Судове рішення 22-ц/2690/8900/2011 від 04.07.2012

Судове рішення #23624428

справа № 22-ц/2690/8900/2011 головуючий у 1-й інстанції: Роман О.А.

категорія: доповідач: Іванченко М.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2011 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Іванченка М.М.

суддів: Кабанченко О.А., Желепи О.В.

при секретарі Голуб К.І.

за участі: позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Подільського районного суду м. Києва від 21 березня 2011 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 21 березня 2011 року позов задоволено частково. З ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто 120000 грн. боргу, 3% річних з простроченої суми в розмірі 6815,34 грн., інфляційні втрати в розмірі 17280 грн., 1440,95 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 9800 грн. витрат на правову допомогу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення і залишити позовну заяву без розгляду. Вказує на те, що судом порушені норми матеріального і процесуального права, рішення винесене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, викладені в рішенні висновки не відповідають дійсним обставинам справи. Судом не було враховано того, що відповідач в грудні 2009 року погасив заборгованість перед ОСОБА_1 в сумі 120000 грн., в зв'язку з чим на підставі заяви позивача 09.06.2010 року Подільський районний суд м. Києва залишив позов ОСОБА_1 без розгляду. Судом не були викликані до суду та не були опитані свідки, які б могли підтвердити факт повернення відповідачем ОСОБА_1 суми боргу.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.

Позивач ОСОБА_1 та його представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважали, що спір судом вирішений правильно.

Розглянувши справу, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення в цій частині з врахуванням положень ст. 303 ЦПК України, вислухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, згідно складеної ОСОБА_3 розписки останній 04.07.2008 року взяв в борг у ОСОБА_1 120000 грн., що становить в еквіваленті 25600 доларів США (а. с. 3).

Зміст розписки свідчить про те, що на момент її укладення кошти вже були одержані відповідачем.

Незаперечних доказів, які б підтверджували повернення боргу, відповідачем не подано.

Дані про те, що відповідач заявляв клопотання про виклик та допит свідків, які б змогли підтвердити факт повернення боргу, в матеріалах справи відсутні.

Будь-яких розписок від ОСОБА_1 про отримання ним суми боргу ОСОБА_3 суду не надав.

За таких обставин неможливо погодитись з посиланням в апеляційній скарзі на неналежну оцінку зібраних доказів та порушення судом вимог цивільного процесуального законодавства.

Оригінал розписки ОСОБА_3 про отримання ним 120000 грн. знаходиться у ОСОБА_1, що не заперечується відповідачем, оскільки останній пояснив суду, що її не забирав через довірливі відносини з позивачем.

Обов'язок по поверненню позичених грошей в обумовлений розпискою строк відповідач не виконав, а тому суд прийшов до правильного висновку про обґрунтованість заявленого позову та задовольнив його в цій частині.

Визначаючи характер правовідносин, що виникли між сторонами, суд правильно виходив з того, що борг відповідача, який виник з договору позики, є грошовим зобов'язанням останнього, а тому підлягають застосуванню положення ст. 625 ЦК України.

Оскільки ОСОБА_3 у встановлений строк не повернув отримані від позивача 120000 грн., незаперечних та допустимих доказів повернення боргу не подав, то на нього необхідно покласти обов'язок по їх поверненню.

Доводи апелянта не спростовують наведеного і зроблених в рішенні суду першої інстанції висновків.

За таких обставин підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, виходячи з наведених в апеляційній скарзі підстав, відсутні.

Неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, і дають можливість апеляційному суду вийти за межі доводів апеляційної скарги для перевірки законності рішення в цій частині, що передбачено ч. 3 ст. 303 ЦПК України, не встановлено.

Тому колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу і залишає без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 21 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий суддя:

судді: