УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2011 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Гладія С.В.,

суддів - Худика М.П.,

за участю прокурора -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію засудженого ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15 листопада 2004 року,

в с т а н о в и л а:

Цією постановою:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, проживає в Житомирській області, Олевському районні, с. Бучмани, вул. Щорса, 1 б кв. 12, судимого: 13 січня 2004 року за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,

скасовано звільнення від відбування покарання з випробовуванням.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 13.04.2004 року вироком Святошинського районного суду м. Києва був засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік з застосуванням ст. 75 КК України та покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України. За період відбування покарання ОСОБА_1 зарекомендував себе негативно, покладені на нього судом обов'язки не виконав, не з'являвся на реєстрацію, змінив місце проживання, виїхав за межі України без відповідного дозволу.

В апеляції ОСОБА_1 просить, скасувати постанову суду та закрити справу. При цьому зазначає, що висновки суду викладені в постанові не відповідають фактичним обставинам справи. Оскільки зарекомендувати себе негативно за період відбування покарання в Дніпровському відділі кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_1 не міг, так як проживав зі своїми батьками за місцем реєстрації. Крім того, неоднарозові звернення до місцевих органів внутрішніх справ та видача ними документів також свідчить про те, що він не перебував в розшуку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляцію, засудженого який підтримав подану апеляцію та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.01.2004 року вироком Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1, засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, з покладанням обов'язків передбачених ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої інспекції.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 15.11.2004 року скасовано відбування покарання з випробуванням. В зв'язку з тим, що ОСОБА_1 зарекомендував себе негативно, покладені на нього судом обов'язки не виконав, не з'являвся на реєстрацію, змінив місце проживання, виїхав за межі України без відповідного дозволу.

Проте на думку, колегії суддів, такий висновок суду є передчасним. Так, відповідно до розділу 6 Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань, затвердженої Наказом МВС України від 19.12.2003 року № 270/1560, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 09.01.2004 року № 16/8615, якщо місцезнаходження особи, звільненої від відбування покарання з випробуванням невідоме працівник підрозділу інспекції проводить такі початкові розшукові дії:

опитує родичів, сусідів та знайомих засудженої особи, установлює її можливе місцеперебування і зв'язки за межами місця проживання;

через працівників відділу кадрів за місцем роботи або навчання встановлює осіб, які можуть знати місцезнаходження засудженої особи;

направити запити: за місцем проживання родичів та знайомих засудженої особи; до адресного-довідкового бюро, ЖЕКу, селищної, сільської чи міської ради;

перевірити: медичні установи за місцем проживання, морги (чи нестала засуджена особа жертвою нещасного випадку або злочину); за обліками органів внутрішніх справ ( чи немає засудженої особи серед затриманих, адмінарештованих, у спец установах органів внутрішніх справ).

Якщо протягом одного місяця місцезнаходження засудженої особи не встановлене, то працівник інспекції передає подання, копію вироку суду та матеріали початкових розшукових заходів із супроводжувальним листом до органів внутрішніх справ для здійснення подальшого розшуку засуджених осіб.

Після затримання засудженої особи працівник інспекції з'ясовує всі обставини і причини залишення ним постійного місця проживання або неприбуття до обраного місця проживання і, впевнившись, що мало місце ухилення від відбування покарання, надсилає до суду подання та матеріали для вирішення питання про направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання.

Зазначених вимог інструкції працівником інспекції виконано не було.

Суд не звернув увагу на дані порушення в зв'язку з чим виніс незаконну постанову суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду підлягає скасуванню, справа направленню в суд першої інстанції на новий судовий розгляд в іншому складі суддів, ОСОБА_1 звільненню з під варти в залі суду.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого задовольнити частково.

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 15.11.2004 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу повернути в суд першої інстанції на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.

Звільнити ОСОБА_2 з під варти в залі суду.

Судді:

____________ _____________ ____________

Гладій С.В. Гриненко О.І. Худик М.П.