не було індивідуальної ліцензії, виданої НБУ на використання іноземної валюти при здійснення платежів за вказаним договором кредиту. Законодавством не передбачено права здійснення використання готівкою іноземної валюти при здійснення платежів за спірним договором кредиту та внесення плати за користування кредитом на користь банку шляхом внесення доларів США в касу позивача. Вважає, що оспорюваний кредитний договір відповідно до ст.ст. 203, 215, 227 ЦК України є недійсним. Також, зазначив, що відповідно до ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" умови кредитного договору є несправедливими, оскільки внесення в кредитний договір пункту про використання банком долара США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, значно погіршує становище позичальника, як споживача порівняно з банком у разі настання певних подій. Крім того, 19.01.2012 року Шевченківським районним судом м. Києва було відкрито провадження по справі за його позовом до ПАТ "АКБ "Київ" про визнання недійсним кредитного договору, та договору іпотеки, тому вважає, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 201 ЦПК України безпідставно відмовив йому у клопотанні про зупинення провадження по даній справі.
Заслухавши доповідь судді Шахової О.В., пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши апеляційну скарг, в межах її доводів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, у відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором, або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах , встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та платити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 11 грудня 2006 року між АКБ "Київ" правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ "АКБ "Киїів" та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №145, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит у сумі 121100 доларів США на строк з 11 грудня 2006 року по 10 грудня 2011 року для фінансування будівництва квартири житла загальною площею 84,88 квадратних метрів за адресою: АДРЕСА_1, секція Б. Інвестування квартири позичальника здійснюється відповідно до інвестиційної угоди №030221/1 від 10 січня 2006 року, процентна ставка за користування кредитом встановлюється в розмірі 16% річних, а позичальник зобов'язувався прийняти, належним чином використати і повернути банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредиту порядку та на умовах, зазначених у даному договорі Позичальник зобов'язується повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно з Договором про надання кредиту №145 від 11 грудня 2006 року, з кінцевим терміном повернення кредиту та сплати відсотків за його користування 05 грудня 2011 року.
Пунктом 4.2.2. договору про надання кредиту передбачено, що кредитодавець має право достроково розірвати цей договір, вимагати повернення кредиту і сплати позичальником відсотків за весь час фактичного користування кредитом у разі: а) невиконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором та /або договором застави (іпотеки); б) недотримання позичальником строків повернення кредиту та/або сплати відсотків за його користування, неустойки (штрафу, пені), визначених цим договором.
Пунктом 5.1 та 5.2 договору про надання кредиту передбачено, що у випадку недотримання позичальником строків погашення кредиту та/або нарахованих відсотків за його користування, визначених п.п. 1.3, 3.2., 3.4 позичальник сплачує кредитодавцю пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочи. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання щодо погашення кредиту та сплати відсотків за його користування. У випадку порушення позичальником вимог п.п. 4.3.3., 4.3.5 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 5 відсотків від суми кредиту, визначеної п.1.1, за кожний випадок.
Відповідно до відомостей, викладених в розрахунку заборгованості. який надано ПАТ АКБ "Київ" по кредитному договору за №145 від 11 грудня 2006 року, заборгованість по кредитному договору станом на 01 грудня 2011 року складає загальну суму 113343 доларів США 31 цент, що за курсом Національного банку України станом на 01 грудня 2011 року становить 905579 грн, 04 коп., яка включає: 76067,00 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 01 грудня 2011 року становить 607752 грн. 51 коп. - прострочена заборгованість; 2613,00 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 01 грудня 2011 року становить 20877,08 грн - поточна заборгованість по кредиту; 34663, 31 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 01 грудня 2011 року становить 276949,44 грн - заборгованість по сплаті відсотків, та штрафних санкцій в розмірі 255095,06 грн, з яких: 173398,30 грн - пеня за порушення строків повернення кредиту та 81696,76 грн - пеня за порушення строків повернення відсотків.
Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено той факт, що відповідачем ОСОБА_1 порушено умови зазначеного кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту, у зв'язку з чим виникла заборгованість по кредитному договору на загальну суму 1160674,10 грн, що підтверджується наданими позивачем розрахунками, при цьому відповідач не надав доказів на спростування наданих позивачем розрахунків, а посилання на проведені відповідачем проплати по кредитному договору, які на думку відповідача не враховані позивачем, не підтверджуються належними та допустимим доказами, оскільки відповідач не скористався процесуальним правом надати докази на підтвердження проведених з його боку проплат по кредитному договору, що могли вплинути на загальну суму заборгованості, що є предметом позову.
Таких висновків суд першої інстанції дійшов після повного, всебічного і об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін, належної правої оцінки зібраним у справі доказів, з огляду на що рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд повинен стягнути з ОСОБА_1 заборгованість перед банком по курсу НБУ, що діяв на момент укладання спірного договору, а саме по курсу 5,05 грн, а не по курсу 7,96 грн, колегія судів не приймає до уваги, оскільки у позичальника існувала можливість передбачити в момент укладання договору зміни курсу гривні у відношенні до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введенні в обіг національної валюти - гривні та її девальвації й можливість отримання кредиту в національній валюті.
Крім того, під час укладання кредитного договору ОСОБА_1 був усвідомлений, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за договором несе саме позичальник, належним чином був обізнаний з умовами кредитування та необхідною інформацією, погодився з ними та підписав спірний договір.
Твердження апелянта на відсутність у банку індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій та те, що кредитний договір суперечить вимогам ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", як на підставу для скасування рішення суду, колегія судів не приймає до уваги, оскільки дані обґрунтування апеляційної скарги направленні на визнання кредитного договору недійсним, а предметом даного позову було стягнення кредитної заборгованості. Відповідач не скористався процесуальним правом та не надав обґрунтованих підстав для скасування рішення, саме щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час вирішення спору про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення провадження по даній справі до вирішення спору за його позовом про визнання кредитного договору недійсним, є також безпідставними, оскільки відповідач не був позбавлений права окремо від рішення суду, як це передбачено ст. 293 ЦПК України, оскаржити відповідну ухвалу районного суду в апеляційному порядку, що ним зроблено не було.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст.ст. 303,304, 307,308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 лютого 2012 року залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до вказаного суду.
Головуючий:
Судді: